Стратегія розвитку Полтавщини: за 3 роки обіцяють середню зарплату у 15 тисяч гривень

Під час візиту президента Зеленського у Полтаву відбулася презентація Стратегії розвитку Полтавської області на наступні 7 років. Програма мала відбиток передвиборчої програми партії «Слуга Народу» (особливо на фоні оголошення команди), однак представляв її чинний голова Полтавської ОДА Олег Синєгубов.

Отже, попередньо, Стратегія розвитку розрахована на реалізацію упродовж 2021-2027 років. Своєю основою вона має загальну стратегію, яка розписана детальніше і складніша для аналізу. Аби зрозуміти, куди саме треба спрямувати ресурс, розробники спочатку визначили, які недоліки та переваги має регіон.

Основними плюсами є те, що Полтавщина багата на нафту, газ, залізну руду та граніт і забезпечує майже половину українського газу, понад половину газоконденсату, а також 10% нафти. Регіон наразі є першим за використанням с/г земель і темпами виробництва ВВП сільського господарства. Окрім того, уже зараз в області хороша рекреаційна та санаторна база.

Проблеми ж у Полтавщини такі, як і в більшості регіонів: зношеність доріг і дефіцит кадрів. Останнє погіршується трудовою міграцією та старінням населення. Окрім того, в області відзначили низький рівень покриття швидкісним інтернетом.

На сьогодні, частину проблем почали вирішувати. Так, до пунктів «що уже зроблено» вписали облаштування 8-ми приймальних відділень лікарень, більшість з яких лише на стадії проектування, ремонт 5-ти шкіл, 5-ти дитсадків та 5-ти стадіонів, які, за учорашніми словами голови ОДА Синєгубова, лише «будуть добудовані», а також — 142,2 км доріг.

Пріоритетами для розвитку регіону у результаті визначили: економіку, покращення якості життя, інфраструктуру та розвиток територій.

Розвиток економіки планують реалізовувати через цифровізацію послуг, підтримку інновацій, с/г кооперативний рух, «бізнес-інкубатори», комунальне господарство, мережу індустріальних парків, розбудову туристичної інфраструктури та реконструкцію історичних і культурних пам’яток.

Покращення якості життя хочуть досягти за рахунок інвестицій у лікувальні заклади, будівництво та реконструкцію спортивних об’єктів, розвиток освітнього середовища, яке мотивуватиме до навчання, створення «центрів професійної досконалості» — осучаснений ПТУ тощо.

У найближчих планах на реалізацію два великих спортивних об’єкти. І обидва — у Полтаві. Перший — закінчення будівництва спортивно-видовищного комплексу, що на вул. Петра Юрченка в авіамістечку. Цей довгобуд із басейном починався ще 13 років тому — із виділення земельної ділянки у 2007-му. Далі будівництво постійно зупинялося і передавалося з балансу на баланс. Паралельно витрачалися бюджетні кошти не лише на реалізацію, а й на коригування проекту.

Рік тому його знову взяла під опіку обласна влада. Наразі завершення робіт оцінюють у 100 млн грн, хоча таку суму озвучували і минулого року. Будівництво веде полтавське ТОВ «Марк Строй» — з контрактом у 106 млн грн. Востаннє йому платили у липні цього року. Наступного року чекають на державну субвенцію у 65 млн грн. Ще 35 млн грн має виділити область.

Після завершення робіт об’єкт має стати базою для підготовки майбутніх чемпіонів з плавання, місцем проведення всеукраїнських і міжнародних спортивних змагань, а також допоможе залучити людей до активного способу життя.

Другий пункт — це новий Палац спорту. Вартість його реалізації оцінюють у 280 млн грн. Поки замовлений проект будівлі — за 648 тис. грн і озвучене орієнтовне місце будівництва — у майбутньому мікрорайоні Лазурний. Конкретна земельна ділянка не названа, як і не має рішення міськради щодо виділення її під таке будівництво.

Збудувати об’єкт планують за три роки — коштом держаного бюджету. Після облаштування там планують проводити змагання міжнародного рівня. Також прописано, що він дозволить створити якісні умови для активного життя і занять спортом та нові робочі місця, залучити кошти у місцевий бюджет.

Розвиток територій передбачає реконструкцію парків та інших зелених зон, проведення швидкісного інтернету у віддалені населені пункти, капремонт доріг, розвиток аеропорту, ліквідацію стихійних сміттєзвалищ, будівництво полігонів, модернізацію систем централізованого опалення, водопостачання і водовідведення.

