На Полтавщині 82% закладів громадського харчування відновили свою роботу

З початком повномасштабного вторгнення Росії на територію України 24 лютого багато сфер економіки зазнали серйозної шкоди та змін. Зокрема, і на Полтавщині. Там, де це можливо, бізнес почав поступово повертатися до життя. Про стан промисловості, аграрної сфери, малого та середнього бізнесу, а також бюджетотворення в ефрі «ІРТ» 21 квітня розповіла директорка Департаменту економічного розвитку Полтавської ОВА Олена Онупко.

Великий бізнес та релокація з небезпечних регіонів

Так, за її словами велика промисловість на Полтавщині взагалі не зупиняла роботу, а інші сфери відновилися майже повністю. Наразі працюють близько 82% закладів громадського харчування, які призупиняли діяльність після 24 лютого. Серед сфери побутових послуг таких закладів запрацювало 84%, підприємств будівельної галузі — 60%, торгових точок із будматеріалами — 85%.

Окрім того, до Полтавщини переїжджають підприємства з тих регіонів, де тривають бойові дії. Це, здебільшого, харківські організації. Наприклад, ТОВ «Велмаш-Україна», прописане у Дергачах, яке виробляє сільськогосподарську техніку та комплектуючі до неї або ПрАТ «Комплекс Безлюдівський м’ясокомбінат», який наразі обирає місце для релокації із кількох запропонованих. Також у списку є підприємства, які займаються оптовою торгівлею будівельними матеріалами, електронікою, ветеринарні клініки переїхали тощо.

Така релокація підприємств стала можлива, зокрема, завдяки Урядовій програмі евакуації підприємств із зони бойових дій. За нею бізнес може отримати допомогу в переміщенні обладнання на безпечні території, пошуку виробничих приміщень та розселенні працівників. За словами Олени Онупко, в рамках цієї програми щодня надходить по кілька сотень заявок по всій країні — на всі області, які перебувають у більш-менш мирному положенні. Куди саме переїжджати, обирають самі підприємства.

— Немає такого, що ми в примусовому порядку можемо сказати: лише до нас і виключно до нас. Підприємства релокуються по всій Україні і досить багато вже на захід України також перемістилися. Там більш безпечно, — пояснила директорка Департаменту економрозвитку.

Аграрна сфера та пальне

За словами Олени Онупко, сфера аграрного бізнесу постраждала через порушення логістики та перебої з пальним. Однак більшість із цих проблем наразі вирішені. 

Так, за даними Департаменту агропромислового розвитку, станом на 13 квітня, аграрії Полтавської області завершили посів ранніх зернових культур на площі 91,9 тис. га. Цукровим буряком на той час засіяли 18,1 тис. га, кукурудзою — 42,3 тис. га, а соняшником — 49,7 тис. га.

Основним з бюджетоутворюючих комплексів у Полтавській області є нафтогазова сфера. До війни Полтавщина забезпечувала 60% газового конденсату в загальнодержавному обсязі видобутку, 45% — природнього газу та 10% нафти.

— Підприємства нафтогазовидобувного комплексу продовжують працювати, здійснюють видобуток вуглеводнів і від цих підприємств найбільше надходить податків до бюджету. Це дає змогу трішки більш стабільно почуватися в цих умовах, оскільки рентна плата в даному випадку навіть збільшилася в першому кварталі 2022 року — порівняно з першим кварталом 2021-го. Відповідно до змін у Податковому кодексі, середня митна вартість природного газу зросла з 7 грн за 1000 м³ до 31,1 грн, — додала Олена Онупко.

Це дозволило, зокрема, перевиконати запланований на перший квартал бюджет на 41% та збільшити його на стільки ж, у порівнянні з минулим роком.

— Бюджет за січень-березень у нас виконано. І виконано досить добре, оскільки загальний обсяг надходжень до бюджетів усіх рівнів склав 15,8 млрд грн. Це на 41% більше у порівнянні з минулим роком. Таке надходження збільшилося за рахунок рентної плати, в основному. Перший квартал виконаний на 141%, — зазначила директорка Департаменту.

