Смуги для громадського транспорту та контроль за паркуванням: пропозиції проєктантів щодо впорядкування дорожнього руху в центрі Полтави

Зокрема, задля зменшення заторів на дорозі, проєктанти пропонують вздовж двох вулиць виділити окрему смугу для тролейбусів, автобусів та маршруток.

«Велика увага приділяється громадському транспорту, як найбільш універсальному засобу пересування. На двох вулицях, ми пропонуємо виділити відокремлену смугу для громадського транспорту. Це ті вулиці де найбільші затори і ця виділена смуга повинна убезпечити громадський транспорт від простою в цих заторах. Виділені смуги для громадського транспорту пропонуємо на вулиці Тараса Шевченка та Небесної Сотні», — розповів директор фірми «Urban Progress» Андрій Коман.

По вулиці Шевченка, виокремити смугу для громадського транспорту, пропонують від перехрестя вулиць Шевченка та Раїси Кириченко у напрямку до Європейської.

«На цій ділянці є перехрестя з вулицею В’ячеслава Чорновола: ця вулиця проходить повз ринок. Наша пропозиція: враховуючи, що тут є інтенсивний рух громадського транспорту, організувати виділену смугу для громадського транспорту. А простір, який залишається — це смуга руху для приватного транспортута паркування: паралельного та під кутом», — говорить архітектор «Urban Progress» Тарас Сенів.

На робочій комісії старший інспектор відділу безпеки дорожнього руху Максим Гордійчук зауважив, що на ділянці вулиці Шевченка від перехрестя з Кириченко у напрямку до Європейської, «відстоюються» приміські автобуси та під’їжджає великогабаритний громадський транспорт. Проєктант Андрій Коман запропонував перенести місця «відстійника» для автобусів та маршруток:

«Те рішення, яке ми пропонуємо, можливо дискусійне, можливо навіть радикальне. Але для того, щоб вирішити питання із заторами, тут повинна бути смуга для громадського транспорту — це однозначно, враховуючи ту кількість громадського транспорту, яка там є. Те що там є на цей момент «відстійник» — це можна вирішувати різними способами: можна давати можливість об’їзду того місця, можна його перенести, але це вже більш комплексі рішення, які входять суто в схему організації дорожнього руху.

З нашого досвіду, коли ми вивчали вулицю Шевченка і дорожню мережу Полтави, ми побачили, що зараз, на оцій діляночці вздовж ринку, основна причина затору: перше — велика кількість пішоходів, які її перетинають і це очевидно, тому що є ринок.

Ми пропонуємо, по-перше, привести переходи до нормативів: 4 метри це мінімальна ширина, далі є коефіцієнт на кожну сотню людей (додатковий метр, який треба розширяти). Плюс організувати тут регульоване перехрестя. Власне на перехресті з вулицею Чорновола. Тому ми пропонуємо, щоб переходи були широкі, але регульовані. І ці потоки транспорту і пішоходів між собою чергувати: можна вирахувати, яка повинна бути база для пішоходів, щоб вони встигли перетнути пішохідну частину, яка може бути база для транспорту, щоб ті пішоходи не накопичувалися надто сильно на тротуарах.

Друга причина заторів — це власне громадський транспорт, який починає маневрувати. Тобто, один пробує запаркуватися, інший пробує його об’їхати. Хоча більшість транспорту запаркована ліворуч, але поодинокі автомобілі стоять і з правої сторони: там є і знаки, які забороняють. Або громадський транспорт пробує стати на зупинку: він не поміщається, він стоїть косо й перекриває смугу руху і так далі. Тому вирішення питання цієї вулиці має бути комплексним».

Архітектор «Urban Progress» Тарас Сенів озвучив концепцію дорожнього руху по вулиці Шевченка від Центрального ринку:

«Вулиця Шевченка, але вже після базару, на ділянці перед перехрестям з Європейською, після останнього виїзду з вулиці Новий Базар — ми перериваємо автобусну смугу громадського транспорту і залишаємо три смуги виїду з цієї ділянки: наліво, направо чи прямо. При цьому ширина вулиці нам дозволяє облаштовувати паркування: тут така достатня ширина, щоб ми мали три смуги і ми мали перпендикулярне паркування.

Виїзд з пожежної частини далі по цій вулиці: поки що на цьому перехресті ми залишаємо те як є, без пішохідних переходів назовні, але із пересуванням для велосипедистів в потік разом з автомобілями на те світло, яке водію зелене».

