Розпилити чи розпиляти: 2,7 мільйони для амброзії

При цьому лікарі зазначають, що кількість скарг на алергічний риніт у місті не зменшилася. Хоча основна задача і мотив боротьби з амброзією — це здоров’я населення. Адже рослина — це сильний алерген, який провокує купу інших захворювань.

Перша закупівля комом

Програма з ліквідації амброзії існує у Полтаві більше 10 років. До 2018 року в місті боролися з амброзією виключно вручну, розповідає директор КП «Декоративні культури» і по сумісництву депутат Полтавської міської ради Сергій Луценко. Витрачали на це 300-500 тисяч на рік. За словами посадовців, такий спосіб боротьби ніби-то не дуже ефективний. Але під час розмови виявилося, що за його допомогою знищити амброзію таки можна:

«Ось ми маємо карту, на ній вказані парки, які перебувають на балансі «Декоративних культур». Тут в нас взагалі немає амброзії, бо ми її з року в рік постійно викошуємо, постійно вириваємо, або висапуємо», — каже Луценко.

Але щоб вирвати її на території всього міста, у комунального підприємства не вистачає працівників. Щоб вирішити цю проблему, влада вирішила не наймати на роботу більше людей, а закупити засіб для боротьби з рослиною.

Навесні 2018 року до Програми боротьби з амброзією внесли зміни, якими дозволили використовувати не тільки механічні методи. На це виділили відразу 5 мільйонів.

За кілька місяців по тому комунальне підприємство «Декоративні культури» вирішило закупити відразу 100 тис. л засобу для боротьби з амброзією. Хоча на той момент площа, яку потрібно обробляти, була невідомою.

Участь в тендері взяли 4 фірми.

• ТОВ «Грінтехнолоджи» — 1,495 млн грн;
• ТОВ «Магнезіум» — 1,5 млн грн;
• ТОВ «Агро-органік» — 2,7 млн грн;
• ТОВ «Агро-Статус» — 2,75 млн грн.

Переможцем обрали фірму з найдорожчою ціновою пропозицією — «Агро-Статус». Однак договір підписати не встигли. Інший учасник торгів — ТОВ «Грінтехнолоджи» — подав скаргу в Антимонопольний комітет. Визнаний переможцем «Агро-статус» не надав документів, що їх засіб складається тільки із двох компонентів (ця вимога була зазначена в тендерній документації). Тому підписання угоди з «Агро-Статус» призупинили.

Свій до свого по своє

Як виявилося, «Агро-статус» самостійно не виробляє препарат для боротьби з амброзією. Фірма планувала закупляти «Амбростоп» (інша назва — «Стоп-амброзія») у фірми «Бішофіт МД». Останню зареєстрували всього за кілька місяців до оголошення тендеру — у березні 2018 року.

У 2019 році «Бішофіт МД» уже сама взяла участь у тендері, так би мовити, без посередників. І виграла його. Місто закупило у фірми 150 тис. л засобу за 2,7 млн грн.

Співвласниками «Бішофіт МД» є Валерій Прядко та Віктор Даниленко. Останній також є співзасновником фірми «Агро-Статуса», через яку місто намагалося закупити «Амбростоп» у 2018 році.

Валерій Прядко — також не просто підприємець. Він є чинним депутатом Полтавської обласної ради від СДП. У 2018 році, коли була створена фірма «Бішофіт МД» і оголошено тендер, у Полтавській міській раді почали змінюватися політичні розклади. Фракції БПП та СДП та на чолі з Андрієм Матковським та Олександром Шамотою разом з двома іншими фракціями сформували нову більшість у раді. Останній навіть став виконуючим обов’язки мера.

Шамота і Матковський не проґавили можливості попіаритися на програмі та іноваційному підході до боротьби з амброзією. На місцевому телеканалі, який раніше належав родині Матковського, останнього охрестили ініціатором Програми, а до заслуг його команди віднесли виділення коштів з бюджету. Соціал-демократична партія розмістила рекламну статтю від імені Шамоти про те, що завдяки спільній роботі депутатів амброзію вдасться знищити назавжди.

До речі, директор комунального підприємства «Декоративні культури», яке безпосередньо проводило закупівлю, — також депутат міської ради. Сергій Луценко балотувався до міськради від СДП. У 2018 році партія ініціювала його відкликання, виключила з фракції. Однак справу до кінця не довели. Можливо, тому, що Луценко примкнув до «Солідарності»: голосував в унісон з БПП, у провладній газеті «Полтавський вісник» його називали членом команди Матковського, як і інших членів фракції.

Чи прижився «Амбростоп» за межами Полтави

150 тис. л — це найбільше державне замовлення «Бішофіт МД». Інші міста купували «пробний» об’єм. Максимум — 4 тис. л.

Жодне з 5 міст, які купували «Стоп-амброзію» минулого року, не закуповували його повторно у 2019 році. І це зовсім не тому, що знищили амброзію з першого разу. Адже в інструкції до засобу: обробляти препаратом ділянки з амброзією потрібно 4-5 років.

Журналісти Полтавської платформи поспілкувалися з організаціями, які закупляли препарат минулого року, але жодна з них не висловила захоплення від його дії.

«Повністю рослину воно не вбиває, трохи вбило зверху рослину, але далі вона росте, якщо обробляти ним постійно, ефект буде, а так як ми обробляємо, то...» — каже представниця комунального підприємства «Місто» з Канева Олена Шевченко.

