У Полтаві пропонують організувати громадське обговорення щодо демонтажу пам’ятника Келіну
Регіональний представник Українського інституту національної пам’яті Олег Пустовгар пропонує організувати громадське опитування щодо деколонізації символіки пов’язаної з полковником армії Московського царства Олексієм Келіним. В опитуванні можуть бути два варіанти: демонтаж пам’ятника або зміна його сенсів з російськоімперських на українські. Детальніше у нашому матеріалі.
На думку представника УІНП Олега Пустовгара, громадське обговорення можна організувати на електронній платформі E-Dem. Для опитування полтавців, винести варіанти:
- Демонтаж й перенесення всього пам’ятника до кластера російської монументальної пропаганди на території музею «Поле Полтавської битви»;
- Не демонтовувати пам’ятник захисникам Полтавської фортеці та коменданту О. С. Келіну, але змінити його сенси з російськоімперських на українські. З прославляння придушення мазепинства на увічнення учасника антимосковського виступу Івана Мазепи, кошового отамана Костя Гордієнка та його послідовників у добу УНР і в сучасній Україні. Зокрема, шляхом демонтажу усіх елементів пам’ятника (крім «лева») та встановлення нових.
Щодо другого варіанту пропонується прибрати з пам’ятника інформаційні плити, але зберегти бронзового лева.
«Величезна дошка-плита на пам’ятнику про окупанта Келіна є яскравим зразком російської історичної пропаганди. Ця масивна дошка є незаконним елементом пам’ятного знаку, який слід неодмінно прибрати з публічного простору українського міста Полтава. У документі „Письма и бумаги императора Петра Великого“ вміщено лист Петра I коменданту Алєксєю Келіну у червні 1709 року. У ньому Петро I наказував Келіну: на випадок, якщо українські жителі Полтавської фортеці не нададуть допомогу московському гарнізону, таємно вивести той з фортеці, а місто знищити!», — розповів Олег Пустовгар.
На передній площині обеліска, що вгорі над левом, представник УІНП запропонував встановити барельєфи пам’яті учасника антимосковського повстання під проводом гетьмана Мазепи, кошового отамана Запорізької Січі Костя Гордієнка, який родом з Полтавщини, та його послідовників:
«А на бокових площинах (як варіант — на передній, внизу під барельєфом Костю Гордієнку) — барельєфи із символікою військових формацій, які засвідчують кількасотлітню історичну тяглість і традиції мазепинського визвольного руху. Йдеться про полк імені Костя Гордієнка Армії Української Народної Республіки та мотопіхотну бригаду сучасних Збройних сил України імені Костя Гордієнка. Огорожу з московських куль-ядер, що з’єднані між собою ланцюгом як алюзію про трагічну Полтавську битву можна замістити козацько-мазепинськими сенсами. Важливо на постаменті розмістити стели пам’яті з викарбуваними іменами та прізвищами полтавців — полеглих героїв-оборонців обох формацій».
Нагадаємо, 31 січня за наказом Міністерства культури та стратегічних комунікацій, з Держреєстру нерухомих пам’яток України вилучили 15 об’єктів культурної спадщини Полтави. Вилучені об’єкти пов’язані з російською імперською історією та Полтавською битвою й вони втратили статус пам’яток. Серед них і пам’ятник захисникам фортеці та коменданту О. С. Келіну. У майбутньому Полтавська міськрада розглядатиме рішення щодо демонтажу вилучених об’єктів з Держреєстру нерухомих пам’яток.
17 жовтня минулого року в Полтаві відбулося виїзне засідання Комітету Верховної ради з питань гуманітарної та інформаційної політики. Виїзне засідання стосувалося обговорення можливого демонтажу пам’ятників Келіну, місця відпочинку Петра I й Монумента Слави відповідно Закону про деколонізацію. Саме Монумент Слави викликав дискусію між активістом за збереження архітектурних пам’яток Полтави та народними депутатами. Детальніше читайте тут.
Ольга ГРИНЕНКО, «Полтавщина»