Чому майже будь-яке будівництво коштом бюджету є завідомо корупційним і це усіх влаштовує?

Розпочнемо з бази. Допустимо у місті потрібно щось капітально відремонтувати. Як виглядає ланцюжок подій, які мають пройти від задуму до реалізації?

• Крок № 1. На сесії депутати мають затвердити фінансування, бо без грошей ніхто нічого робити не буде. Як правило, пропонована сума береться зі стелі: обранці довіряють інтуіції працівників виконкому, які вже мали досвід реалізації схожих проєктів.
• Крок № 2. Управління, яке отримує кошти, стає організатором робіт та по черзі замовляє наступні роботи: технічне обстеження об’єкта, розробку проєктно-кошторисної документації та її експертизу.
• Крок № 3. Після того, як проєкт пройшов експертизу, замовник отримує чіткий розрахунок: скільки потрібно часу та коштів, щоб реалізувати запроєктований капремонт.
• Крок № 4. Далі, в залежності від виду робіт та їх вартості, управління або одразу підписує договір з будівельною компанією, або робить це за результатами тендера.
• Крок № 5. Виконавець робіт отримує дозвіл на початок робіт. Паралельно управління замовляє авторський нагляд (його виконує розробник ПКД) та технічний нагляд. Останній може здійснюватися силами відповідного відділу самого управління або незалежною компанією.
• Крок № 6. За наявності достатніх ресурсів (в т.ч. фінансових) роботи виконуються у строк й об’єкт здається в експлуатацію. Якщо відбувається затримка, то проєкт відправляється на коригування та у спрощеній формі повторює попередні кроки.

Звідки у цій доволі логічній послідовності виникає корупція?

Якщо підійти філософськи, то на кроці № 1, коли депутати затверджують фінансування. Бо ніколи б не було, наприклад, сумнозвісного «Фонтана за мільйон доларів», якби у головному фінансовому документі міста свого часу не з’явився відповідний рядок на 25 млн грн.

Якщо підійти суто технічно, то на кроці № 2, коли обираються спеціалісти, які готують проєкт та перевіряють його. Погодьтеся, за певних умов «Фонтан за мільйон» дійсно міг виглядати на мільйон доларів і усі його чинні критики були б від нього у захваті.

Тепер до конкретики.

Яка стратегія захисту у чиновників, коли журналісти чи пересічні громадяни їх запитують: а чи не забагато коштує той, чи інший ремонт або будівництво? Відповідь завжди одна: «таку вартість підтвердила державна експертиза».

Що таке експертиза проєктів? Фактично, це остання інстанція, яка каже: ця цеглина дійсно коштує саме стільки, скільки порахував проєктувальник. Якщо експертиза працює якісно, тобто, як незалежний орган, вона «заверне» проєкт, в якому закладена завелика вартість цеглини. Іншими словами, якщо експертиза працює, то корупція стрімко зменшується. Якщо до цього додати якісний технагляд — то за будівництво можна не переживати взагалі.

Але в Полтаві експертиза не працює від слова зовсім. Розглянемо збій у будівельній сфері на прикладі найбільшого будівництва Полтави останніх двох років — облаштування сектору почесних поховань на Затуринському кладовищі. Усі дані, які ми далі буде використовуватиме, візьмемо з порталу Єдиної державної системи у сфері будівництва.

Так, на замовлення КП «Спецкомбінат похоронно-ритуального обслуговування» ФОП Ольга Петух 7 червня підготувала оновлену документацію з облаштування кладовища та вийшла на загальну кошторисну вартість у 145 млн 729 тис. 292 грн.

Щоби розпочати будівництво, 17 червня комунальне підприємство за 100 тис. грн замовило ТОВ «Експертиза ЗО» перевірку документації. 24 червня документація була перевірена — чиновники отримали «броню»: кошторис виявився абсолютно коректним. Ще за місяць КП «СК ПРО» вийшло на укладання договору з підрядною компанією.

Що змушує сумніватися в результатах експертизи?

Наявність конфлікту інтересів. Ці слова ми по десятку разів чуємо на кожній сесії міськради. Щоби не отримати зайву справу про корупцію, депутати, отримуючи дозволи на МАФи чи землю, змушені червоніючи та нервуючи бубоніти такі юридично важливі рядки: «публічно повідомляю про наявність конфлікту інтересів, не беру участі у розгляді, підготовці та прийнятті рішення…». Саме через неоголошення цих магічних слів свого часу Олександр Мамай отримав протокол про корупцію, проголосувавши за кіоски для своєї доньки. Це коштувало екс-меру купи нервів, а його заступник отримав статус корупціонера з відповідною довідкою.

