Розмір тексту

У Хоролі судять слідчих, які затримували осіб, причетних до розкрадання надр на 240 млн грн

Незаконний кар'єр поблизу поблизу села Коломійцеве Озеро Хорольського району Незаконний кар'єр поблизу поблизу села Коломійцеве Озеро Хорольського району

Поліція 4-й рік не може завершити розслідування розкрадання суглинку на 240 млн грн: у Хоролі судять слідчих, а підозрюваним у незаконному видобутку не виносять обвинувачення

Хорольський районний суд Полтавської області розглядає справу щодо двох слідчих, яких обвинувачують у незаконному затриманні фігурантів провадження із незаконного видобутку надр та службовому підробленні. Саме ж кримінальне провадження досі розслідується і жодна особа, причетна до розкрадання на 240 млн грн, не отримала обвинувачень. Через реєстр судових рішень «Полтавщина» з’ясувала, на якому етапі зараз хід обох пов’язаних між собою справ.

Незаконний видобуток, техніка дорожнього підрядника та конвертцентри

Незаконний видобуток суглинку у Хорольському районі триває як мінімум з 2013 року. Після євромайдану на рівні області цю тему активно висвітлював тодішній голова Полтавської обласної ради Петро Ворона. Втім, далі інформаційних війн з міліцією та прокуратурою, керівників яких звинувачували у бездіяльності та корупції, справа не рухалася. За підрахунками Ворони лише у Хорольському районі станом на 2015 рік налічувалося 12 незаконних кар’єрів. І один з найбільших — на території держпідприємства «Шовкорадгосп «Хорольський» — вже на той час втратив ґрунту щонайменше на 30 млн грн. Єдина відмінність з того часу — до 2016 року у розкраданні надр звинувачували дорожників з італійської компанії «Тодіні», а тепер — представників турецького «Онуру».

Незаконний видобуток відбувався на землі ДП «Шовкорадгосп «Хорольський» поблизу с. Коломійцеве Озеро

Незаконний кар’єр на землях ДП «Шовкорадгосп «Хорольський» вже добре видно з супутника

Активне розслідування незаконного видобутку хорольські поліцейські почали влітку 2017 року. Вони отримали повідомлення про те, що поблизу села Коломійцеве Озеро невідомі вже кілька років крадуть суглинок у великих масштабах. Відповідну заяву подав Штомпелівський сільський голова Валерій Іщенко. Правоохоронці відкрили провадження за ч. 2 ст. 240 ККУ (Порушення встановлених правил використання надр, якщо це створило небезпеку для довкілля, а також незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення). Пізніше до кваліфікації злочину ще додали ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 191 ККУ (Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинені за змовою організованої групи, в особливо великих розмірах).

З’ясувалося, що ДП «Шовкорадгосп «Хорольський» замовило рекультивацію своїх земель у ТОВ «Захід-Інвест Груп». Замість виконання робіт київська фірма просто зняла родючий шар ґрунту та почала видобувати суглинок. Загалом слідчі нарахували майже 6 га знятого ґрунту, обсягом близько 448 тис. м³. За підрахунками експертів, збиток від такого видобутку склав 240 млн грн.

Суглинок відвантажували турецькій компанії «Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет Ве Санаї Анонім Ширкеті», яка будує та ремонтує на Полтавщині дороги. Саме «Онур» купував вкрадений ґрунт у «Захід-Інвест Груп» — по 29 грн/м³. Хоча офіційно мав брати суглинок із резерву гідронамиву в селі Красногорівка, із зосередженого резерву в селі Бірки та у Полтаві — із гідронамиву. Ще у жовтні 2016 року він уклав відповідний контракт з Укравтодором.

Поки поліцейські збирали доказову базу і вилучали техніку, то з’ясували інші додаткові факти. Зокрема, видобуток суглинку із самовільного кар’єру на території шовкрадгоспу «Хорольський» проводила спецтехніка самого «Онуру», а не «Захід-Інвест Груп». А у бухгалтерському та податковому обліку останньої було вказано, що фірма сама купувала ґрунт у товариств, які мають ознаки фіктивності. Одна із них — це студія фотографій, яка не має ліцензії на видобуток. Серед решти фірм ТОВ «ДБК-АН», ТОВ «Аліас Сейл», ТОВ «Нейкорс», ТОВ «Мейвест», ТОВ «Рейдвен», ТОВ «Ліванс» тощо — також без профільних ліцензій. Тобто, ймовірно, компанія користувалася і послугами конвертцентру.

Окрім ДП «Шовкорадгосп «Хорольський» від розкрадачів глини постраждали і звичайні мешканці. Частина незаконного кар’єра зачепила і приватні землі, зокрема дачну ділянку Світлани Лізанової. Вона публічно скаржилася на захоплення своєї землі ще у 2015 році.

Незаконний видобуток суглинку зачепив й приватну землю, зокрема дачну ділянку Світлани Лізанової

Один з підозрюваних — колишній керівник райвідділу міліції та екс-голова РДА

За попередніми результатами річного розслідування, у листопаді 2018-го правоохоронці затримали п’ятьох причетних до можливого незаконного видобутку. Серед них був і директор шовкорадгоспу «Хорольський» Віталій Шевчуга, колишній очільник місцевого райвідділу міліції та екс-голова Хорольської РДА. 

Після затримання адвокати Шевчуги та, на той час, власника «Захід-Інвест Груп» Дениса Котова подали скаргу на неправомірність дій слідчих. Нібито підставою для затримання стала ст. 208 КПК, яка дозволяє зробити це тільки одразу після вчинення злочину, але з моменту ймовірного порушення закону минуло забагато часу.

