Розмір тексту

Полтавський краєзнавець написав книгу про історію Павленок і готує матеріали про інші історичні райони міста

Краєзнавець Леонід Булава розпочав роботу над серією книг про історію районів Полтави. Перша завершена праця про Павленки, над збором інформацію про який науковець працював три роки.

Полтава впродовж останніх 400 років зростала від історичного ядра біля фортеці, в усі сторони, поглинаючи колишні села й хутори. Одні з них залишили назви у вигляді мікрорайонів і кутків, інші ж зникли, дуже перекручені або змінені. Одне із них — Павленки — сформувалося у відгалуженнях Павленківської балки.

Полтавський історик, краєзнавець і колишній викладач педагогічного університету Леонід Булава завершив роботу над книгою «Павленки і Тарновщина». Науковець три роки працював у архівах, спілкувався з людьми, збирав документи, спогади, фотографії пов’язані із цим районом.

Це перша робота про історію конкретного мікрорайону Полтави. Разом із цим науковець продовжує працювати над історією інших районів. «Полтавщина» поспілкувалася із Леонідом Булавою та розпитала про створення книги та наступні плани.

Леонід Булава | Фото: ЗМІСТ

— Коли ви розпочали роботу над історією Павленок?

— Розпочав роботу в кінці 2019 році, коли вийшов на пенсію. Я на Павленках живу і перед самим собою було незручно не знати історію цього району. Я читав деякі журнали, публікації, газетні статті — мене вони поставили в глухий кут. Як виявилося, там інформація неоднозначна.

Опрацював всі матеріали, що до мене були зроблені. Працював в Полтавському обласному архіві, в архіві Києва, досліджував Рум’янцевський перепис населення, де описані садиби й таке інше. Деякі матеріали отримував із закордону — архівів Москви, Петербурга. Люди відгукувались, допомагали із картами, планами, фотографіями.

— В архівах Москви є інформація про Павленки?

— Там в основному і зосереджені архівні дані. Не тільки про Павленки, а про всю Полтаву — плани й земельні межування. У нас в архіві мало що залишилося. На архівних планах земельних ділянок описані яри, балки, хто володів землею і так далі. Деякі матеріали не встиг опрацювати, бо почалася війна. А деякі матеріали, карти, плани Павленок і інших частини Полтави отримував зі Швеції та Австрії.

В архівах також вивчав домові книги, старі газети тощо. Працював в архівах турбомеханічного заводу, фабрики «Ворскла», музею медицини, збирав спогади й фотографії від людей, які розвідали історії своїх родин. Хотілося, щоби для наступних поколінь матеріали залишилися.

Деякі фотографії я знаходив на німецьких аукціонах. Солдати, які розміщувалися в Полтаві під час війни, фотографували місто. Деякі колишні німецькі солдати дарували фотографії, бо згадали, що жили в якомусь будинку. Люди думають, що це нічого не значить, а потім виявляється, що дуже цінна фотографія. З фонду Мясоєдова передав фотографії, про які й не знали. Були публікації Мясоєдова про Буніна, читав їх щоденники й звідти інформацію черпав.

Межі історичного району і підрайони Павленок: 1 — Ближні Павленки; 2 — 109-й мікрорайон (Балковий); 3 — Полтавська дослідна станція і її хутори; 4 — Тарновщина (Дальні Павленки) і дендропарк

На початку 2020 року я створив краєзнавчі Facebook-групи. Люди ділилися своїми фотографіями, відгукувалися. У групах склалася досить така доброзичлива атмосфера. Зараз добре працює група «Поділ», у ній розміщають фотографії, збирають матеріали. Деякі групи я закрив, бо мешканці не проявили активності або розміщували повідомлення про пошук котів, собак і продаж речей.

Я не скажу, що я три роки кожен день працював, але весь час щось думав, щось вилежувалося, щось устоювалося. Збирав все це з окремих частинок, а потім монтував у єдине ціле і вийшла картина.

— Хтось допомагав у роботі над книгою?