Та в будівельній сфері на конфлікт інтересів усім байдуже. На практиці проєктувальник, який готує кошторис, та експерт, який його перевіряє, можуть бути колегами по роботі і це не вважається чимось дивним, аморальним чи просто абсурдним.

Повернімося до Затуринського кладовища. З порталу ЄДССБ відомо, що головним інженером проєкту виступила не Ольга Петух, а Мягкохліб Роман Сергійович. 

Хто з фахівців «Експертиза ЗО» перевірив його роботу?

• Головним експертом та експертом з енергозбереження став Верба Олексій Євгенович.
• Експерт експлуатаційної безпеки, охорони праці та інклюзії — Кузьміна Олександра Тимофіївна.
• Експерт з питань пожежної безпеки та інженерно-технічних заходів цивільного захисту — Огурцов Олександр Юрійович.
• Експерт з кошторисної частини — Цвєткова Наталія Вікторівна.
• Експерт з питань інженерного забезпечення — Приведенний Сергій Анатолійович.
• Експерт-архітектор з об’ємного проєктування — Дмитренко Андрій Юрійович.
• Експерт з питань міцності, надійності та довговічності — Дрижирук Юрій Васильович.

Всі ці люди добре знайомі пану Роману, бо він буквально є їх колегою. І це легко перевірити на все тому ж сайті ЄДССБ. Виявляється, у ТОВ «Експертиза ЗО» Роман Мягкохліб працює експертом із забезпечення економії енергії.

Допитливий читач може запитати: можливо це випадковість, унікальний випадок конфлікту інтересів, на який можна закрити очі через суспільну важливість та терміновість проєкту? Аж ніяк.

Дякуючи порталу ЄДССБ (боже, дай його розробникам сил та розуму реалізувати на сайті нормальний пошук), можна знайти буквально десятки проєктів, коли проєктувальниками та експертами, по черзі виступають одні й ті самі люди з одного офісу. Роман Мягкохліб постійно перевіряє роботу Сергія Мурзи, Сергій Мурза у відповідь перевіряє Романа Мягкохліба, вони обидва перевіряють роботу Юрія Дрижирука, а Юрій Дрижирук відповідає взаємністю.

Інколи переплетіння виходять за рамки здорового ґлузду. Приклад: проєкт капремонту ДЮСШ № 4 на вул. Юліана Матвійчука, 155 був замовлений вищезгаданому ФОП Юрію Дрижируку. Головним інженером проєкту виступив Роман Мягкохліб. Ну і що тут такого? Типова ситуація оптимізації податкового навантаження шляхом створення низки ФОПів. Але фішка в іншому. Замовник (у нашому випадку управління капбудівництва) запросив виготовлення проєктної документації одночасно з проходженням експертизи.

Тобто, переклав головний біль за проєкт на приватну компанію, а з іншого боку відкрив шлях для корупції. До кого ФОП Дрижирук звернувся за експертизою? Звичайно, до своїх колег з «Експертиза ЗО». У що вилилося це звернення? Правильно — в необґрунтоване завищення вартості будматеріалів та обладнання. Інформаційну пожежу щодо цього довелося гасити робочій групі «Прозорість та підзвітність». Але добившись у ручному режимі укладання дешевшого договору, фахівці з ОВА зупинилися за пів кроку від правильної відповіді: хто ж допустив в принципі появу завищеної вартості у документації?

Саме через фейкову експертизу ПКД мільйони гривень «зайвої маржі» щороку з’являються у різних кошторисах, а ті, у свою чергу, отримують завітний статус — «проведена державна експертиза». Маючи погодження на необхідну ціну, для досвідченого закупівельника вже суто справа техніки створити «заточки» у тендерній документації та віддати підряд заздалегідь визначеній компанії, яка погодиться на розмір обумовленого відкату.

Вищезгадана ТОВ «Експертиза ЗО» належить харків’янці Ользі Зміївській-Васильківській. «ЗО» у назві — ініціали власниці. Це товариство, є одним зі стовпів, на яких тримається значна частина усіх експертиз не тільки у Полтаві, але й кількох інших областях України. Втім саме Полтавську область можна назвати базовим регіоном для цього підприємства. Зокрема через одну співробітницю — експертку-кошторисницю Тетяну Сінельнік. Її чоловік Сергій Сінельнік протягом 2011-2021 років очолював полтавське міське управління ЖКГ. І саме в цей період «Експертиза ЗО» стала ледь не монополістом у сфері будівельних експертиз обласного центру.

