Коломацька ОТГ: штучна конструкція замість конструктиву
Історія Коломацької об’єднаної територіальної громади (ОТГ) — це ілюстрація того, як в Полтавській області безкарно і довільно «кроїли» адміністративну карту України під час реформи децентралізації. Нехтуючи її ключовими державними підходами. Ігноруючи європейський досвід її проведення, науково обґрунтовану копітку працю колективів науковців і експертів. Не помічаючи і трактуючи на власний розсуд розпорядження, постанови і методологічні рекомендації Кабміну. І все це — не про інтереси громад.
* * *
Створення Коломацької ОТГ не передбачалося жодним розрахунком чи методикою впровадження реформи децентралізації від самого початку. За задумом Мінрегіону від 2015 року, а також прагнення частини сільських рад Полтавського району, Коломацьке мало увійти до складу фінансово спроможної Новоселівської об’єднаної територіальної громади. Але цим планам стала на перепоні одна, здавалось би, непримітна та малосуттєва обставина. В Коломацькому — садиба екс-очільника Полтавської ОДА Валерія Головка. А тому, починаючи з 2017 року, децентралізація громад Полтавського району була переведена в русло відвертого лобіювання штучної Коломацької ОТГ. Яка офіційно була створена 29 квітня 2018 року постановою Центральної виборчої комісії за лобіюванням керівництва Полтавської ОДА.
Не будемо переповідати деталей інтриг та закулісся тодішніх чиновників Полтавської ОДА, судових позовів, якими супроводжувався процес об’єднання Новоселівської ОТГ. Передбачену і обраховану Мінрегіоном 2015 року конфігурацію цієї громади довелося відвойовувати в буквальному сенсі, відстоювати і захищати в судах від високопосадовців області, які поставили за мету скористатися неабиякими фінансовими можливостями реформи на власну користь. За допомогою виключно адміністративних важелів і волюнтаристських рішень.
Сумнівний успіх створеної в ручному режимі Коломацької ОТГ полягає в тому, що за увесь цей час їй так і не вдалося вийти за межі 5-ти сіл Коломацької та Василівської сільрад з населенням 1838 мешканців.
Всі намагання «батьків» цього штучного адміністративного утворення хоча б віддалено наблизитись до критеріїв спроможності, результатів не принесли. Розуміючи кінцеву мету «об’єднання» з Коломацьким та перспектив «приєднання» до нього, сусідні сільради робили все, щоб цього не сталося. Так, Зеленківка і Войнихівка Чутівського району через суд відбилися від «добровільно-примусового» приєднання до Коломацької ОТГ.
Ще у вересні 2018 року Старицьківська сільська рада Машівського району (населення 680 осіб, 55 дітей шкільного віку) під шаленим адміністративним тиском прийняла рішення щодо приєднання до Коломацької ОТГ. Але ЦВК відмовила у призначенні додаткових виборів у зв’язку із відсутністю на те законодавчої норми (приєднання населеного пункту з іншого району).
Не вдалося творцям Коломацької ОТГ порозумітись в доцільності об’єднання з більш розвиненою в інфраструктурному відношенні сусідньою Степнянською сільською радою. Керівник якої Андрій Кубрак 8 січня 2020 року в коментарі одному з полтавських телеканалів ще раз наголосив на тому, що Коломацька ОТГ була створена «шляхом маніпуляцій Головка». І всупереч усім критеріям спроможності та перспективності територіальної громади, запропонованої Мінрегіоном. Всі пропозиції до об’єднання з Коломацьким за умови перенесення центру громади в Степне відкидалися.
А сам голова Коломацької ОТГ Євген Почечун на розгляді перспективного плану 20 грудня 2019 року в міністерстві розвитку територій і громад в Києві відверто брехав про начебто надану згоду Степним на приєднання. Така згода формально з’явилася тільки 8 січня цього року, і навряд чи призведе до фактичного об’єднання з ряду причин. Вже немає часу провести його повноцінно у відповідності до вимог чинного законодавства. Та і навряд чи жителі Коломацького, яких останнім часом переконували в ексклюзивності їх громади, будуть в захваті від такої новини. От і виходить, що повернулися громади до того, з чого починали — обґрунтованості і доцільності формату Новоселівської ОТГ. Як такої, що здатна забезпечити рівні фінансові можливості всіх населених пунктів, які мали б за задумом Кабміну увійти до її складу.
