На Полтавщині малим фермерам пропонують компенсувати вартість пального
Під час апаратної наради у Полтавській обласній військовій адміністрації 31 серпня обговорили підсумки цьогорічних жнив та проблеми, з якими стикаються місцеві аграрії.
За інформацією директора Департаменту агропромислового розвитку ПОВА Сергія Фролова, в області завершено збір ранніх зернових та зернобобових культур на площі 374 тисячі гектарів. Аграрії намолотили 1,6 млн тонн збіжжя, що на 165 тисяч тонн більше за минулорічний показник. Середня врожайність становила 43,3 ц/га. Зокрема, зібрано 1,2 млн тонн пшениці, 60% з якої має продовольчу якість — цього обсягу цілком достатньо для забезпечення продовольчої безпеки регіону.
Водночас осіння посівна кампанія традиційно має свої труднощі. Через критичну нестачу вологи в ґрунті більшість підприємств наразі призупинили сівбу озимого ріпаку в очікуванні опадів.
Економічні виклики та зберігання зерна
Головними викликами для сільгоспвиробників залишаються логістика та ціновий тиск на ринку. Сергій Фролов відзначив різке падіння закупівельних цін порівняно з минулим роком: продовольча пшениця здешевшала на 36%, ячмінь — на 37%, жито — на 42%, а горох — одразу на 52%. Паралельно суттєво зросла вартість матеріальних ресурсів. Зокрема, дизельне пальне подорожчало на 57% через зростання світових цін, підвищення акцизів та нові екостандарти.
Для зберігання врожаю в області працюють 103 елеватори загальною ємністю понад 6 млн тонн. Державна продовольчо-зернова корпорація наразі має близько 200 тисяч тонн вільних площ. Також аграрії можуть скористатися альтернативними методами: очікується міжнародна допомога на закупівлю зернових рукавів, а підприємство «Лубнимаш» розпочало виробництво сучасних модульних зерносховищ місткістю до 2000 тонн, які вже замовляють великі агрохолдинги.
Дискусія щодо підтримки невеликих господарств
В області діє програма часткової компенсації (15%) вартості закупленого дизельного пального, проте зараз вона розрахована виключно на підприємства, які утримують до 500 голів у галузі молочного тваринництва. Максимальна сума підтримки — 200 тисяч гривень на один суб'єкт.
Голова Полтавської обласної ради Олександр Біленький запропонував розширити цю програму:
«Зараз проблеми з пальним. Малим фермерським господарствам дуже важко оперувати цими фінансами і закуповувати пальне за нинішніми цінами. Наприклад, господарствам до 100 гектарів землі — надати їм можливість компенсувати якусь частину».
Сергій Фролов зазначив, що розширення можливе за наявності коштів. Як варіант — використати 2,46 млн грн, які аграрії вже повернули до обласного бюджету за раніше виданими кредитами, і спрямувати їх на компенсацію пального або придбання модульних зерносховищ для малих фермерів. Начальник ПОВА Віталій Дяківнич підтримав необхідність подальшої реалізації обласних програм підтримки агросектору, який залишається надійною опорою регіональної економіки.
Нагадаємо, голова Полтавської районної Асоціації фермерів і приватних землевласників Олег Слизько закликав державу підтримати малих фермерів, щоб не втратити галузь та взагалі соціальну інфраструктуру в сільських територіях.
Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»