Розмір тексту

Полтава дала згоду на встановлення 50-метрового прапора на місці пам’ятника Леніну — яке «підводне каміння» очікує виконавців

Сучасний вигляд скверу пам’яті Героїв України (колишня площа Леніна) Сучасний вигляд скверу пам’яті Героїв України (колишня площа Леніна) | Кадр з відео «Чому так?»

Полтавська громада тимчасово передала області ділянку для встановлення 50-метрової щогли під прапор у сквері пам’яті Героїв України. Але сьогодні уже виникають питання щодо часу, який потрібен на демонтаж і облаштування, щодо зручності тощо.

19 березня, на засіданні 3-ї сесії Полтавської міськради 8-го скликання, депутати дозволили розмістити флагшток у сквері пам’яті Героїв України (колишня площа Леніна). Щоглу для Державного Прапора хочуть зробити 50-метровою і встановлять її замість постаменту, що лишився від пам’ятника Леніну.

Для облаштування ділянку у 0,5 га тимчасово передали у користування Департаменту будівництва, МіА та ЖКГ Полтавської ОДА. Після проведення робіт, які обійдуться у 5-10 млн грн, її віддадуть назад місту.

Результати поіменного голосування, яким дозволили встановлення флагштоку

За інформацією голови Полтавської ОДА Олега Синєгубова, висота флагштока становитиме 50 метрів, а розмір полотна — 12 на 18 метрів. Площу поряд із прапором облаштують та освітлять.

— Тут проводитимуть урочисті заходи й просто відпочиватимуть полтавці й гості міста. Величний прапор, символ єдності та державності, буде видно з багатьох куточків обласного центру, — зазначив Олег Синєгубов.

За його словами, ініціатива встановити найбільший національний прапор в області належить президенту Володимиру Зеленському. За його пропозицією, подібні 50-метрові щогли встановлять у кожному обласному центрі. Таким чином влада хоче відзначити 30-річчя незалежності України. Встигнути хочуть до Дня Державного Прапору України 23 серпня.

Втім, уже сьогодні у місцевих фахівців виникають питання як до обраного місця встановлення флагштоку, так і до визначеної висоти. На їхню думку, навіть висоти у 20 метрів для щогли-флагштоку було би забагато.

Зокрема, у 1960 році будівельники копали фундамент для пам’ятника Леніну і знайшли залишки міського колодязя початку XIX століття. Саме з джерел в районі цього скверу і брала початок річка Лтава, від якої і походить назва міста. Залишки колодязя забетонували, коли монтували постамент.

До війни майбутній сквер був забудований (1944 рік) | Фото Валерія Павленка (Стара Полтава)

Вигляд майбутнього скверу у кінці 1940-х

Підготовка фундамента постамента пам’ятника Леніну (зима 1959 року) | Фото з архіву «Полтавського вісника»

Початок 1960-х років

По-перше, для встановлення флагштоку треба буде демонтувати постамент, що лишився від пам’ятника. Враховуючи кількість бетону, яку використали під час встановлення монумента, це потребуватиме значних зусиль та часу.

По-друге, враховуючи висоту у 50 метрів, основу флагштоку треба буде заглибити не менше, ніж на 10 метрів. І це лише для того, щоби він просто стояв. Але також треба вирахувати, що він буде хитатися від вітру сам по собі. А разом з прапором хитання буде ще більшим. До того ж, хитання провокуватиме появу тріщин у бетоні, що також треба враховувати при заливанні фундаменту.

Тобто, під час розрахунку часу, який потрібен для облаштування щогли, його сміливо можна збільшувати удвічі.

Окрім технічної частини, також є проблема з оглядом самого прапору. Враховуючи його висоту і розташування, а також ландшафт Полтави, його буде погано видно з більшості кутів. Підіймаючись бруківкою по вул. Небесної Сотні, мешканці не побачать прапор, поки транспорт не зробить поворот від зупинки «просп. Першотравневий», адже вулиця не йде прямо. З ближчої відстані мешканцям доведеться задирати голову, як мінімум, на 45 градусів угору, що досить незручно. Можливо, прапор буде видно з Хрестовоздвиженського монастиря. Але навіщо?

Цікаві діалоги виникли і під час обговорення питання щодо флагштоку на самій сесії міськради. Зокрема, у виділений для виступу представників громадськості час, громадська активістка та художниця Юлія Петушинська сказала наступне:

— Шановний голово, шановні депутати. У мене, на сьогоднішній день, вже три звернення за підписами полтавців і, в тому числі, учасників бойових дій. Почуйте нас. На 7-й рік російсько-української війни та на 8-му річницю Революції Гідності, Полтава — чи не єдине місто в Україні, де не встановленого жодного монументу на честь героїв.

