«Швидка допомога»: як відстояти права пацієнта
Якщо, не дай Боже, у вас — гострий стан нездоров’я, бажано знати: куди звертатися по допомогу, що вимагати, а чого робити не варто
«Що треба знати кожному про права пацієнтів» — такий практичний порадник видала правозахисна організація Полтавський обласний медіа-клуб. Сьогодні вашій увазі розділ із неї «Коли ви викликаєте «швидку допомогу».
Хто має право на «швидку»?
Отже, виклик швидкої медичної допомоги здійснюється зі стаціонарного чи мобільного телефону за номером «103». Той, хто її викликає, зобов’язаний дати правильні й точні відповіді на запитання фельдшера-диспетчера, що прискорить виїзд бригади.
Відповідно до наказу Мінохорони здоров’я № 500 від 29.08.2008 р. «Про заходи щодо вдосконалення екстреної медичної допомоги населенню в Україні» машина «швидкої допомоги» на виклик має приїжджати протягом 10 хвилин у місті й 30 хвилин у сільській місцевості. Затори та поганий стан доріг є об’єктивною обставиною, що може призвести до затримки приїзду бригади «швидкої допомоги».
Виклик «швидкої допомоги» безкоштовний. Вимагання грошей за приїзд «швидкої допомоги» є незаконним. Про такі випадки негайно треба повідомляти вище медичне керівництво, правоохоронні органи, правозахисні організації, пресу.
Відсутність прописки (реєстрації) не може бути підставою для відмови «швидкої допомоги» виїхати на виклик.
«Швидка допомога» може бути викликана у випадках: втрати свідомості; судом; раптового розладу дихання; раптового болю в грудній клітці; гострого болю в черевній порожнині та поперековому відділі; головного болю, що супроводжується запамороченням або нудотою; порушенням мовлення, раптової слабкості у кінцівках; гіпо- та гіперглікемічної коми; ознак гострого отруєння; порушення перебігу вагітності (передчасні пологи, кровотеча, інше); анафілактичного шоку, спричиненого різними чинниками, в тому числі укусами комах, змій та тварин; усіх видів травм; нещасних випадків; теплового удару, переохолодження; удушення; гострих психічних розладів; інших станів, які загрожують життю та здоров’ю людини.
Громадяни зобов’язані забезпечити «швидкій допомозі» безперешкодний доступ до хворого або постраждалого, необхідні умови для надання медичної допомоги, ізолювати тварин, допомагати транспортувати хворого в санітарний автомобіль, якщо лікарем прийняв рішення про його госпіталізацію.
Бригада «швидкої допомоги» залишає талон, в якому повинні бути зазначені: номер бригади, час приїзду, діагноз, надане медикаментозне лікування, прізвище й підпис лікаря.
У разі відмови від госпіталізації хворого, який її потребує, лікар «швидкої допомоги» повідомляє про це у поліклініку або дільничного лікаря для подальшого медичного нагляду за місцем проживання.
«Швидка допомога» не виїжджає: до хворих для виконання планових призначень дільничного лікаря (ін’єкцій, крапельниць, перев’язок, інших призначень); до хворих, які перебувають під наглядом дільничного лікаря з приводу хронічних захворювань і стан яких не вимагає надання екстреної (невідкладної) медичної допомоги; для надання стоматологічної допомоги.
«Швидка допомога» не видає: листки непрацездатності; не виписує рецепти; не надає рекомендацій щодо подальшого лікування; не видає ніяких довідок про стан здоров’я; не проводить експертизи на алкогольне та наркологічне сп’яніння; не проводить судово-медичної експертизи; не виконує консультативних обстежень хворих; не транспортує трупи.
Особи, винні у заздалегідь необґрунтованому виклику «швидкої допомоги», притягуються до адміністративної відповідальності.
, керівник Полтавського обласного медіа-клубу