— Декілька статей написані у співавторстві із Володимиром Антоновичем Мухою, колишнім директором ЗБВ. З матеріалами по Івану Мясоєдову допомагав Артур Ароян. Ольга Цвігуненко допомогла по будинку «Просвіти». Значну підтримку в зборі матеріалу надали мешканець Павленок Володимир Муха і колишня мешканка — Ірина Колтакова.

— Про який наступний район напишете книгу?

— Загалом у Полтаві понад 70 історичних районів і кутків. Хочу видати їх у другому томі, над деякими я уже працюю. Називається він «Полтава: Топонімний словник». Книга буде великою та складатиметься з кількох частин. Перша частина — походження назв рік, струмків, ярів, балок, мисів, гір. Друга частина — історичні райони, а третя — вулиці. Про вулиці планую не просто написати — яка назва і довжина — а описати хто там жив, чому змінилася назва і так далі.

Вулиця Шведська на Павленках

У мене в роботі є ще книга про історію шкільної освіти у Полтаві з 1917 року. Я працював над історією двох шкіл на Павленках: 5-ї і 9-ї. У них є деякі матеріали про історію Павленок, хоча адміністрації закладів не виявили жодного інтересу до наукового дослідження. Те, що школи про себе дають на офіційному сайті, це не достовірно. Так само й іншими школами потрібно займатися. У мене зібрані матеріали щодо усіх шкіл, які в Полтаві існували, потрібно час, щоби цим займатися і опублікувати. Якби була зацікавленість з боку міського департаменту освіти, то можна було б зробити програму і написати історію про кожну школу.

— Плануєте, як і про Павленки, написати окремо історію про, наприклад, мікрорайони Левада та Поділ?

— Я то планую, але один роботу не зроблю. Є Facebook-групи, матеріали збираються. Та ж сама Левада, на цьому місті були болота і два населених пункти: Кулики та Шпортівка. Було урочище із городами й дачами, називалося Соколова Левада. Мікрорайон створений лише у 1984 році і спочатку він називався Шпортівка, як називалося і село, у якому він збудований. У мене є список мешканців, які там жили. Цим треба займатися, потрібен час.

— В якому форматі вийде книга про «Павленки»?

— Основне видання буде в PDF-форматі і його можна буде придбати за невеликий донат. Друкувати зараз дуже дорого, жодне видавництво не береться за роздрукування невеликого тиражу. Хочу роздрукувати паперові примірники для Полтавського обласного архіву, Краєзнавчого музею і Центральної наукової бібліотеки Вернадського в Києві. Книга має 516 сторінок, містить фотографії і карти. Якщо роздрукувати тиражем у 20 штук, то одна книга коштуватиме 2200 грн, а якщо 5 штук, то майже 3000 грн.

Зміст книги  «Павленки і Тарновщина» Леоніда Булави

Спонсорів я не маю. Я ще походжу, пошукаю, але воно не на часі, зараз війна. Зараз не до книг. У будь-якому випадку я одну книгу за свої кошти зроблю і віддам в обласну бібліотеку. А там далі може війна закінчиться, а може люди багатими стануть.

Якщо хтось зацікавився і хоче допомогти у надрукуванні книги, може написати на мою Facebook-сторінку.

Оновлення. Книгу вже можна переглянути в електронному вигляді на сайті Полтавської обласної бібліотеки імені І.П.Котляревського.

***

У світлі того, що депутатів і чиновників не зацікавила ідея надрукувати історичну працю про мікрорайон Павленки, згадується новина, що за два роки Полтавська міськрада та її структурні підрозділи підписали договорів на 3 млн грн на висвітлення своєї діяльності. Місто платить мільйони, щоби знімали відеоролики про те, як один управлінець дарує дітям подарунки, а інший розв’язує проблеми ЖКГ. Тому радимо депутатам звернути увагу на історичну працю і підтримати кропітку роботу краєзнавця.

Микола ЛИСОГОР, «Полтавщина»

Останні новини

Полтавщина:

Наш e-mail:

Телефони редакції: (095) 794-29-25 (098) 385-07-22

Реклама на сайті: (095) 750-18-53

Запропонувати тему