Степан Кубів на Полтавщині: «Децентралізація та розпочаті реформи продовжаться»

Спочатку він зустрівся з головами ОТГ, керівниками та представниками районних рад і адміністрацій. Згодом у Полтаві його чекали владика Федір та священики, з якими мав бесіду. Міністр схилив голову перед гетьманом Іваном Мазепою, поклавши квіти біля підніжжя пам’ятника. Ознайомився Степан Іванович і з ходом будівництва кардіологічного диспансеру. Побував у геріатричному пансіонаті, а на завершення мав зустріч в обласній адміністрації з представниками промисловості та аграрного бізнесу. Запевнив, що розпочаті екс-президентом Порошенком реформи не зупиняться, якщо правильно зробити свій вибір 21 липня.

У Решетилівці багато запитань ставили представники громад і управлінці з районів. Найбільше непокоїло активних мешканців Полтавщини, чи не припиниться процес децентралізації в Україні після виборів 21 липня, як формувати бюджети на місцях, як утримувати ті об’єкти бюджетної сфери, що перейшли на фінансування громадам. Також цікавило очільників ОТГ та РДА і райрад, що буде з районами згодом. У палких дискусіях шукали істину, економіст та фінансист Степан Кубів не залишив без відповіді жодне запитання, пообіцяв зустрічатись пізніше, а слушні ініціативи, про які почув від полтавців, донести до урядовців та парламентарів.

Червоною ниткою у розмові з мешканцями області звучала теза про зміну філософії. Стосувалась вона управління коштами на місцях, бюджетування і прораховування на перспективу.

Журналістам Степан Кубів повідав, чому приїздив та що виніс із поїздки Полтавщиною.

— Я прибув у день відпустки, дозволив собі поспілкуватись із вами, подивитись на реальне життя людей, зустрітись із тими, хто мав бажання зі мною зустрітись, а ще поглянути на процеси децентралізації, започатковані Петром Порошенком, дізнатись про реальні фактори, як сьогодні впливають на якісне життя. У Решетилівці ми, зустрівшись з керівниками громади, з керівниками і представниками районних адміністрацій і рад, сформулювали відповідну низку проблем, які сьогодні мають колізію на законодавчому рівні. Ми це відчули особливо щодо формування бюджетної політики і бюджету на 2020-2021 роки. Також я почув у спілкуванні ті проблеми, які вимагають сьогодні перегляду по програмах охорони здоров’я, культури та освіти.

Сказав і про другий блок, про який говорили і яким залишився задоволений.

— Там, де є успішні громади, у них якісний баланс, гарна вмотивована зарплата і чітка стратегія розвитку ОТГ. Також ми говорили про розвиток бізнесу, звернули увагу на приватний бізнес, на малий і середній, на функціонування великих холдингів, а головне — що саме від кожного об’єкту чи суб’єкту вони мають у себе в дохідній частині бюджету. Коли я почув від громад проблематику, то побачив, що розуміють, як це вирішити. 

Людей на зустрічі з міністром цікавили питання субвенцій, незбалансованого фінансування і формування бюджету. 

— Коли формують систему видатків, вона усіх задовольняє, коли формують систему доходів — дещо збільшують, а потім через оце «дещо» виникає недофінансування. А от коли ми будемо формувати бюджет по-новому, на три роки, включаючи макропоказники, дохідну й видаткову частини, пріоритети програм, продовження реформування, то ці питання не виникатимуть, бо буде розуміння.

Останнє, що зауважив пан міністр — кадри.

— Я побачив якісних керівників нової формації, ефективних людей, котрі беруть участь в урядуванні громади, міста та області, реальних кандидатів, які хочуть і розуміють проблематику і фронту, і підтримку об’єднаних сил, і формування життєдіяльності, і розуміють проблему ментальних підходів тих позицій, які проходять на Сході.

«Повернемо Крим і Донбас, не будемо капітулювати перед агресором»

У Свято-Успенському соборі Полтави відбулась бесіда з владикою Федором та духовенством.

— Я мав зустріч із Владикою Федором, зі священиками та капеланами. Я відчув на сьогодні важливий аспект, що духовна єдність України — це майбутня перемога України. Один зі священиків приїхав, він саме перебував на Сході, де агресор Росія сьогодні посилила ненависть, лунають постріли, йде знову створення нового витка протистояння і в державі, і в державності. Мені сподобалось те, що люди вірять у перемогу, вірять у цінності Бог і Україна, і в те, що ми ніколи не будемо капітулювати перед агресором Росією. 

