Оштрафовані за порушення карантину полтавці почали вигравати апеляції

Полтавський апеляційний суд визнав незаконними три постанови про порушення карантинних обмежень, за якими були оштрафовані касир автозаправки та керуючі двома магазинами у Полтаві та Кременчуці. Відповідні рішення 18 та 20 травня ухвалили судді Валентин Томилко, Василь Маліченко та Вікторія Герасименко.

«Prostor» у Кременчуці

Так, кременчужанка Катерина Н. була оштрафована 16 квітня на 17000 грн як керуюча магазином «Prostor». 25 березня вона нібито продала листівку-конверт, у яких зазвичай дарують гроші. Такий товар не належить до групи засобів гігієни й Автозаводський райсуд Кременчука зарахував це як порушення карантинних обмежень за ст.44-3 КУпАП.

Катерина Н. подала апеляційну скаргу та виграла суд. Суддя Василь Маліченко врахував, що постанова Кабміну № 211, яка на той час обмежувала роботу закладів, передбачала заборону на роботу установ, а не продаж якоїсь групи товарів. Окрім того, листівку продала не сама керуюча, а касир магазину. До того ж в адмінпротоколі були відсутні деталі справи.

У результаті Полтавський апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції та закрив провадження проти керуючої магазином «Prostor» на просп. Свободи, 124б, за відсутністю складу правопорушення.

Автозаправка «БРСМ-Нафта» у Кременчуці

Також 16 квітня Автозаводський райсуд Кременчука оштрафував на 17000 грн касира ТОВ «Євро Смарт Пауер» (мережа «БРСМ-Нафта»). 28 березня на заправці на просп. Полтавському, 2в, у Кременчуці він продав відвідувачу каву у стаканчику, що нібито було заборонено.

Владислав Ф. не погодився з рішенням та подав апеляцію. Він посилався на те, що в адмінпротоколі не було посилань на конкретні норми постанови Кабміну та розпорядження міського голови Кременчука щодо карантинних обмежень, які б забороняли йому продаж кавових напоїв. Окрім того, він був у масці і всі відвідувачі та персонал дотримувалися санітарних заходів.

Суддя Вікторія Герасименко врахувала, що на той час обмеження дозволяли роботу заправок та продаж напоїв на виніс, за умови дотримання безпеки. Також адмінпротокол дійсно мав прогалини щодо посилань на норми. Окрім того, касир був найманим працівником і, навіть за умови існування порушень, не мав би нести відповідальність за них. Він не є суб’єктом господарювання — тобто керівником чи власником ТОВ «Євро Смарт Пауер», яке й організовує діяльність мережі «БРСМ-Нафта».

У результаті Полтавський апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції та закрив провадження проти касира АЗК Владислава Ф. за відсутністю складу правопорушення.

«Алло» в Полтаві

Схожа ситуація склалася і в Дмитра Я. — керуючого магазином «Алло», що на вул. Європейській, 24/42, у Полтаві. 15 квітня патрульні зафіксували, що заклад працював — нібито попри заборону на час карантину — і склали адмінпротокол.

17 квітня суддя Октябрського райсуду Полтави Анатолій Савченко визнав чоловіка винним у порушенні правил щодо карантину (ст. 44-3 КУпАП) та оштрафував на 17000 грн. Після цього магазин продовжив роботу, отримав ще одну постанову і його закрили бетонними блоками.

Дмитро Я. також не погодився із таким рішення та подав апеляційну скаргу. Суддя Валентин Томилко виніс рішення на його користь. Він врахував, що та сама постанова Кабміну № 211 передбачає дозвіл на роботу закладів, які продають засоби зв’язку: мобільні телефони, смартфони, планшети, ноутбуки тощо. Саме такі предмети реалізовує магазин «Алло».

Окрім, чоловік є лише найманим працівником, не встановлює графік та режим роботи, а тому не відповідальний за припинення роботи магазину і не може нести відповідальність за порушення карантину.

У результаті Полтавський апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції та закрив провадження проти керуючого магазином «Алло» у Полтаві, за відсутністю складу правопорушення у його діях.

Зазначимо, що за весь час карантину у реєстрі судових рішень було опубліковано 7 постанов Полтавського апеляційного суду, які стосуються ст. 44-3 КУпАП (Порушення правил щодо карантину людей). З них більшість — це процедурні рішення про передачу розгляду в інший суд або розгляд в режимі відео конференції. І лише три стосуються рішень по оскарженню штрафів за порушення карантинних обмежень. Як бачимо, усі три були винесені на користь оштрафованих. Тобто наразі можна зробити висновок, що шанс виграти справу «карантинного» покарання складає 100%.

Дарина СИНИЦЬКА, «Полтавщина»