Занепокоєні інформацією про плани передачі скверу Героїв України, колишньої площі Леніна, у користування Полтавській ОДА з метою встановлення 45-метрової або 72-метрової щогли з Державним Прапором, звертаємся до вас із нагадуванням, що на місці пам’ятника Леніну громадськість міста вже роками вимагає встановити монумент на честь Героїв-захисників України.

Реалізуючи ініціативу громади, Полтавська міська рада вже проводила конкурс на проект пам’ятника, але в підсумку нічого не сталося. При цьому знаходяться кошти і можливості на реконструкції вулиць, нових парків, інших об’єктів, доцільність яких вимагає запитання у представників суспільства, в тому числі — зі сторони правоохоронних органів. За фактами порушень норм чинного законодавства в сфері архітектури і містобудування в нашому місті відкриті кримінальні провадження.

Однак особи, причетні до порушень, і надалі вирішують долю архітектурного і мистецького обличчя Полтави, а думка громади і воля фахівців при цьому системно ігнорується. А ці монументи мають слугувати утвердженню поваги і шани, відзначенню внеску осіб, які проявили мужність та патріотизм у відстоюванні незалежності і територіальної цілісності нашої держави.

Наполегливо просимо вас негайно втрутитися в ситуацію з метою недопущення передачі відповідної земельної ділянки до Полтавської ОДА. Вважаємо, що найкраще місце флагштока для Державного Прапора — біля державної адміністрації, а місце монумента Героям — у сквері Героїв. Також вимагаємо недопущення передачі ініціативи проведення конкурсів на спорудження пам’ятників у місті Полтаві до Полтавської ОДА у зв’язку з негативним досвідом проведення трьох конкурсів та відсутності результату.

Вважаємо, що міська влада здатна сама вирішувати, якою бути духовній, культурній, мистецькій Полтаві. Це питання потребує серйозного фахового обговорення, для чого, нагадую, існує архітектурно-містобудівна рада при Полтавській міській раді, яка системно не проводиться і думка фахівців при цьому ігнорується.

І підхід, шановний Олександр Федорович, «робіть все, що хочете за свої кошти» тут працювати не буде, оскільки, якщо Ви знаєте, ця споруда потім буде передаватися на баланс міста і саме місто буде її утримувати. І подумайте, будь ласка, чи є у нас на це технічні можливості. Шановні депутати, дуже прошу вас подумати над цим і відповідно прийняти рішення.

Її підтримала активістка Тетяна Донченко:

— Доброго дня шановний голово, шановні панове депутати. Хочу звернути вашу увагу ще раз на ті монументи, що будуть прикрашати наше місто. Тут тіки що була розмова стосовно флагштоку на площі Леніна. Хочу зазначити, що громадськість не мала змоги обговорити це все.

В Сумах, на сьогоднішній день, стосовно такого ж питання приблизно проводиться громадське обговорення в фейсбуці і люди чітко висловлюються з цього приводу. В Полтаві такого громадського обговорення не відбулося.

Також хочу сказати, що негативний досвід того, як працюють такі флагштоки в інших містах України... Наприклад, в Києві був такий флагшток. Так, він 90 метрів. У нас планується чи 45, чи 72 — чітко незрозуміло, якої висоти він буде працювати, але... На 3-й день там прапор розірвало вітром і його прийшлося знімати, а флагшток похилився і його прийшлося вирівнювати. І це не зовсім гарний досвід.

Тепер ще одне. Планується, що замовляти цей флагшток будуть в Німеччині. Скажіть, будь ласка, ну невже нам не потрібна робота в Україні? Невже потрібно віддавати ці гроші кудись в Німеччину, а у нас не можуть зробити відповідну роботу? І це велике питання.

І також іще одне питання. У нас, на сьогоднішній день, в якому вигляді знаходиться наша центральна площа? Це бувший Кадетський корпус, Дворянське зібрання. Вони зараз в такому жахливому стані, що це ну не відповідає обласному центру. Дуже б хотілося, щоб ці питання також вирішувалися і щоб наше місто було таке, щоб нам було приємно запрошувати сюди наших знайомих з інших міст і з інших країн.

