У Полтаві суддя отримала сувору догану за участь в схемі із перетворення кіосків на капітальні споруди

Вища рада правосуддя винесла сувору догану та на 3 місяці позбавила доплат суддю Октябрського райсуду Марину Материнко. Таке покарання їй призначили за недбалість під час ухвалення рішень, які дали підставу визначити адреси для кіосків і визнати їх таким чином капітальними спорудами. Відповідне рішення 10 лютого винесла Перша Дисциплінарна палата ВРП.

Скаргу на дії судді у жовтні 2020 року подала Полтавська обласна прокуратура. Невдоволення прокурорів стосувалося трьох рішень Марини Материнко стосовно тимчасових споруд, встановлених за адресами:

• вул. Івана Мазепи, 45/4 (надано адресу вул. Івана Мазепи, 45н);
• вул. Європейська, поряд із зупинкою «вул. Героїв-чорнобильців» (надано адресу вул. Європейська, 42н);
• вул. 23 Вересня, 11 (надано адресу вул. 23 Вересня, 11н);
• вул. Шевченка, 23 (надано адресу вул. Шевченка, 23н);вул. Гожулівська, 4 (надано адресу вул. Гожулівська, 4н);
• вул. Грушевського, 4 (надано адресу вул. Грушевського, 4н);
• вул. Зіньківська, 4 (надано адресу площа Павленківська, 2н);
• вул. Івана Мазепи, 33а.

Нагадаємо, коротка суть схеми полягала в наступному. Власники будівель, встановлених в рамках дозволу на тимчасові споруди, подавали позови до суду, у яких просили зобов’язати Полтавську міськраду виконати умови договорів та оформити їхнє право на ці кіоски як на нерухоме майно.

В процесі судового розгляду сторони подавали заяви про мирові угоди і Марина Материнко їх затверджувала. А далі Полтавська міськрада, виконуючи рішення суду, надавала адреси «кіоскам» і так вони становилися окремими будинками зі своїми номерами.

У 2017-2018 роках такі справи «провернули» чинна депутатка міськради Мілена Муравенко, дружина чинного депутата Ельвіра Калуцька, а також підприємці Богдан Обломієв, Юрій Москаленко, Наталія Бараннікова, Людмила Мойсіна, Олександра Москаленко та Сергій Лисенко.

Знесення будівельного паркану МАФу на вулиці Мазепи, 2017 рік.

У 2018 році у споруді відкрився секонд-хенд

У своїй скарзі до ВРП прокуратура заявляла, що ухвалюючи такі рішення, суддя Материнко також мала на меті отримати неправомірну вигоду для себе або інших осіб. Щоправда, під час перевірки підтвердження цьому не знайшли.

Втім, Вища рада правосуддя все ж визнала, що Марина Материнко припустилася грубих порушень. Зокрема:

• порушила права людини на справедливий суд, оскільки не врахувала інтереси громади та ДАБІ при затвердженні мирових угод;
• не врахувала, що підприємці отримували дозволи виключно на розміщення тимчасових споруд, а не на будівництво, а тому вони не могли заявляти права на нерухоме майно;
• не залучила до участі у справі Державну архітектурно-будівельну інспекцію, на права та обов’язки якої могли вплинути ці судові рішення.

Ці пункти ВРП визнала істотним порушенням норм процесуального права під час здійснення правосуддя. І Марина Материнко вчинила їх внаслідок грубої недбалості. Втім, члени Дисциплінарної палати не встановили обставин, які б вказували, що суддя припустилася таких помилок умисно.

Тому, у якості покарання, суддю Марину Материнко вирішили притягнути до дисциплінарної відповідальності. До неї застосували дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани, а також на три місяці позбавили права отримувати доплати до посадового окладу.

За законом «Про Вищу раду правосуддя» Марина Материнко мала 10 днів на оскарження цього рішення. Інформація про те, чи подавала вона таку скаргу, на сайті ВРП відсутня.

Зазначимо, що у 2018-2019 роках прокуратура оскаржила усі три рішення Марини Материнко, завдяки яким кіоски «окапіталилися». Полтавський апеляційний суд скасував постанови і повернув їх на розгляд Октябрського райсуду, де Материнко вже прийняла інше рішення — залишити позов без руху. Втім, фактично це нічого не змінило, адже рішення депутатів щодо реєстрації МАФів як будівель уже були прийняті і їх так ніхто і не скасував.

Також додамо, що окрім Марини Материнко, участь у подібних схемах брали й інші судді. Наприклад, Наталія Тімошенко та Олена Шевська. Втім, скарг до ВРП щодо них поки не надходило, а термін притягнення до відповідальності за це найближчим часом спливе, адже становить 3 роки з моменту прийняття рішення.

Дарина СИНИЦЬКА, «Полтавщина»