Полтавщина планує витратити майже 4 мільярди гривень на утримання місцевих доріг у 2020-2022 роках

ДП «Агентство місцевих доріг Полтавської області» проводить тендер на експлуатаційне утримання автодоріг з очікуваною вартістю у 3,9 млрд грн. Таку ціну аргументують тим, що вона розрахована на максимальний обсяг і розрахована на 3 роки. Втім, у реальності область розраховує на дещо менші суми.

Для порівняння, замовлення на аналогічні роботи у 2019-му році оцінювали у 150 млн грн. У результаті був укладений договір на 135 млн грн — із ТОВ «БК «Старт-Інвест». Цієї суми не вистачило й упродовж року «Агентство місцевих доріг» укладало з тим самим підрядником додаткові угоди. На сьогодні, сума виплат за утримання місцевих доріг Полтавщини складає трохи більше 160 млн грн.

Якщо ж навіть розбити нову суму на три роки, то вийде, що «АМД» планує закласти по 1,3 млрд грн на рік. Це у 8 разів більше, ніж цьогорічні витрати. Необхідність такої суми для області пояснив директор «Агентства місцевих доріг Полтавської області» Олексій Басан:

— Є різні стратегії розвитку й утримання. Ми зіштовхнулися із тією ситуацією, що, на жаль, в області не вистачає техніки. У нас є проблема з приватними підрядниками. Облавтодор, який ми залучаємо на субпідряд, не завжди має в наявності сучасну техніку. Здебільшого вона застара — 20-річна, у найкращому випадку. У нас виникає проблема з підрядниками, тому що їм невигідно брати участь у тендерах взагалі. Бо немає гарантії, що хтось виграє і матиме роботи на рік.

За словами Олексія Басана, з 1 січня 2020 року наберуть чинності законопроекти № 1041 «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо запровадження середньострокового планування розвитку і утримання автодоріг загального користування» та № 1064 «Про внесення змін до Закону України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України» (щодо запровадження середньострокового планування розвитку і утримання автодоріг загального користування)». Відповідно до нких можна буде здійснювати середньострокове планування. Зокрема — з капітального та поточного ремонту й експлуатаційного утримання. Завдяки цьому підрядники матимуть гарантії на кілька років.

— Бо підрядник розуміє, що за рік він не «відіб’є» техніку, а на наступний рік може програти в тендері. Тоді йому доведеться продавати техніку за демпінговими цінами, які нижчі за ринкові, бо це спеціальні машини, які більше ніде не використовують. А так підрядник розумітиме, що у нього будуть усі фінансові зобов’язання упродовж кількох років. Тоді він зможе, наприклад, брати кредити в банку, поставити свій завод, знайти базу поряд. У нього є гарантії. Це нормально. Інакше великі компанії не хочуть заходити на Полтавщину. Вони кажуть: «Нам фінансово невигідно збирати дохлих котів у Глобинському чи Гадяцькому районах», — зазначив Олексій Басан.

Директор «Агентства місцевих доріг Полтавської області» Олексій Басан

Він додав, що в Законі України «Про автомобільні дороги» прописана можливість здійснювати експлуатаційне утримання на основі довгострокових договорів, терміном до 7 років.

— Ми не заходимо у 7-річні контракти, ми заходимо в 3-річні. Сума у 3,9 млрд грн — це дуже ідеалістична цифра. Є проблематика по інших регіонах, де СБУ скасовувала тендери. Наприклад, Харків самостійно порахував, що їм на наступний рік потрібно 1,8 млрд грн. Щоб не було нарікань про суб’єктивність, ми замовили наукове обґрунтування того, які цифри там потрібні на 3 роки вперед. Є Постанова Кабміну, яка регламентує, є фінансування, дорожній фонд і як він буде розписаний на найближчі 3 роки, — пояснив директор ДП «АМД».

Розрахунок науково-обґрунтованої потреби в фінансових ресурсах на експлуатаційне утримання автодоріг загального користування місцевого значення Полтавської області на 2020-2022 роки з урахуванням вимог чинних нормативно-правових актів замовили Держпідприємству «Державний дорожній науково-дослідний інститут імені М.П.Шульгiна». Ця послуга коштувала 199,8 тис. грн.

— Вони порахували, скільки коштів нам потрібно на 3 роки на утримання доріг області. Є нормативи з кожного виду робіт. Це не просто прибирання снігу чи ямковий ремонт. Це дуже великий перелік робіт: і аварійні ремонти, і прибирання, і покоси, розмітка і так далі, — додав Олексій Басан.

