У Полтаві хочуть створити індустріальний парк для трьох тисяч нових робочих місць
У міській раді презентували концепцію індустріального парку «Полтава». Із задумом ІП ознайомив начальник відділу урбаністики комунального Інституту розвитку міста Олександр Печененко.
У Полтавській громаді індустріальний парк планують створити на території Затуринського промвузла площею близько 30 гектар. Територію обрали через можливість капремонту наявних вуличних мереж та зв’язок їх з автодорогою Київ — Харків — Довжанський.
Мінімальний термін на який створюється індустріальний парк — це 30 років. Цей строк починається з дати ухвалення рішення Полтавською міськрадою про ініціювання створення ІП, розповів Олександр Печененко:
«Державне стимулювання в цьому плані є вигідним для ініціаторів створення індустріальних парків — це компенсація витрат на приєднання інженерних мереж, пільги на податок на землю та нерухомість, звільнення від податку на нерухомість за будівлю промислового призначення. Повна або часткова компенсація процентної ставки за кредитами на комунікації та обладнання. Також виділення безповоротного фінансування у розмірі 60 млн грн на кожен індустріальний парк.
Для учасників, резидентів індустріального парку є стимулювання у вигляді звільнення від сплати податку на прибуток на 10 років, звільнення від в’їзного ПДВ на ввезення нового обладнання та звільнення від митного збору на обладнання».
Індустріальний парк хочуть створити для залучення інвестицій, економічного й промислового розвитку та покращення рівня життя у Полтавській громаді. Зокрема, завдяки новим робочим місцям та конкурентного виробництва. Також в ІП хочуть надати можливість для стажування випускників місцевих вищих навчальних закладів.
«Очікувані результати: понад 3 тис. робочих місць з перевагою кваліфікованих робочих спеціальностей на той період, коли індустріальний парк вийде на повну потужність. Орієнтовно це 2029-2030 рік (умовний прогноз).
Діяльність ІП з 2025 року може стати постійним джерелом поповнення державного бюджету в сумі 120 млн грн на рік і з тенденцією до постійного зростання до 2029-го в один мільярд», — розповів на презентації Олександр Печененко.
Для індустріального парку обрали такі напрямки: перероблення корисних копалин, виробництво добрив, виробництво будівельних матеріалів та сумішей, перероблювання сільськогосподарської сировини та плодово-ягідної продукції, виробництво гофрокартону, машинобудування й приладобудування.
Ініціатор створення індустріального парку Полтавська міськрада не може бути його учасником. Відповідно концепції, під час конкурсу мають обрати керуючу компанію, яка виконуватиме організаційні функції в ІП та буде його балансоутримувачем. Обрана управлінська компанія теж не проводитиме господарську й підприємницьку діяльність аналогічну учасникам ІП, які можуть бути суб’єктами господарювання будь-якої форми власності.
Орієнтовне фінансування для створення та повноцінної роботи індустріального парку поділили на чотири етапи:
- Реєстраційний, його вартість 400 тис. грн з бюджетних грошей та міжнародної фінансової підтримки на створення ІП та включення його до держреєстру;
- Конкурсний: 500 тис. грн з бюджетних грошей та міжнародної фінансової підтримки на рекламну промоцію й конкурсне обрання управлінської компанії;
- Облаштування індустріального парку: 170 млн грн з бюджетних коштів, держфондів, секторальних програм та міжнародної фінансової підтримки;
- Наповнення індустріального парку: мільярд гривень з приватних інвестицій на організацію та будівництво учасниками ІП своїх виробництв й введення їх в експлуатацію;
- Функціонування ІП: 2 млрд грн з приватних інвестицій.
Презентовану концепцію індустріального парку «Полтава» розробили у межах проєкту «Інтегрований розвиток міст України II», який впроваджує німецька урядова компанія «Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH» за фінансової підтримки урядів Німеччини та Швейцарії.
Нагадаємо, Полтавська громада втратила одного із найбільших платників податків через перереєстрацію мережі мультимаркетів «Аврора» з Полтави до Опішні. Після перереєстрації бюджет Опішнянської селищної громади збільшився у чотири рази.
Власник мережі магазинів «Аврора» Лев Жиденко пояснив перереєстрацію непрозорістю використання бюджету Полтавської громади та внутрішніх «розбірок» депутатів міськради, що заважає розвитку місцевого бізнесу.
Ольга ГРИНЕНКО, «Полтавщина»