Як Михайло Кононенко перед виборами сповідався
Про очільника Полтавської районної ради Михайла Кононенка ми вже розповідали не раз. І про руйнівний вплив посадовця на впровадження децентралізації у районі, і про використання адмінресурсу та лобіювання родичів на посади. Після наших публікацій посадовець, очевидно, вирішив «замолити гріхи» за всю каденцію. Та пішов не до церкви, а на телевізор.
Бреши впевнено, глядач нічого не помітить
Схоже, саме за таким принципом голова Полтавської райради та кандидат у депутати органу самоврядування Михайло Кононенко «сповідався» запрошеному представнику інтернет-видання. Появу інтерв’ю відразу після наших публікацій можна було би прийняти за збіг обставин.
Аби пан Кононенко не «спалився» на перших же секундах своєї балаканини. Бо медійник помітив на столі у посадовця роздрукований матеріал. Яким же було здивування, коли виявилося, що до спілкування Михайло Кононенко читав нашу викривальну статтю.
Акт самоспалення Михайла Кононенка
— Що пов’язує вас з Іриною Степаненко, — запитав журналіст.
— Я... працюю з різними платниками податків... які наповнюють бюджет району, — ніяково пробелькотів Кононенко, а потім вирвав з рук журналіста роздруківку та поклав її за межі кадру.
Ірина Степаненко
Але ми з вами знаємо: якби голова Полтавської райради вважав наші статті наклепницькими, то або не зважав би на них, або доводив би свою правоту у різних інстанціях. А раз посадовець вирішив сповідатися на інтерв’ю, очевидно: наведені нами факти є незаперечними. Примітно і те, що ручкою на роздруківці було написане прізвище Савченко Людмили Іванівни. Саме такі П. І. Б. носить суддя Октябрського районного суду Полтави. Невже і з нею у дуету Кононенка/Степаненко є якісь оборудки?
Все хороше у Полтавському районі — заслуга Кононенка
Саме за таким принципом спілкувався з медійником чиновник. Переконував глядачів (а швидше за все, і себе також), що є «успішним керівником», може «вільно дивитись людям в очі». Перелічував численні «досягнення»: співпрацю з «Укргазвидобуванням» та високою газифікацією району, добудову корпусу Центральної райлікарні (який, правда, і досі не запрацював), якісною співпрацею з платниками податків та наповненням районного бюджету.
Не подолав, каже Кононенко, тільки Макухівське сміттєзвалище. Хоча боровся проти нього героїчно, не шкодуючи сил та заробляючи додаткові сиві волосини на лисій голові.
Коли ж інтерв’юер підловив Михайла Кононенка на тому, що на столі у господаря кабінету стояли цукерки від «Рошен», посадовець ніяково (майже так само, як і коли «спалився» з нашою статтею) шепотів, що політично вірний тільки Юлії Тимошенко і поважає її, як вольову жінку та харизматичного політика. А що ще міг сказати, якщо балотується від «Батьківщини»?
Під кінець інтерв’ю голова Полтавської райради і зовсім забрехався: казав, як розвивав район, як всіляко сприяв місцевому бізнесу у розвитку. І знову змовчав про те, що під «розвитком бізнесу» мав на увазі допомогу своїй таємній керівниці, політичній рейдерці Ірині Степаненко «нарізати» ОТГ таким чином, щоби бізнес депутатки мав якнайбільший зиск та максимальні прибутки.
Не переконливо, друже, не переконливо
У підсумку всі глядачі, які подивилися це інтерв’ю, побачили не вольового керівника району, а нерішучого бюрократа.
Та цьому є пояснення: ти не можеш говорити, як розбудовуєш підконтрольний район, коли насправді всіляко опираєшся децентралізації, погрожуєш сільським головам та судишся за те, щоб громади якомога довше не об’єднувалися. Ти не виглядаєш переконливо, коли навіть на інтерв’ю читаєш викривальні матеріали щодо себе і розумієш, як сильно правда очі коле.
Тож наша пропозиція до пана Кононенка залишається незмінною: знятися з виборів та піти у політичне небуття, не накликаючи на себе гнів тутешніх жителів. Бо скільки себе не нахваляй, людей не надуриш. І свою оцінку діяльності Михайла Кононенка вони дадуть уже 25 жовтня.