Теруправління ДБР у Полтаві відреагувало на заяву адвоката і відкрило кримінальне провадження проти слідчих за ч. 1 ст. 371 ККУ (Завідомо незаконне затримання) та ч. 1 ст. 366 ККУ (Складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів).

Про процесуальні нюанси і недоліки КПК у частині тієї самої статті 208 ми детально говорили під час інтерв’ю з уже колишнім керівником ДБР у Полтаві Володимиром Тимошком. Якщо дуже скорочено, то фактично, в рамках Кодексу, дозволено затримувати осіб упродовж доби після вчинення злочину. В разі, якщо минув більший час, слідчий спочатку повинен оголосити про підозру, а потім затримувати, що дає шанс особі на втечу.

Через ці перепони «під приціл» потрапили двоє старших слідчих Слідчого управління ГУНП в Полтавській області — Олександр Шульга та Олег Лагута. Влітку 2019 року їм офіційно оголосили про підозру, а на початку 2020-го — висунули обвинувачення. Наразі їх справу розглядає Хорольський райсуд Полтавської області.

Окрім того, влітку 2019-го, полтавське ДБР відкрило ще одне провадження — за ч. 3 ст. 382 ККУ (Невиконання судового рішення, вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, яке заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам і свободам громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб).

Виявилося, що директор шовкорадгоспу «Хорольський» Віталій Шевчуга подав ще одну скаргу. У квітні 2019 року суд скасував арешт на 2 автомобілі (Mitsubishi Pajero Sport і ВАЗ 211540) та зняв заборону на використання 3 земельних ділянок у Хорольському районі, площею 8,2 га. Керівник підприємства був невдоволений тим, що слідчі не вчинили жодних дій для виконання цієї ухвали.

Втім, за рік, у квітні 2020-го це провадження закрили, бо слідчі не зобов’язані були власноруч повертати машини. Шевчуга подав позов до Октябрського райсуду Полтави, але той відмовився скасовувати постанову слідчого. Підприємець подав апеляційну скаргу, але і там програв справу.

Двоє імовірних злочинців уже два роки як підозрювані, але не мають жодного обмеження

І уже екс-власник «Захід-Інвест Груп» Денис Котов, і керівник шовкорадгоспу «Хорольський» Віталій Шевчуга проходять у справі ДБР проти слідчих як потерпілі. Вони ж є підозрюваними у справі незаконного видобутку глини на 240 млн грн.

Одразу після затримання і вручення підозр обом обрали запобіжні заходи — нічні домашні арешти, із забороною виходити з дому з 21:00 до 07:00. Прокуратура намагалася оскаржити це рішення і вимагала відправити обох у СІЗО, але їй цього не вдалося. На початку 2019-го чоловікам продовжили ці запобіжні заходи ще на 2 місяці.

Але вже наприкінці січня 2019-го Шечуга та Котов оскаржили такі рішення суддів через апеляцію, тому з того часу і до сьогодні вони не перебувають під жодним обмеженням. Ба більше — влітку цього року директор шовкорадгоспу через суд намагався добитися, аби його визнали потерпілим у справі розкрадання суглинку — але невдало.

Паралельно адвокати постійно вимагають закрити кримінальне провадження, та поки отримують відмови. Сам же слідчий відділ, на сьогодні, вилучив купу документації, отримав доступ до даних терміналів можливих фігурантів та арештував частину техніки, яку все одно дозволили використовувати для будівництва доріг. Це останнє, що відомо про хід справи, судячи з реєстру судових рішень.

Незаконний кар'єр поблизу поблизу села Коломійцеве Озеро Хорольського району

Приклад суду над слідчими спонукає їхніх колег не розслідувати справи до кінця

Розкрадання надр, у якому може бути задіяний турецький «Онур», відбувається не тільки у Хорольському районі. Зокрема, у лютому 2020 року ми згадували, що подібні хорольському нелегальні кар’єри є в Полтавському, Кобеляцькому, Лубенському, Великобагачанському районах. Свіжіший приклад — незаконний видобуток піску у Чутівському районі, через який у місцевих мешканців зникла вода з колодязів.

Поліція відкриває провадження, арештовує техніку, але вантажівки «Онура» продовжують возити незаконно видобуті пісок та глину. В суді представники компанії пояснюють, що техніка вкрай необхідна для будівництва та ремонту автодороги Київ — Харків — Довжанський, яка є дорогою міжнародного сполучення і ремонтується коштом Європейського банку реконструкції та розвитку. Тому техніку повертають з формулюванням надання під відповідальне зберігання.

Однак саме хорольська справа стала гучною, бо слідчі врешті змогли висунути підозру конкретним живим людям. Натомість тепер самі відповідають у суді. Деяких слідчих по інших подібних справах такий досвід колег змушує не йти на сміливі кроки, а й далі «топити» провадження у суддівських ухвалах, вивченні документів та експертизах. Крім того, заважає розслідуванню і те, що ДБР вилучає матеріали справи, які є доказовою базою.

І це не єдиний приклад. Так, Євгеній Грищенко — слідчий по справі пограбування банку у Кобеляках — майже півроку намагається оскаржити у суді винесення йому підозри. Його та іншого слідчого Артема Колотенка, як і хорольських колег, підозрюють у незаконному затриманні грабіжників. Ситуація та сама — недолугість ст. 208 КПК, за якою вони затримували підозрюваних.

Дарина СИНИЦЬКА, «Полтавщина»

Матеріали по темі:

Останні новини

Полтавщина:

Наш e-mail:

Телефони редакції: (095) 794-29-25 (098) 385-07-22

Реклама на сайті: (095) 750-18-53

Запропонувати тему