Якщо ремонти парків, доріг та комунальних мереж — це просто і зрозуміло, то, яким саме шляхом проводитимуть інтернет в області, у презентації не пояснили. Це буде прокладання мережі лише до державних установ чи тісна співпраця з різними провайдерами з покриттям високошвидкісним інтернетом кожної вулиці — не зрозуміло.

Після того, як Зеленський приземлився в аеропорті «Полтава» і самостійно оглянув його, він вирішив, що об’єкт потребує вливань із держбюджету. І найперше, що треба відремонтувати — це злітно-посадкова смуга, через стан якої і зупинилися польоти минулого року. Президент пообіцяв, що об’єкт внесуть у другу частину «Великого будівництва» і реконструюють уже наступного року. Згідно зі Стратегією розвитку, аеропорту потрібно понад 500 млн грн.

Від відновлення функціонування аеропорту очікують підвищення інвестиційної привабливості регіону, розвитку логістики, створення центру з авіаперевезення вантажів, залучення партнера на умовах передачі в експлуатацію та базування бізнес-авіації. Інших обґрунтувань та пояснень доцільності аеропорту у Полтаві програма не має.

Також, серед перспективних об’єктів — сміттєпереробний завод. У презентованій Стратегії не вказано, де саме його розміщуватимуть і на яких умовах, але про будівництво такого об’єкту біля Полтави говорять вже не менше 10 років.

Так, ще у 2010-му японська компанія «Кабусікі гайся ару ді дзяпан» запропонувала побудувати в Полтаві завод з переробки відходів, однак далі розмов справа не пішла. За два роки почали говорити про сміттєпереробний комплекс за 20 мільйонів євро.

Минуло ще 4 роки й обласна влада задумала облаштувати такий завод без іноземних інвесторів — зусиллями держави, області, міста і народних депутатів. Про плани «забули» ще на 2 роки, поки у 2018 не зібралися виділити земельну ділянку під сміттєпереробний завод у Терешківській ОТГ. Місцева громада виступила проти і тоді знайшли землю у Щербанівській ОТГ. Затвердити місце не змогли через небажання депутатів облради. Проти були і місцеві мешканці.

На початку цього року для створення такого заводу розглядали три населених пункти: Макухівка, Розсошенці та Кашубівка. Наразі усі місцеві громади від прийняття такого об’єкту усунулися.Однак, припускаємо, що після місцевих виборів та остаточного завершення реформи децентралізації ОТГ самі пропонуватимуть землі під завод — адже це потенційний потік ресурсів у громаду.

Наразі Стратегія розвитку передбачає, що будівництво сміттєпереробного заводу обійдеться в 1,7 млрд грн. Об’єкт допоможе утилізувати тверді побутові відходи, зменшити на 75% кількість сміття, яке не переробляється, знизити викиди парникових газів на 250 тисяч тонн щороку, скоротити споживання природного газу на 25 млн м³/рік, а також рекультивувати землі під сміттєзвалищами.

Щодо ремонту і будівництва доріг, то одним з найбільших об’єктів визначили трасу Н-31 Дніпро — Царичанка — Кобеляки — Решетилівка. Це бетонна дорога з дворівневою розв’язкою, роботи на якій ведуться уже зараз. Загальну вартість оновлення траси оцінюють у 13,6 млрд грн. Її планують відкрити уже цього року, а в якості результату очікують інтеграцію в міжнародні транспортні потоки та підвищення безпеки і комфорту завдяки обходу населених пунктів. Загалом, не дуже зрозуміло, чому трасу взагалі внесли у програму, яка стосується майбутніх років.

Реалізацію планів із 7-річної Стратегії оцінюють у 3,8-4 млрд грн на рік. Тобто загалом — близько 28 млрд грн. Фінансувати їх планують коштом місцевих та державного бюджетів, внутрішніх та зовнішніх інвестицій, кредитних та донорських грошей, а також публічно-приватного партнерства.

Втілення Стратегії, на думку розробників, дозволить підвищити середню зарплату у регіоні з 10,7 тис. грн у 2020-му до 13,6 тис. грн у 2021-2022-му та 15,3 тис. грн — у 2023 році. Також, за три роки має зрости розмір капітальних інвестицій — з 19 млрд грн у 2020 році до 22,6 млрд грн у 2023 році.

Додамо, що під час сесії у грудні минулого року Полтавська облрада затвердила Стратегію розвитку Полтавської області на 2021-2027 роки. Це велика програма на 172 листи, зі SWOT-аналізом, операційними цілями та завданнями, порівнянням різних сценаріїв розвитку тощо. Припускаємо, що для створення презентованої під час візиту Зеленського спрощеної Стратегії використовували саме цей документ.

Дарина СИНИЦЬКА, «Полтавщина»