Розмір тексту

Полтавських слідчих підозрюють у незаконному затриманні грабіжників банку у Кобеляках — ті скаржаться на дії ДБР та суддів

У справі пограбування банку у Кобеляках уже є один засуджений, ще двоє чекають вироку під домашнім арештом. Паралельно підозру у вчиненні злочину отримали і слідчі, які викривали та затримували спільників.

У Полтаві тривають судові засідання по справі пограбування «Полтава-Банку» у Кобеляках, яке організував його ж керуючий. Вирок поки отримав один з трьох спільників, а інші двоє чекають вироку під цілодобовим домашнім арештом. Разом з цим, ДБР відкрило справу проти слідчих, які розкрили цей злочин. «Полтавщина» пояснює, що не так у провадженні, і чим не догодили слідчі.

Двоє слідчих можуть втратити посади через неправомірне затримання

Пограбування Кобеляцького відділення АТ «Полтава-Банк» сталося 13 травня минулого року. Грабіжники забрали 1,4 млн грн. 17 травня слідче управління ГУНП в Полтавській області затримало трьох осіб, підозрюваних у цьому злочині.

Ігор Голтвянський «нападає» на Олександра Телятника Ігор Голтвянський «нападає» на Олександра Телятника

18 травня суддя Октябрського райсуду Полтави задовольнила клопотання слідчого Євгенія Грищенка та взяла усіх трьох підозрюваних під варту із заставою в 1,7 млн грн. Їхні адвокати оскаржили запобіжні заходи до Полтавського апеляційного суду, який, за місяць, залишив ці рішення без змін.

14 червня 2019-го суддя Ганна Андрієнко визнала затримання керуючого банком незаконним. Підставою стала скарга Лілії Денисенко. За словами слідчого, раніше вона була суддею апеляційного суду. При цьому, Андрієнко залишила підозрюваного під вартою.

Наприкінці січня 2020 року слідчий Теруправління ДБР у Полтаві повідомив слідчому поліції Артему Колотенку про підозру у незаконному затриманні водія, який забрав грабіжників після злочину. Підставою стали рішення двох судових інстанцій, за одним з яких суддя Марина Материнко визнала затримання підозрюваного незаконним. Справу уже направили до суду. Її розглядає Кобеляцький райсуд Полтавської області. Колотенку інкримінують ч.1 ст. 371 ККУ (Завідомо незаконне затримання) та ч.1 ст. 366 ККУ (Службове підроблення). Йому загрожує штраф, обмеження волі та відсторонення від посади.

Схожа ситуація склалася і з іншим слідчим по цій справі — Євгенієм Грищенком. Наприкінці червня 2020 року той самий слідчий ДБР повідомив про підозру у незаконному затриманні і йому.

Євгеній Грищенко вважає дії слідчого ДБР незаконними.

— Відповідно до положень КПК України, законність затримання зобов’язаний перевірити слідчий суддя при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу. Саме 18 травня 2019 року суддя Андрієнко і застосувала до керуючого банком, якого я затримував, тримання під вартою, чим підтвердила законність затримання. Потім апеляційний суд 12 червня 2019-го залишив це рішення без змін, чим ще раз підтвердив, що все було законно. Потім вже 14 червня 2019-го суддя Андрієнко визнала затримання незаконним, чим суперечить сама собі та рішенню вищого суду — апеляційного, — висловив свою думку слідчий.

Він вважає, що суддя під час обрання міри запобіжного заходу мала б застосувати статтю 206 КПК, яка стосується обмеження свободи людини. Вона цього не зробила, а тому і визнала затримання грабіжника законним. Грищенко посилається на лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 2013 року, відповідно до якого слідчий суддя під час розгляду клопотання про запобіжний захід повинен ретельно перевіряти дотримання уповноваженими органами вимог статей 207-213 КПК України у випадках затримання особи без ухвали слідчого судді.

