У Полтавській міськраді розглянули петицію щодо демонтажу Монумента Слави: думки депутатів розділилися

«Наголошую, щоб відбулися обговорення серед мешканців міста, щоб було, по можливості, створене віче, референдум, який буде визначати: чи існувати, чи стояти, чи демонтувати, чи частково демонтувати (пам’ятники — ред.).

Існує безліч доказів тому, що це немає ознак символу «руського оружия».

З дитинства знаю докази того, що немає ніякого відношення до імперії, тим більше до Петра I. Навіть можна теоретично і практично довести на самому монументі, що він несе архітектурні ознаки європейської культури: саме європейської культури, а не російської. Так само лев, пам’ятник Келіну, на якому дійсно написано, що це полковнику Келіну: цей надпис є прикріплений. Тобто, це те що можна змінити: наліпити, прикріпити так само. Сам пам’ятник виглядає, як суто європейський лев. Ці пам’ятники — це ідентифікатори міста, які майже не існують в інших містах», — розповів співавтор петиції Антон Михайлик.

Збереження розташування Монумента Слави підтримала директорка міського Департаменту культури, молоді та сім’ї Олена Ромас:

«Я теж особисто дуже люблю цей пам’ятник. Дійсно Монумент Слави є пам’ятником національного значення, який має навіть окремий номер, занесений у Державний реєстр. Пам’ятник коменданту Келіну і захисникам фортеці Полтави також мають державний номер занесені у реєстри і це є пам’ятка місцевого значення».

На комісії серед депутатів петицію підтримав Сергій Іващенко:

«Я абсолютно підтримую дану петицію: за те що цього робити не можна категорично! Тому що зносячи пам’ятник, потрібно знести весь центр міста Полтави, тому що він має відношення до Російської імперії. Тому що частина України, на жаль, 300 років була частиною Російської імперії».

Із Сергієм Іващенком погодилася голова депутатської комісії Маріанна Соліман:

«Можливо, потрібно звернутися нам до юридичного відділу, до тих, хто нам може роз’яснити: які у міської ради нашої громади є важелі впливу для того, щоб це не дати робити?

Я, як полтавка, підтримую, щоб прибрали всі імперські ознаки і в такому вигляді, якщо можливо, щоб пам’ятник залишався. Якщо це неможливо, тоді потрібно демонтувати, бо ми повинні жити згідно законодавства нашого».

Директорка міського Департаменту культури Олена Ромас запропонувала депутатам ухвалити подальший розгляд петиції та підтримати її. Однак депутатки Оксана Дрюк і Вікторія Лоза наголосили на чіткому розмежовуванні до голосування: взяти петицію до відому чи підтримати заборону демонтажу пам’ятників?

«Не змішуйте! Бо зараз тоді будемо говорити про те, що це реально пам’ятник російській зброї, слави. Цю петицію треба запускати в роботу, бо люди прийшли. А якщо ми зараз будемо ставити питання: залишати ці пам’ятники чи ні — це зовсім інша площина дискусії.

Я особисто, якщо ви хочете знати мою думку, не підтримую петицію, бо я не хочу, щоб пам’ятник «русскому оружию» і славі, і всьому іншому, стояв по середині. Коли будуть робочі зустрічі, будемо це обговорювати», — зауважила депутатка міськради Вікторія Лоза.

Врешті депутати вирішили взяти петицію до уваги, тобто продовжити її подальший розгляд. Також міський Департамент культури має звітувати перед комісією щодо виготовлення облікової документації на пам’ятки в Полтаві.

Чому потрібно виготовити облікову документацію на пам’ятки та пам’ятники в Полтаві?

16 червня набрали чинності внесені зміни до Закону України «Про охорону культурної спадщини». Ці зміни дозволяють вилучати з Держреєстру пам’ятки та пам’ятники, які є символом російської імперської та радянської тоталітарної політики й ідеології. Про це повідомили на офіційному сайті Міністерства культури та інформаційної політики України.

Окрім цих внесених змін, в Україні демонтаж пам’ятників регулюватиме Закон «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики і деколонізацію топонімії», який набирає чинності з 27 липня.

Отже, щоб вирішити чи вилучати пам’ятку з Держреєстру, впродовж трьох місяців Кабмін перегляне статуси пам’ятних знаків та пам’ятників, які містять російську імперську символіку. Для цього міським радам необхідно надати Мінкульту облікову документацію на ці пам’ятники. Зокрема, у документах вказують історію об’єкта та його мистецьку і культурну цінність.