До їхніх слів долучився і художник Сергій Олешко:

— Олешко Сергій Олександрович — член спілки художників з 90-го року. Шановний голово, шановні присутні. Хотілося б так само, ну, як художнику, втрутитися в ці процеси громадські. Бо, на жаль, в Полтаві їх якось імітують невдало.

Є закони, є традиція і є історія, є сусіди, які вчать нас, ну, такому, демократичному розвитку. Громада повинна представлятися громадськими активістами. Активісти є найкращі з громадських організацій. З приводу пам’ятників і архітектури — є спілка архітекторів поважна, є Національна спілка художників. Вона і представлена — достатньо і скульпторів, і знавців мистецтва. І вони охоче би співпрацювали з владою для того, щоб влада виглядала пристойно в очах виборців і щоби вона могла спиратися на компетентну експертну думку, а не морочити одне місце коту. Не було би ні питань, ні протестів. І було би все аргументовано, кваліфіковано.

Тут, в даному випадку, порушено, ну, все. Тому що Постанова Президента, до виконання обов’язкова, прийшла не імітованою пам’ятником Небесної Сотні. Натомість виникла будова, де відкачали гроші нормально. Законно чи ні — це не моя компетенція. Пам’ятника нема.

Тепер так само забирається площа Полтави, на якій місто могло би без копійки провести прекрасний громадський конкурс, де би могла би бути врахована щогла любих розмірів, де могла би бути навіть каплиця, яка могла би об’єднувати духовні сили, де могло би бути чольне лобне мєсто Полтави. І цей процес міг би тягнутися навіть 5 років, але б він би мав би йти — здорово і для всіх зрозуміло. Я тому пропоную і псевдонаціоналістам, і комуністам, які залишились тут, об’єднуватись во імя історії, во імя минулого і майбутнього, і щільно працювати з фахівцями.

Коли ж, уже ближче до 6-ї вечора депутати перейшли до розгляду самого питання, міський голова запропонував довго на ньому не зупинятися й ухвалити без зайвих обговорень:

— Шановні депутати, я думаю, тут всі підтримують, да? Давайте не обговорювать його. Ну, підтримують та й підтримують. Да, підтримуєм... Ну чо ми... За кошти обласної ради, ну чо б і ні. Парк... 20 чи 12 мільйонів? Давайте проголосуєм, всі все знають, — сказав Олександр Мамай.

Йому заперечила Юлія Петушинська, яка дочекалася розгляду питання у залі.

— А думка громади вас цікавить? А громадські обговорення в кабінеті у Особік, на яких присутній Ямщиков був, Юліан (Матвійчук — ред.)?

Далі відбувся наступний діалог:

Мамай: О-о-о, все. Ми ще ж нічого не будуємо. Голосуємо. Голосуємо. Го-оло-о-о-осу-уємо. Ми домовилися — з понеділка прийдете до мене. Ми з вами розработаєм концепцію особисто.

Петушинська: Ви на цей раз мене не обдурите? Приймете? Громадськість приймете?

Мамай: 100%. З понеділка я міняю професію на два дні — лікар.

Пізніше, під час обговорення визначення оплати його праці, Олександр Мамай, коли Юлія Петушинська уже пішла з зали, розширив свої слова, відповідаючи на пропозицію Вадима Ямщикова контролювати виплати міському голові:

— От дивись, Вадім, перший приклад. Ти бачив, жіночка стояла і кричала по флагштоку: «ви тут...», що я їй сказав — з понеділка прийдеш до мене? Вона прийде. І з понеділка я буду лікарем. Її лікарем. Так це інтенсивність? Можна добавити 10% за те, що я буду лікарем з понеділка у неї? Так вона прийде до мене, буду я у неї лікарем. А цього ж ніхто не бачитиме. А таких ще... Конєчно, і на Карпова, і на Пархоменка я розписую... А як? А вона прийде до мене, от і все. Потім я її відправлю до Карпова. Вона прийде і скаже: «Карпов — козел», і знову до мене. Це так, як завжди і було. Так а як? Да, а потім і каденція закінчилась.

Нагадаємо, влада Полтави рік назад, ще не знаючи про плани Володимира Зеленського, переклала гранітну плитку у сквері, витративши близько 200 тис. грн. 

Дарина СИНИЦЬКА, «Полтавщина»

Останні новини

Полтавщина:

Наш e-mail:

Телефони редакції: (095) 794-29-25 (098) 385-07-22

Реклама на сайті: (095) 750-18-53

Запропонувати тему