— Суддя Ганна Андрієнко не надіслала скаргу адвоката щодо незаконності затримання на адресу слідчого управління, розглянула дану скаргу без мого виклику (оскільки саме моє рішення оскаржувалось), без секретаря судового засідання, без аудіофіксації, прийняла саме таке рішення. І потім його навіть не надіслала знову ж таки на адресу слідчого управління. Тобто я про наявність такого рішення дізнався лише тоді, коли мені вручили підозру, — розповів Євгеній Грищенко.

Вважаючи, що суддя вчинила злочин, визнавши затримання імовірного грабіжника незаконним, та постановивши таку ухвалу, Грищенко подав до ДБР заяву про вчинення нею злочину. Він заявив про постановлення завідомо неправосудної ухвали (ст. 375 ККУ). ТУ ДБР у Полтаві не внесло відповідних відомостей до ЄРДР. Євгеній Грищенко оскаржив бездіяльність ДБР до Октябрського райсуду Полтави. Усі наявні там судді заявили про відвід і скарга перейшла на розгляд до Полтавського райсуду, судді якого також взяли самовідвід.

На думку слідчого, такі факти можуть вказувати на бажання затягнути час, оскільки з 11 червня ст. 375 ККУ визнана неконституційною і за півроку вона втратить чинність. Грищенко також подав скаргу на Ганну Андрієнко до Вищої ради правосуддя, бо хоче, щоб її притягли до дисциплінарної відповідальності.

Суддя Ганна Андрієнко Суддя Ганна Андрієнко | Кадр з відео UA: Полтава

ДБР посилається на недосконалість КПК та його неправильне тлумачення

У прес-службі територіального управління ДБР, розташованого у місті Полтава, розповіли про хід кримінального провадження щодо слідчих по цій справі, а також пояснили деякі деталі, про які висловився Євгеній Грищенко.

Зокрема, у ДБР повідомили, що відкриття провадження щодо слідчих, які затримували грабіжників, відбувалося не з власної ініціативи Бюро. Підставою стало рішення суду, який, у свою чергу, спирався на скарги адвокатів.

Також у Теруправлінні вважають, що тлумачення законності затримання тим, що суддя обирає запобіжний захід, не є правильним. На думку ДБР, безпосередньо, затримання та обрання запобіжного заходу — це різні кроки і розглядати та оскаржувати їх можна окремо один від одного.

Щодо того, що Євгенію Грищенку не повідомили про засідання у суді, в ДБР послалися на відповідну ухвалу, де вказано, що слідчий був повідомлений про судове засідання «належним чином», але не з’явився в суд.

Ми припустили, що міг статися збій, через який слідчий і не отримав такого повідомлення, однак слідчий це заперечив:

— Суддя Андрієнко, як того вимагає закон, мала б, при надходженні скарги, адвоката надіслати її копію на адресу слідчого управління і конкретно мені. Щоб я, по-перше, знав у чому суть скарги та міг дати свої заперечення. Суддя цього не зробила. По-друге, повістка про виклик також не направлялася на слідче управління, а секретар лише нібито дзвонив слідчому та повідомляв про дату та час розгляду. Особисто мені ніхто не телефонував, і я нічого не отримував, бо у період із 21 травня по 27 червня 2019 року був на лікарняному. Секретар судді стверджує, що вона телефонувала старшому слідчому слідчої групи, однак вона у той момент була у відпустці. І чому взагалі телефонували їй, мені незрозуміло. Бо саме моє рішення як слідчого оскаржувалося, а не старшого слідчого групи. І після того суддя мала б надіслати копію рішення до слідчого управління, однак і це вона не зробила. Коли я вийшов на роботу і продовжив розслідування, то про це рішення навіть і не знав, а дізнався лише тоді, коли повідомили про підозру. В цій ухвалі судді не зазначено навіть секретаря судового засідання, що є грубим порушенням, не вказано про те, що аудіофіксація не проводилася, розглянуто скаргу без адвоката, яка її подала, хоча її участь була обов’язковою.

