У Полтаві за майже два роки до комунальної бази зелених насаджень внесли всього сотню об’єктів

Ми вирішили дізнатися, як в умовах воєнного стану посадовці продовжують реалізацію ідеї маркування та перевірки зелених насаджень й надіслали інформаційний запит до Полтавської міськради.

Обладнання міська рада отримала від німецького товариства міжнародного співробітництва GIZ і його вартість понад 250 тис. грн:

• автоматичний пристрій для виштовхування бирок з сумкою-магазином Signumat Arbo Tag — 10 578 грн (без ПДВ);
• 400 бирок Arbo Tag для маркування живих насаджень — 6 432 грн;
• червона фарба Biodur для маркування лісу в аерозольній упаковці (500 мл) — 138 грн;
• вимірювальна вилка Signumat 100 см — 3 900 грн;
• молоток Arbo Tag — 7 998 грн;
• планшет — 31 517 грн;
• програмне забезпечення підсистеми програмного забезпечення SoftPro «Облік та ведення бази даних зелених насаджень» — 195 000 грн.

Обладнання та програмне забезпечення передали у комунальну власність міського Управління ЖКГ, а перед цим 15 лютого 2022-го зробили тестове маркування кількох дерев у Корпусному саду для внесення даних до модуля «Зелені насадження» Геопорталу містобудівного кадастру. Після початку російського повномасштабного вторгнення адмін доступ до порталу закрили й наразі він працює у тестовому режимі. Про це повідомив перший заступник начальника Управління житлово-комунального господарства Олександр Попенко.

В інформзапиті посадовець проігнорував питання: чи робили у Полтавській громаді інвентаризацію зелених насаджень в умовах воєнного стану? Та надав відписку про процедуру ухвалення видалення зелених насаджень.

Також Олександр Попенко повідомив, що станом на 18 жовтня до порталу зелених насаджень громади внесена майже сотня об’єктів:

• зони відпочинку (зелені зони міста) — 82 об’єкти;
• об’єкти благоустрою — 3 об’єкти (не верифіковані);
• зелені насадження — 14 об’єктів.

Враховуючи кількість внесених зелених насаджень, можна підсумувати, що останні майже 2 роки комунальники не використовували обладнання, яке надала німецька організація для інвентаризації дерев. Адже лише за минулий рік у Полтаві висадили майже 400 кущів та дерев й дані про них теж мали б внести до електронного порталу.

У лютому 2022-го колишній заступник міського голови з питань ЖКГ Євген Ричка наголошував, що «проєкт маркування дерев триватиме роками, адже є зрозумілим великий обсяг роботи». З огляду на швидкість реалізації проєкту, запровадження цієї необхідної для міста ініціативи може розтягнутися на десятиріччя.

До речі, схожий приклад — це запровадження електронного квитка у громадському транспорті Полтави. Торік у кінці червня почався продаж електронних проїзних й майже через півтора року тестові валідатори встановили аж в одному тролейбусі. Для порівняння, у тролейбусах Черкас електронна оплата за проїзд почала діяти торік у липні: через валідатор розрахуватися можна банківською картою, телефоном або придбати одноразові квитки, що діятимуть упродовж семи днів. У лютому цього року валідатори встановили у черкаських маршрутках: їх тестування тривало 2 місяці. Загалом для тестування облаштували більше сотні валідаторів на 15 маршрутах.

Повертаючись до головної теми статті, «Полтавщина» повторно надіслала інформаційний запит до міської ради, щоб дізнатися: чи відбувається будь-яка робота у напряму перевірки зелених насаджень та їх електронного обліку в громаді?

Нагадаємо, 7 жовтня через негоду в Полтаві впала ялинка на 31-річну жінку, яка сиділа за столиком літнього майданчика кафе «Фотограф». Також біля зупинки громадського транспорту на вулиці Річкова через падіння дерева тілесні ушкодження отримав 12-річний хлопчик. Обох потерпілих госпіталізували з важкими травмами. Дерева, які впали на людей не мали балансоутримувача: їх стан не перевіряли та на обліку в комунальних службах вони не перебували.

Ольга ГРИНЕНКО, «Полтавщина»