Порожній антикорупційний розділ та неоприлюднені документи: Полтавська міськрада провалила перевірку доброчесності

Для прикладу, на сайті Полтавської міської ради є окремий розділ, присвячений запобіганню корупції. Проте він майже порожній: із 19 нормативно-правових документів, які мали б бути оприлюднені, розміщено лише одне посилання. Через це більшість інформації про антикорупційну роботу міської ради залишається недоступною для громадськості.

У новому дослідженні аналітики оцінили, наскільки місцева влада є прозорою, чесною та відкритою перед громадою, а також те, як міська рада запобігає корупційним ризикам і реагує на них. Розвинена система доброчесності в органах місцевого самоврядування є однією з важливих передумов євроінтеграції України. 

Інформацію для дослідження аналітики збирали у травні цього року, проте основну увагу приділяли результатам роботи міських рад за 2025 рік.

До пілотної вибірки увійшли міські ради десяти обласних центрів — Полтави, Дніпра, Запоріжжя, Кропивницького, Луцька, Львова, Одеси, Харкова, Хмельницького, Чернігова. Також оцінили прозорість міської ради в Києві та КМДА. Для аналізу відібрали міста з різним рівнем прозорості: як тилові громади, так і території можливих бойових дій.

Що саме перевіряли аналітики?

Загалом рівень розвитку доброчесності оцінювали за 40 критеріями. Вони стосувалися того, наскільки відкрито міська рада висвітлює свою антикорупційну діяльність на офіційному сайті.

Під час перевірки фахівці звертали увагу на такі аспекти:

• Наявність документів: чи ухвалені необхідні нормативно-правові акти для запобігання корупції та правила етичної поведінки.
• Ефективність інституцій: наскільки активно працюють уповноважені особи та постійні депутатські комісії у сфері доброчесності.
• Співпраця з НАЗК: чи використовує міська рада інструменти Національного агентства з питань запобігання корупції.
• Публічність: чи оприлюднюються результати моніторингу антикорупційної діяльності на офіційному сайті.
• Доброчесність кадрів: чи відсутні посадовці та депутати міськради у відкритих базах даних порушників антикорупційного законодавства.

Де Полтава провалила перевірку: головні недоліки

За оцінкою Transparency International Ukraine, Полтавська міська рада не забезпечила виконання цілої низки критеріїв:

1. Антикорупційна політика та нормативні акти:

• не опублікувала актуальну антикорупційну програму та заходи з її реалізації;
• не оприлюднила документи про оцінку корупційних ризиків у роботі ради;
• не затвердила або не оприлюднила правила врегулювання конфлікту інтересів;
• не розмістила на офіційному сайті Кодекс етики або Правила етичної поведінки депутатів.

2. Прозорість антикорупційних органів:

• не оприлюднила положення про підрозділ (чи особу), відповідальний за запобігання корупції, та його контактні дані;
• не надала відкриту інформацію про депутатську комісію, яка займається антикорупційними питаннями.

3. Захист викривачів корупції:

• не запровадила відкритих механізмів захисту та заохочення викривачів;
• не забезпечила доступ на сайті до інформації про Єдиний портал повідомлень викривачів;
• комунальні підприємства (окрім «Інституту розвитку міста») досі не підключені до цього порталу;
• не визначила чіткого порядку, як повідомляти та розглядати звернення про порушення Етичного кодексу.

4. Приховування інформації про порушення та перевірки

• не оприлюднила результати перевірки своєчасності подання декларацій за 2025 рік;
• не повідомила про наявність чи відсутність конфліктів інтересів у посадовців і депутатів у 2025 році;
• не оприлюднила дані про те, чи притягували когось із ради до відповідальності за корупцію у 2025 році;
• не забезпечила на сайті доступ до Єдиного державного реєстру декларацій;
• не оприлюднила результати повної перевірки НАЗК щодо декларації за 2024 рік депутата Олександра Калуцького (який не задекларував 16,7 млн грн); 
• не повідомила про офіційний припис НАЗК, винесений в.о. міського голови Катерині Ямщиковій. Припис НАЗК був винесений 6 лютого 2025 року. Під час перевірки агентство встановило, що в міській раді несвоєчасно реагували на конфлікти інтересів і не забезпечили належних умов для роботи уповноваженого з питань запобігання корупції. Оскільки на той момент Катерина Ямщикова очолювала міську раду, припис винесли на її ім'я. Це офіційна вимога НАЗК усунути недоліки в організації антикорупційної роботи.

Що вдалося: виконані критерії доброчесності

Попри значну кількість недоліків, аналітики Transparency International Ukraine відзначили й позитивні зміни в роботі Полтавської міської ради:

• Розділ про запобігання корупції: на сайті створено відповідний розділ та опубліковано звіт уповноваженого за 2025 рік. Проте за цей напрям відповідає лише одна людина — заступник міського голови Віталій Нікіпелов, що є найменшим кадровим ресурсом серед усіх досліджуваних міст, окрім Чернігова, де взагалі не призначали уповноваженого із запобігання корупції. 

• Канали для викривачів: виконавчий комітет підключили до Єдиного порталу повідомлень викривачів, куди громадяни можуть звітувати про порушення.
• Профільна комісія: у раді є депутатська комісія, яка відповідає за питання етики та антикорупційної політики.
• Вчасне декларування: ключові посадовці вчасно подали щорічні декларації (серед них в.о. мера Катерина Ямщикова, її заступники та очільники ключових управлінь).
• Відсутність корупційних справ: наразі щодо керівництва та депутатів міської ради не ухвалено обвинувальних вироків у справах про корупцію.
• Ухвалення Етичного кодексу: документ прийнято, але кодекс доступний на сайті лише у вигляді архіву з фотографіями сторінок, що унеможливлює його зручне читання.

Нагадаємо, у травні Transparency International Ukraine у межах проєкту «Прозорі міста» презентувала результати дослідження готовності українських міст до інтеграції з ЄС — субіндекс «Публічні фінанси» Євроіндексу міст.

Експерти оцінювали не обсяг коштів у міських бюджетах, а те, наскільки прозоро, доступно та ефективно органи місцевого самоврядування управляють публічними фінансами. За результатами дослідження Полтавська міська рада знову опинилася серед аутсайдерів: вона посіла одне з останніх місць серед 11 обласних центрів. Також Полтавська міськрада отримала 0 балів за розвиток відкритих даних.

Раніше експерти Transparency International Ukraine також досліджували, як Полтава та інші великі міста забезпечують відкритість своїх офіційних вебсайтів, розвивають електронні сервіси. 

Також у лютому цього року «Полтавщина» на прикладі роботи міської робочої групи з моніторингу бюджетних витрат пояснювала, як Полтавська міська рада імітує прозорість. 

Ольга ГРИНЕНКО, «Полтавщина»