Також прес-служба ДБР у Полтаві пояснила, що не відкрила справу щодо судді, на яку поскаржився слідчий Грищенко, бо у його заяві не було достатньо підстав для внесення відомостей до ЄРДР.

Наразі правові баталії продовжуються. Ця справа майже ідентична із тією, що стосується розкрадання ґрунту, глини, піску тощо у Хорольському районі на 240 млн грн. В обох випадках ДБР відкрило провадження проти слідчих, які нібито незаконно затримали підозрюваних. І підставою стали нюанси ст. 208 КПК, недосконалість яких пояснював директор ДБР у Полтаві Володимир Тимошко під час інтерв’ю.

Якщо дуже коротко, то слідчі не мають права затримувати фігурантів, яким не було повідомлено про підозру, пізніше, ніж за добу після вчинення злочину. У такому випадку вони спочатку повинні вручити підозру, а потім повістками викликати їх до суду для обрання запобіжного заходу. Колізія у тому, що за цей час фігуранти можуть зникнути.

Керучий банком та водій під домашнім арештом чекають вироку за крадіжку замість розбою

Нагадаємо, що грабіжники намагалися видати злочин як напад на керівника відділення банку в Кобеляках і лише пізніше стало відомо, що пограбування організував він сам. У підготовці та реалізації злочину брали участь три особи:

  • Олександр Телятник — уже колишній директор відділення «Полтава-Банку»;
  • Ігор Голтвянський — електромонтер «Укртелекому», кум Олександра Телятника, який інсценував напад;
  • Дмитро Наумкін — друг Олександра Телятника та Ігоря Голтвянського, який забрав грабіжників на машині Голтвянського та знищив одяг.

Олександр ТелятникКолишній керівник відділення «Полтава-Банку» Олександр Телятник все ще чекає на вирок

У листопаді 2019 року Ігор Голтвянський визнав провину та уклав із прокурором угоду про визнання винуватості. Його на три роки відправили у в’язницю. Наразі цей вирок оскаржують у Касаційному кримінальному суді Верховного Суду — за поданням Олександра Телятника та Дмитра Наумкіна. Апеляцію вони уже програли.

Двоє останніх поки вироків не отримали. Слідство закінчене і триває розгляд у суді. Щоправда, звинувачують їх уже зовсім не за тими статтями, про які заявлялося на початку.

Так, у травні 2019-го усім трьом затриманим оголосили про підозру за ч.4 ст.187 ККУ (Розбій, спрямований на заволодіння майном у великих чи особливо великих розмірах або вчинений організованою групою, або поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень). Пізніше справу перекваліфікували і, станом на вересень 2019-го, усіх трьох підозрювали у співучасті у привласненні чужого майна в особливо великих розмірах, шляхом зловживання службовою особою своїм становищем, вчиненій за попередньою змовою групою осіб (ч.2 ст.27, ч.5 ст.191 ККУ).

Втім, уже восени 2019-го їм вдруге змінили підозру на ч.3 ст. 27, ч.5 ст. 185 ККУ (Співучасть у крадіжці, вчиненій в особливо великих розмірах організованою групою). Саме з цією кваліфікацією Ігор Голтвянський отримав три роки позбавлення волі. І за цими статтями зараз обвинувачують Олександра Телятника та Дмитра Наумкіна. Рівень відповідальності такого злочину схожий із попереднім (за ст. 191 ККУ), з єдиною відмінністю — Телятнику уже не загрожує позбавлення права обіймати посади.

Одразу після затримання усі троє спільників відправилися у СІЗО. Ігор Голтвянський був під вартою аж до винесення вироку, а двоє його спільників у травні та червні 2020-го вийшли під цілодобовий домашній арешт. Причиною послаблення запобіжних заходів стали хвороби Олександра Телятника та Дмитра Наумкіна.

Дарина СИНИЦЬКА, «Полтавщина»

Матеріали по темі:

Останні новини

Полтавщина:

Запропонувати тему