На робочій комісії проговорили паркування вздовж вулиці Новий Базар, на якій паралельно з обох боків стоять вантажні автомобілі. Архітектор Тарас Сенів запропонував встановити на ній антипаркувальні стовпчики або зробити паркування під кутом збільшивши розмір місця до 7,5 м, щоб малі вантажні машини змогли поміститися та не виїжджали на тротуар.

Вздовж вулиці Небесної Сотні пропонують окрему смугу для громадського транспорту, зокрема й через нерегульоване паркування автівок, що створює труднощі для проїзду тролейбусів.

«Однозначно тут потрібно заборонити хаотичне паркування, бо як сказали працівники поліції, там стає одна машина і вона робить затор. Тому там один із можливих засобів має бути смуга громадського транспорту. Тим більше вона є в концепції плану сталої мобільності Полтави», — розповів директор «Urban Progress» Андрій Коман.

Окрім вулиць Шевченка та Небесної сотні, проєктанти ознайомили з ескізами місць для паркування по прилеглим вулицям центральної частини міста: Пушкіна, Пилипа Орлика, Котляревського, Гоголя, Стрітенської.

«Чому паралельне паркування ми намагаємось практикувати частіше ніж під кутом: по-перше, це безпечніше. По-друге, особливо в центральній частині міста, видно навіть на Гоголя (заїзди у двори, на території підприємств), якщо паралельне паркування, то втрачається менша кількість паркомісць. А якщо це «ялинка» чи під кутом, то тоді воно з’їдає набагато більшу кількість паркомісця, для того, щоб забезпечити цей виїзд.

Концепція на 80 відсотків відповідає тому, що є зараз і це власне була наша задача. Ми ж не мали тут проєктувати якісь фантасмагоричні речі, що неможливо реалізувати.

Основна суть — це привести ту ситуацію яка є до нормативної. І навіть ті проблеми, які часто озвучують: про культуру водіння, про дотримання правил дорожнього руху, про паркування, проїзду проти «шерсті» тощо… Людина, коли вона звикає один раз порушувати правила дорожнього руху: тут можна повернути, тут можна стати і так далі — в неї це входить у звичку. Вона починає порушувати ці правила дорожнього руху постійно і всюди. І основна ціль — це власне запровадити правила на дорозі такими, щоб їх розуміли і сприймали люди і вони відповідали потребам», — каже Андрій Коман.

Презентовані ескізи з впорядкування дорожнього руху — це концепція проєкту, в яку ще мають внести корективи або зауваження поліція та комунальні підприємства. У майбутньому, якщо концепцію погодять, то вона може бути технічним завданням для створення подальших схем організації дорожнього руху або проєктно-кошторисної документації з ремонту вулиць.

Задля контролю паркування транспорту у центрі Полтави, міськрада має створити окрему інспекцію, повідомив заступник директора комунального Інституту розвитку міста Олександр Печененко:

«Технічним завданням (схем паркування — ред.) не ставилося кількісне збільшення паркомісць. Завдання було визначено: організація руху з урахуванням пріоритетів мобільності. Тобто з урахуванням велоінфраструктури, громадського транспорту та пішоходів.

Впорядкування паркувального простору — це обмеження в паркуванні. Будемо чесними: ми говоримо про обмеження паркування і зменшення. Але коли буде створена інспекція, вона зможе на межах визначених схем нанесеної розмітки, знаків, свої повноваження реалізовувати таким чином: проводити політику інформування, штрафування, адміністрування порушень правил паркування. На даний момент про платні паркування мова не йде».

Нагадаємо, з початку цього року почалася співпраця Полтавської міської ради з архітектурним проєктним консалтинговим бюро »Urban Progress» стосовно організації паркувального простору в центрі міста. Також цей проєкт розробляється в партнерстві з німецьким товариством міжнародного співробітництва GIZ, яке ініціювало та замовило дослідження.

До Полтави «Urban Progress» проєктував концепцію впорядкування дорожнього руху для Луцька, Рівного, Івано-Франківська, Чернівців, Ужгороду, Вінниці, Житомиру, Києва та Миколаєва. Про це розповів фахівець бюро «Urban Progress» Андрій Коман.

Ольга ГРИНЕНКО, «Полтавщина»