Контроль за цінами

З початку березня Уряд дозволив обласним військовим адміністраціям контролювати ціни на соціально значущі продукти харчування, ліки та паливо. Це було потрібно, щоби стримати повсюдне зростання цін у важливих сферах. Втім захід не був продуманий до кінця і регулює лише роздрібні ціни. Тоді як завищувати їх можуть самі виробники.

— Якщо здорожчає пальне, то це все логістика — доставка товарів — що відіб’ється на кінцевій вартості продукції. Законодавством встановлені граничні надбавки на дизельне пальне — не більше 5 грн/л, бензин — 4,55 грн/л. Таким чином, дизельне пальне має коштувати близько 37 грн/л, а бензин — 33,85 грн/л. Але тут проблема в тому, що держава регулює роздрібні ціни на пальне. До нас почали надходити повідомлення від мережевих закладів торгівлі пальним — що відпускні ціни від виробників є вищими, ніж роздрібні — за якими здійснюється продаж. І в цьому є проблема. Ми написали відповідні звернення до Мінекономіки — щоби розглянули це питання і, можливо, на законодавчому рівні його також вдасться врегулювати, — зазначила Олена Онупко.

Вона також додала, що нестачі на заправках немає, але подекуди зберігається ліміт — щоби мати запас для військових, на потреби ЗСУ.

До переліку продуктів харчування, ціни на які контролює держава, входять борошно, хліб, крупа гречана, пшоно, яйця, молоко, м’ясо курки, крупа вівсяна, свинина, яловичина, сметана, картопля, буряк, цибуля, морква. Контролюється лише торговельна націнка, яка має становити не більше 10-15%.

— Є постанова Кабміну № 223, якою визначено, що певний перелік продуктів соціального значення мають відпускатися за регульованими цінами. Відповідно ОВА, разом з Держпродсоживслужбою, з Нацполіцією та Держліками, здійснюють контроль за недопущенням зростання цін, — розповіла директорка Департаменту економрозвитку.

Робоча група, створена за розпорядженням начальника ОВА від 14 березня № 16, здійснює виходи по зверненням громадян або самостійно контролює ціни. Такі звернення адміністрація приймає на гарячу лінію, яка працює цілодобово за телефонами 0800-502-230, 066-846-47-59, 066-673-53-03, 050-692-74-31. Олена Онупко зазначила, що робоча група отримувала багато звернень щодо завищення цін, які були швидко опрацьовані. Але більшість із них не підтвердилася.

— З початку повномасштабного вторгнення ми неодноразово отримували такі звернення і відпрацьовували їх у найкоротші терміни. Виходи здійснювалися якщо не того ж дня, то наступного однозначно. Але у більшості випадків факти не підтверджувалися. Просто люди не знали, яка ціна була до початку війни і вважали, що вона завищена. Це легко перевіряється по накладних, — пояснила директорка Департаменту.

Загальне зростання цін

За словами Олени Онупко, підвищення цін відбувається у межах загальної норми і не залежить від воєнного стану.

— Індекс споживчих цін у березні склав 107,7%, по Україні — 107,6%. Тобто зростання відбулося у межах загальноукраїнського показника. На хліб індекс споживчих цін склав 104,5%, а в аналогічному періоді минулого року — 106,1%. Тобто такі коливання — це загальна тенденція, яка не залежить від воєнного стану — така, як і минулого року. Це весняне підвищення цін на базові продукти — цукор, олія, молокопродукти, м’ясні продукти. Не будемо забувати, що у нас свята — коли ціни завжди ростуть. Треба ще враховувати таке поняття як акція. В минулих роках було більше акційних знижок на продукцію. Наразі це не так активно позиціонується в мережах і тому є невелике зростання, але воно на майже минулорічному рівні, — пояснила керівниця профільного Департаменту.

Нагадаємо, що ще в середині березня начальник Полтавської ОВА Дмитро Лунін закликав бізнес відновлювати роботу усюди, де це можливо. Для того, щоби допомогти у цьому, Уряд пообіцяв максимально знизити податки, обмежити регуляцію та лібералізувати відносини.

Дарина СИНИЦЬКА, «Полтавщина»