Для виготовлення облікової документації музей-заповідник «Поле Полтавської битви» оголосив тендер на 500 тисяч гривень. Документи мають виготовити на більш ніж два десятки об’єктів, які пов’язані з Полтавською битвою, що відбулася в 1709 році.

Відповідно законодавства, у випадку, якщо все ж з Держреєстру вилучать певну пам’ятку та ухвалять її перенесення чи демонтаж, то це рішення має виконати міськрада впродовж шести місяців. Якщо цього не зроблять, то розпорядження про демонтаж може надати обласна військова адміністрація. Це ж стосується зняття окремих елементів з пам’ятників, які містять символіку російської імперської політики та тоталітаризму.

Чому Монумент Слави та пам’ятник коменданту фортеці Олексію Келіну потрапили до переліку рекомендованих до демонтажу?

Торік 7 вересня ці пам’ятники рекомендувала демонтувати експертна рада Міністерства культури України з питань подолання наслідків русифікації та тоталітаризму.

Монумент Слави та пам’ятник Келіну в Полтаві рекомендували демонтувати як воєнні імперські символи, що меморіалізують перемогу Росії над Україною та її союзником Швецією, уславлюють російську армію, також були покликані підкреслювати колоніальний і залежний стан України та продовжують фіксувати російське бачення української історії. Про це відомо з офіційного сайту Українського інституту національної пам’яті.

Експертна рада Мінкульту рекомендувала перенести Монумент Слави та пам’ятник Келіну до музею. 

На депутатській комісії 26 червня Олена Ромас повідомила, що до облікової документації на ці пам’ятники, яку передадуть Мінкульту, міський Департамент культури додасть петицію про заборону їх демонтажу.

Яка історія Монумента Слави та пам’ятника коменданту фортеці Олексію Келіну в Полтаві?

Монумент Слави встановили у 1811 році на честь перемоги російської армії над союзними українсько-шведськими військами під командуванням гетьмана Івана Мазепи та короля Швеції Карла XII в Полтавській битві 1709 року. Розташований Монумент у центрі Корпусного саду.

Основна ідея пам’ятника на відзначення 100-річчя Полтавської битви у вигляді тріумфальної колони з п’єдесталом, належала полтавському губернському архітекторові Михайлу Авросимову, він виконав два ескізи у 1804 році.

Спочатку пам’ятник планували закласти на вулиці Олександрівській (сучасної Соборності), але пізніше вирішили будувати у центрі Круглої площі.

Ескізи Михайла Авросимова схвалили в Імперській академії мистецтв у Санкт-Петербурзі, але для поліпшення пропорцій й більшої естетики доручили допрацювати архітектору Жану-Франсуа Тома де Томону. Споруджувати Монумент в Полтаві почали у 1806 році.

Монумент Слави є пам’яткою архітектури та монументально-декоративного мистецтва національного значення. Більше про пам’ятник читайте тут.

Пам’ятник коменданту фортеці Олексію Келіну встановили 27 червня 1909-го на честь відзначання двохсотріччя Полтавської битви.

Він розташований на розі Першотравневого проспекту, вулиці Шевченка та Садової. На обеліску пам’ятника — бронзовий старий герб Полтави, біля підніжжя — фігура лева.

Під час нацистської окупації, бронзові деталі вивезли до Німеччини, а після Другої світової війни  їх наново відлили у Ленінграді та встановили. Пам’ятник Келіну реставрували у 1949 році.

Нагадаємо, у квітні 2022 року на сайті Полтавської міської ради була опублікована петиція Олексія Логвінова про дерусифікацію Полтави. Автор петиції вимагав демонтувати Монумент Слави та пам’ятники: Олексію Келіну, місцю відпочинку Петра I та пам’ятник московському царю в музеї історії Полтавської битви. Також полтавець вимагав демонтувати пам’ятники радянським військовим Олексію Зигіну і Миколі Ватутіну та перейменувати вулиці Полтави, які названі на честь росіян. Петиція набрала більш ніж необхідну кількість голосів.

7 вересня петицію розглянули на депутатській комісії з питань розвитку культури й освіти. Тоді комісія петицію підтримала та рекомендувала Департаменту культури Полтавської міськради надати алгоритм дій стосовно пам’ятників, які мають ознаки, що підпадають під законодавство про деімперіалізацію. За це проголосували депутати: Катерина Ямщикова, Оксана Деркач, Вікторія Лоза, Юлія Костенко, Оксана Дрюк, Євген Момонт та Маріанна Соліман. Це відомо із витягу протоколу засідання комісії.

Ольга ГРИНЕНКО, «Полтавщина»