Так, проектом формування адміністративно-територіального устрою кожної області, запропонованим Мінрегіоном в травні 2019 року, Коломацька ОТГ позначено червоним, тобто вона не розглядається як САМОСТІЙНА. Відсутня в проекті і Степнянська ОТГ.
З порушенням законів
Але беззаконня мало не буває. Аналіз інформації з відкритих джерел вказує на численні порушення як при створенні зазначеної ОТГ, так і в її існуванні наразі. Ознайомившись із офіційним сайтом Коломацької громади Полтавського району очевидні численні порушення вимог ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації». Зокрема, інформація про організаційну структуру, місію, функції, повноваження, основні завдання, напрями діяльності та фінансові ресурси (структуру та обсяг бюджетних коштів, порядок та механізм їх витрачання тощо) на сайті Коломацької ОТГ відсутні. Продовжувати перелік інших порушень можна довго.
Також викликає питання відсутність інформації щодо витрачання фінансів Коломацької ОТГ, як на сайті ОТГ, так і на Єдиному веб-порталі використання публічних коштів. (Платежі відділу освіти громади та інформація на порталі Прозорро підтверджують наявність фінансових розрахунків).
Децентралізація в тому вигляді, в якому її затвердив Кабмін, має на меті створення фінансово самодостатніх територіальних громад на кшталт того, якими вони успішно функціонують в країнах Євросоюзу. Неодмінна умова — близькість всіх жителів до адміністративних центрів таких громад для швидкого і комфортного отримання різних послуг — чи то послуги освітні (школи), адміністративні (отримати довідку, оформити документ), медичні (обстежитися у лікаря), екстрені (викликати ДСНС, своєчасно загасити пожежу і т. ін.)
Саме фінансова спроможність громад, які розташовані на відстані не більше 20 км від центру надання послуг 90% населення — основні умови життєздатності та успішного розвитку громад в майбутньому.
Так в Європі. Так в наукових розробках, затверджених Кабміном. Але усе не так у Коломацькій ОТГ. І тут — численні порушення.
1. Площа ОТГ — 90.2 км кв. Цим саме порушене граничне значення спроможності ОТГ по критерію площі — мінімум 200 км кв., яке науково обраховане і рекомендоване Кабміном.
2. Чисельність населення громади: 2261 мешканців, хоча фактична, зазначена на сайті Коломацької громади — 1838 осіб. Тим самим граничне значення спроможності по критерію чисельності населення — 3000 осіб — порушене).
3. Вкрай низький розвиток інфраструктури існуючої ОТГ. А саме: дошкільні заклади на території Коломацької ОТГ — відсутні. А дві амбулаторії, які рахуються на балансі Коломацької ОТГ, передані в управління і співфінансуються районним центром первинної меддопомоги. ОТГ не має і Центру надання адміністративних послуг. Як не має і територіального центру з соціального обслуговування (є лише заключений договір із Щербанівською ОТГ). Тобто наявне погіршення умов надання соціальних послуг, адже відстань від Коломацького до с. Щербані — 23 км, що суперечить ЗУ «Про добровільне об’єднання територіальних громад в частині забезпечення надання послуг населенню.
4. Порушене граничне значення спроможності Коломацької ОТГ по критерію проживання на її території не менше 250 дітей шкільного і 100 дітей дошкільного віку»
На балансі ОТГ — одна початкова школа в Степанівці з кількістю учнів — 17. Та дві школи — в Коломацькому та Василівці Всього школярів, які проживають в Коломацькій ОТГ — 131. По факту в Коломацькій школі також навчаються діти з Новоселівської ОТГ: 12 дітей з Черкасівки і 14 дітей із Ковалівки. Також в Степанівській школі навчається 10 дітей із Черкасівки (Новоселівська ОТГ).
На сьогодні є обґрунтовані підозри стосовно фальсифікації даних керівництвом Коломацької ОТГ про кількість дітей дошкільного віку. Там вказують, що кількість дошкільнят — 34 — у Василівці і 72 — у Куликівці; всього — 106 дошкільнят. По факту кількість дошкільнят, згідно обліку в медичних закладах — 49 у Куликівці, 29 — у Василівці. Тобто, реально всього — 78 дошкільнят у Коломацькій ОТГ.