З порталу публічних фінансів Є-data відомо, що «Експертиза ЗО» та споріднений до неї «Проспер КБЗ» впродовж вересня 2015 — серпня 2024 року отримали від бюджетних замовників за проведення експертиз майже 33 млн грн. З них 5 млн грн — оплатило полтавське міське УЖКГ, 1,45 млн грн — будівельний департамент ОДА, 700 тис. грн харківський міський департамент з благоустрою, ще 680 тис. грн — полтавське міське управління капбудівництва. Решта суми розподілена на понад 1000 замовників з різних областей України. Весь цей колосальний обсяг кропіткої роботи був виконаний трьома десятками експертів товариства, частина з яких, до всього, встигала не тільки перевіряти чужу, а й розробляти власну документацію у промислових масштабах.

Загалом, тема конфліктів інтересів у сфері проєктування та експертизи згадується хіба що на профільних будівельних та антикорупційних сайтах, хоча є доволі очевидною. Наприклад, у січні «Наші гроші» розповідали про систему безкарності у сфері експертизи. Автори статті проаналізували навантаження на кошторисників у кожній з 59 експертних фірм, які працювали на ринку у першому півріччі 2023 року.

Розслідувачі виявили, що значна частина експертних звітів зроблена нашвидкоруч та мають усі ознаки фейковості. Ба більше, «лідер» рейтингу виявився пов’язаний з компанією «Перша приватна експертиза», яка у 2021 році «виконала» експертизу неіснуючої проєктної документації дитсадка і втратила через це ліцензію.

Цікавий факт: у рівненській «Євроекспертизі», у харківсько-полтавській «Експертиза ЗО» та у львівсько-київській «Першій приватній експертизі» експертом з охорони праці значиться одна людина — провідний будівельний експерт Сергій Приведенний.

Все це дозволяє поставити під сумнів адекватність усього валу проєктної документації та їх експертиз, який генерують фахівці не тільки з Полтави, а й з усієї України.

Сумний висновок

Чинна ситуація, хоч зі сторони і виглядає абсурдною, але влаштовує більшість людей, які цікавляться темою.

1. Вона влаштовує депутатів, які контролюють розподіл коштів. Вищезгадана «Експертиза ЗО» є надійним, аполітичним інструментом, який пережив вже не один виборчий цикл. Компанія чудово співпрацює як з Мамаєм, так і з колективним НеМамаєм. ДепБуд МіА та ЖКГ ПОВА, УКБ, УЖКГ ПМР — немає різниці, на неї не впливають квотно-корупційна прив’язка певної галузі до конкретної партії. Навіть звільнення одіозного Сергія Сінельніка ніяким чином не вплинула на цілісність схеми.
2. Вона влаштовує економічні відділи у правоохоронних органах, які не мають на меті побороти корупцію в будівельній сфері. Їх повністю влаштовує позиція наздоганяючих, коли розслідування спрямовані на не на усунення першопричини проблем, а на боротьбу з наслідками. Попри очевидну корупцію, абсолютна більшість розслідувань розвалюється, як тільки громадськість про них забуває. І не в останню чергу це відбувається через монетизацію кримінальних справ, коли розслідування просто зливають за гроші.
3. Вона влаштовує навіть журналістів-розслідувачів. Можна взяти будь-який великий тендер, перевірити кілька десятків позицій у відомості ресурсів, знайти переплату (а не знайти її просто неможливо) й вуаля: вже маємо заготовку гучної статті під заголовком «на будівництві X виявили матеріали з потенційною переплатою в Y-разів». І такі статті можна генерувати по кілька штук на день, аж поки у читачів не почнеться антикорупцій печія. Колеги, не ображайтеся, сам таке іноді практикую заради забави.

Як побороти картельну змову на ринку експертиз? Ліквідацією ліцензії окремої взятої проєктної організації справу точно не вирішити. Потрібне перезавантаженням усієї сфери, яку може ініціювати президент, Верховна Рада чи Кабмін. І це оновлення потрібно проводити вже зараз, оскільки без нього левова частина коштів, які Україна отримуватиме для відновлення зруйнованої війною інфраструктури, буде банально розкрадатися. Розкрадання поступово підриватиме довіру до країни зі сторони іноземних партнерів, що у нашій ситуації рівносильно самогубству.

Віктор ТКАЧЕНКО для «Полтавщини»