Дійсно, тендерна документація на експлуатаційне утримання 7188 км місцевих доріг усіх районів Полтавщини передбачає такі роботи, як:

• ліквідація розмивів, вимоїн, деформацій і руйнувань, здимань, вибоїн, тріщин, осідань, колійності, напливів, нерівностей;
• очищення та відновлення профілю водовідвідних канав;
• розчистка обвалів, зсувів, селевих виносів, осипів та каменепадів;
• очищення смуги відводу, узбіч, укосів і розділювальних смуг від сторонніх предметів та сміття;
• засипання кам’яними матеріалами місць виступу органічних в’яжучих на поверхню покриття;
• очищення проїзної частини та мостів від пилу та бруду;
• прибирання ґрунту біля колесовідбійного бруса вручну;
• заміна дорожніх знаків;
• фарбування стояків дорожніх знаків;
• заміна сигнальних стовпчиків;
• заміна фарбування металевого бар’єрного огородження;
• відновлення або нанесення нової вертикальної та горизонтальної розмітки;
• очищення водовідвідного облаштування від снігу та льоду;
• фарбування перил мостів;
• герметизація тріщин в залізобетонних конструкціях;
• засипання промоїн біля опор великих та середніх мостів;
• очищення лотків та водопропускних труб;
• приготування протиожеледних матеріалів та обробка ними доріг;
• патрульне снігоочищення автомобільних доріг, розчищення їх від снігових заносів, усунення ущільненого снігового шару з поверхні проїзної частини, прибирання і відкидання снігових валів з узбіч;
• прибирання автопавільйонів узимку;
• чергування робітників, машиністів та дорожньої техніки при зимовому утриманні доріг;
• щоденне патрулювання на автомобілі;
• періодичне скошування трави, боротьба з бур’янами у межах земляного полотна, берм, на узбіччях і в смузі відводу механізовано/вручну;
• розділ «непередбачувані роботи».

— Відповідно до нормативів дорожній науково-дослідний інститут розрахував цифру, необхідну для того, аби повністю забезпечити експлуатаційне утримання області. Вона така, яка би була необхідна, якби були кошти. Але реальність інша. Для прикладу, в цілому на область потрібно 1,2-1,3 млрд грн. Сума цього року — 170 млн грн. На наступний рік буде 200 млн грн або трохи більше. Це рекомендаційна цифра Укравтодору, яка складає близько 20% від загального фінансування всіх ремонтів області. Тобто 3,9 млрд грн — це необхідна цифра, але фінансування їй не відповідатиме. Таким чином, на 3 роки ми очікуємо приблизно на 600 млн грн. Кожний рік у Казначействі ми реєструватимемо додаткову угоду, яка відповідатиме річному фінансуванню. Бо якщо будуть питання до Басана, чому не зроблені дороги, то, будь ласка, — тому що на експлуатаційне утримання на 3 роки, нам потрібно 3,9 млн грн, але ми матимемо до 600 млн грн. Тому що сума фінансування майже у 10 разів менша за необхідну, — пояснив Олексій Басан.

Компанія, готова взятися за такі роботи, має гарантувати наявність або залучення не менше трьох асфальто-бетонних заводів. Також у неї має бути не менше 50 самоскидів, 5 автомобілів для перевезення працівників, 10 тракторів, 25 навантажувачів, 5 автогудронаторів або бітумізаторів, 12 автогрейдерів, 30 котків, 5 одиниць дорожньої фрези, 15 машин та механізмів для розподілення протиожеледних матеріалів, 1 бурильно-кранової машини або ямобура, 10 бензопил та 10 кущорізів. Техніка може бути власна або орендована. Схожі вимоги і стосовно працівників: головний інженер, інженери, 5 виконавців робіт, 15 майстрів, не менше 75 водіїв механізмів.

— Ми уже зробили висновки, щоб до нас прийшли нормальні компанії. В Україні є такі, які зможуть виконати умови. 25 листопада ми побачимо, хто готовий на це. Знаю, що компанія «Онур» поки думає, заходити чи ні. Також хочуть заходити більші компанії всеукраїнського масштабу. Через цей тендер, на жаль, є скарги на мене до нового керівництва про те, що я нібито не даю шансів меншим фірмам. Наприклад, «БК «Старт-Інвест» не пройде. А можливо і пройде, якщо візьме в оренду чи придбає техніку. Зараз іде дискредитація саме через цей тендер, — резюмував Олексій Басан.

Дарина СИНИЦЬКА, «Полтавщина»