5. На території громади немає загальноосвітнього закладу потужністю мінімум 250 учнів, як того вимагає Методика, затверджена Кабміном. Проте є два загальноосвітніх заклади І-ІІІ ступенів спроможністю 140 та 150 учнів та один загальноосвітний заклад І-ІІ ступеню спроможністю 100 учнів. Навчання дітей у невеличких школах призводить до диспропорцій в організації освітньо-виховної роботи і зниженні якості освіти взагалі. А крім того — до значних додаткових витрат з бюджету на освітній процес. Наприклад, сьогодні у коломацькій школі — 28 осіб персоналу на 53 учні, у Василівці — 24 осіб персоналу на 52 учні, у степанівській школі — 12 осіб персоналу на 27 учні. Тобто 1 особа персоналу на 2-х учнів!
* * *
Підкреслимо, що Міністерство розвитку громад і територій чітко визначило: у разі невідповідності територіальної громади хоча б одній із вимог, встановлених у пункті 5 зазначених вище Методичних рекомендацій Кабміну (гранична кількість дошкільнят і школярів є однією з цих вимог), така територіальна громада не може вважатися спроможною. А оцінка рівня її спроможності не здійснюється у зв’язку із недоцільністю.
Висновок однозначний: показники, які свідчать про рівень спроможності громади в існуючій конфігурації, вказують на вкрай низьку спроможність Коломацької ОТГ.
ОТГ як інструмент «розпилу»?
Щодо частки місцевих податків і зборів, вона, згідно бюджету на 2020-й рік, становить лише 7,2% від загального обсягу надходжень до бюджету Коломацької ОТГ (лише 3,3 млн грн місцевих податків і зборів передбачено бюджетом). Всього ж доходів місцевого бюджету, без урахування міжбюджетних трасфертів — 45,7 млн. грн. Якщо брати по фактичному виконанню бюджету Коломацької ОТГ за 2019 рік з сайту openbudget.gov.ua, то за результатами виконання бюджету за 10 місяців, єдиний податок надійшов в сумі 1,9 млн.грн., а податок на майно склав 1,1 млн. грн. Тобто 3,0 млн. грн. Всього за вказаний період доходи бюджету склали — 46,5 млн. Таким чином, частка місцевих податків і зборів по факту виконання бюджету за 10 місяців 2019 року — лише 6,5%. Тобто і даний показник спроможності по критерію частки місцевих податків та зборів — менше 10%.
Але доходи від рентної плати за користування надрами до бюджету Коломацької ОТГ на 2020-ий рік складають 85% (без урахування міжбюджетних трансфертів) або 73% (з урахуванням міжбюджетних трансфертів і зборів).
Тобто, зацікавленість керівництва Коломацької ОТГ і тих, хто стоїть за ними, вірогідно — в контролі і розпорядженні саме цими коштами. Мільйонами «живих грошей», отриманих «від свердловин».
А доля людей, спроможність і розвиток сусідніх громад, майбутнє земляків голову громади — Почечуна не хвилює. Цього він і не приховує. На своїй сторінці у Фейсбук 8 січня він пише: «Сподіваюся, що Закон не заперечуватиме волевиявленню громадськості. І наша ОТГ не стане рятувальним кругом для економічної спроможності інших, більших за населенням громад».
Тобто, такий містечковий, а не державницький підхід чинного очільника Коломацької громади. Який вчергове «мобілізувався» і схоже, готовий і надалі маніпулювати заради можливості розпоряджатися рентними платежами.
Водночас невирішеною залишається одна дійсно реальна і проста проблема. В результаті реформи децентралізації однакові фінансові можливості мають отримати всі, без виключення, громади Полтавського району зокрема і Полтавщини в цілому.
Сьогодні, коли процес створення спроможних громад на Полтавщині добігає кінця, натхненники нежиттєздатної Коломацької ОТГ вдаються до надзусиль для її збереження під контролем представників «старої влади». Заручаються «підтримкою» чи швидше новим адмінресурсом у вигляді нардепа Андрія Бобляха. Який дивним чином вдався «захищати » інтереси однієї громади, не переймаючись фінансовими можливостями решти громад, які за нього так само голосували на виборах. Чи вдасться їм це, вже скоро побачимо. Крапку в історії створення громад Полтавщини поставить Полтавська обласна державна адміністрація.
, директор КУ «Агенція місцевого розвитку територіальних громад Полтавського району»