«Як Вам не можу однозначно сказати, тому що воно прив'ядає, а потім з корінця знову відходять пагони, щоб сказати що воно таке дієве, що його винищило, — то ні, а так воно прив'яло, начебто потухло, а потім знову», — зазначають у КП «Горянин» Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області.

Ціна питання

До складу «Амбростопу» входить лише дві речовини — розчин бішофіту і азот. Останній значної ролі не відіграє, основний компонент — саме розчин.

Розчин бішофіту «Бішофіт МД» купує у полтавської фірми «Мінерал». Станом на 16 жовтня 2019 року 1 тонна його коштувала 1440 грн.

Оскільки щільність розчину складає 27%, то 1 000 л розчину коштуватиме 1 836 грн. А 1 000 л свого засобу «Бішофіт МД» продає по 18,5 тис. грн.

У територіальних громадах, які минулоріч купували засіб, кажуть: результат не відповідає ціні. І планують надалі купувати просто розчин бішофіту. Бо він в рази дешевший, а діє аналогічно.

У Щербанівській ОТГ кажуть, що з доставкою 1 тонна розчину коштуватиме 3 000 грн. У такому разі 150 тис л обійдуться у 574 тис. грн. Тоді як Полтава за такий об’єм «Амбростопа» заплатила 2,7 млн грн. Тобто майже у 5 разів дорожче.

Ідея з двадцятирічною витримкою

Ідея створювати препарат для боротьби з амброзією на основі бішофіту належить не самим підприємцям, а полтавському науковцю Павлу Писаренку. За інформацією ІВ «Полтавщина», Писаренко ще у 90-х роках пропонував полтавським чиновникам новий метод боротьби з амброзією. Однак ніхто не вірив у цей метод. І лише у 2018 р. винахід професора зацікавив Прядка. Він разом із бізнес-партнерами вирішив вкласти кошти в ідею Писаренка.

Цікаво, що професор Писаренко був і з «іншого боку барикад» — співпрацював із замовниками. У іншому своєму матеріалі «Полтавщина» писала, що пошук методів та речовин для боротьби з амброзією здійснювався у співпраці із Полтавською державною аграрною академією. А Писаренко є першим проректором академії. Більше того, він повідомив журналістам, що замовник обере найоптимальніший запропонований варіант, але бажає, аби засіб був виготовлений на основі бішофіту.

Тобто Павло Писаренко брав участь і в розробці препарату для боротьби з амброзією, і в підготовці до тендеру на аналогічний препарат. І все це з різницею лише в кілька місяців.

А що з алергією?

Основна задача і мотив боротьби з амброзією — це здоров’я населення, адже це сильний алерген, який провокує купу інших захворювань. Причетні до обробки амброзії бішофітом переконують, що у місті ніби то зменшилася кількість скарг на алергію.

Про це під час прес-конференції заявив заступник міського голови з питань ЖКГ Олексій Чепурко. Потім у цьому журналістів переконував директор і співвласник «Бішофіт МД» Валерій Прядко:

«По алергологам по нашим міським, більш ніж на 30% в цьому зменшилось звернень. Це поточні дані, у лікарів. Можна звернутися в Управління охорони здоров’я. Вони моніторять, це були дані на кінець серпня».

Сергій Луценко стверджує:

«На селищах, де по другому раз проїжджали, то люди, які дійсно страджають, кажуть, у цьому році їм набагато легше. Люди відчувають на собі ефект. На Яру були, жіночка виходила, каже: » У мене чоловік в цьом году — а він дуже страдає, як мінімум місяць у лікарні знаходиться — у цьому році обходився льогінькими таблєтками», — каже директор КП «Декоративні культури» Сергій Луценко.

А що насправді? В управлінні охорони здоров’я кажуть, що ситуація з кількістю скарг незмінна порівняно з минулим роком.

«Ситуація стабільна, ні краща, ні гірша. Сезонна алергія є, була і буде все життя», — каже начальник управління охорони здоров’я Полтавської міської ради Сергій Котов.

В управлінні ведуть загальний облік звернень з алергічним ринітом. Якби зменшилася кількість алергіків на амброзію, то зменшилася б і загальна кількість звернень. Але таких тенденції не спостерігається.

Завідуюча алергіологічним відділенням Полтавської обласної клінічної лікарні ім. М.В.Скліфосовського Лариса Кулик також зазначає, що пацієнтів, які звертаються з алергією на амброзію, не стало менше.

«Я не помітила зменшення. У мене чітко: менше приходять ті, хто лікується взимку, це доказано. Люди, які не лікувалися, як приходили, так і приходять».

І додає, що скептично ставиться до обробки амброзії бішофітом. Як каже сама лікарка, її просто поливають ропою. Такий підхід, за її словами, не фігурує в офіційних методах боротьби з амброзією.

«Це не, те, що прийнято в цілому світі, можливо через 10 років буде фігурувати, а поки що — ні. Є 4 методи боротьби з амброзією: біологічний, «витісненіє», зрошування (поки рослина не утворює пилок), та викорчовування. Поки не пройшов дощ і рослина не утворює пилок, або восени коли пройшли дощі і вона перестала утворювати пилок, її треба виривати. А ви підіть подивіться туди, де залили бішофітом, чи прив’яв там пилок. Щоб я не була пустослівною», — розповідає Лариса Кулик.

Тож залишається питання, навіщо міська рада закупила 150 тонн «Стоп-амброзії»: щоб боротися з сильним алергеном, чи щоб закупити засіб у депутата обласної ради від СДП, поки соціал-демократи при владі в місті?

Наталія НОРІЦИНА, ГО «Полтавська платформа»

Розслідування створено за підтримки регіонального проекту BIHUS.info