На Сході війна, і ми повинні розуміти, що капітуляції не буде. Що безпековий характер — це ті країни, які є в блоці Північноатлантичного союзу, а ми звемо НАТО. Ми хочемо сьогодні тих кандидатів, які розуміють, що в Конституції право ЄС стандартів — формування України в Євросоюзі після впровадження певних змін до 2023 року — підготовки як до НАТО, так і формування пакету ЄС — це ціль, до якої ми прагнемо. 5 років діяльності президента Петра Порошенка, діяльності двох урядів, Верховної Ради — це те, що ми зробили програму посилення економіки, макростабілізації, посилення армії, протистояння другій армії світу, зупинка. Ми сьогодні стали тими, хто утримує мир не в Україні, а у Європі. Це Європа розуміє. 

І формування економічних санкцій на різних рівнях сьогодні в РНБО відповідають викликам протистояння агресору, який сьогодні зайшов на нашу землю. Також я хочу подякувати кожному громадянину і тим людям, з ким сьогодні зустрічався, за підтримку, працю щоденну на благо державності, наших цінностей, за те, що ми ніколи не будемо капітулювати, а будемо відстоювати права суверенної держави. Ми повернемо Крим, Донбас, усе те, що належить нашим громадянам — громадянам України.

Новий кардіодспансер — приклад залучення інвестицій та впровадження інновацій

Одна з локацій, яку відвідав міністр — кардіодиспансер.

— Нині ми бачимо будівлю, що зведена за іншими технологіями (проект планували ще в далекому 1985 році), іншою процедурою надання якості послуг, енергоефективністю, кількістю послуг, і все це урегульовано у рамках здійснення реформи — децентралізації, фінансової децентралізації, формування спільного бюджетування низової і верхової ланки — я говорю про Фонд регіонального розвитку, і я кажу про питання протокольного обслуговування реального пацієнта, за ці послуги, завдяки яким буде найголовніше — врятовані життя людей, — відзначив Степан Кубів. — Ми бачимо тут не лише надання нових умов для пацієнтів, а й нові технології в будівництві, енергоефективність, системи функціонування і системи надання послуг. Тут буде поліклініка, швидке обстеження, палати на двох, систему «клієнт-сестричка», систему надання послуг реанімації — отже, комплексна система, що забезпечує швидке надання послуг полтавцям, а ми кажемо про 1 мільйон 400 тисяч населення.

Як запевнили міністра в Полтаві, комунікації між новими громадами і кардіоцентром, що буде надавати послуги, є вже врегульовані і побудовані. 

— Продовження децентралізації і реформування медицини, котрі розпочаті за Порошенка — незворотні процеси. Але коли говоримо про 1 і 2 рівні, то сьогодні були озвучені дуже слушні рекомендації для Києва, чиновників і Кабміну, МОЗу та міністерств, які пов’язані з цим — зняти певні ризики, коли буде надаватись послуга між 1 та 2 рівнем. Також визначені локальні проблеми, які треба врегулювати на законодавчому рівні.

Велику роль у формуванні громад надає Степан Кубів саме обласній раді як координатору формування процесу творення ОТГ.

— Самі громади підтвердили сьогодні, що 19-ий і 20-ий рік — це період закінчення децентралізації. Ці процеси, відповідно, повинні врегулювати господарювання, систему фінансування, систему методології і майбутнього розвитку тієї чи іншої громади.

Де взяти кошти на утримання доріг місцевого значення?

Автошляхи державного значення держава ремонтує, а от місцеві дороги нерідко у жахливому стані. Як і за що їх приводити до ладу?

Степан Кубів згоден, що дорогами на місцях мають опікуватися громади, але і кошти, отримані зі штрафів за перевищення нормативів завантаження на дорогах, мають надходити до місцевих бюджетів. Таку ініціативу висловили у Решетилівці очільники ОТГ.

— Це слушне зауваження з боку керівників громад, адже за ці гроші буде змога утримувати дороги в належному стані, — зауважив міністр. 

Наразі кошти надходять до державного бюджету, а в громад немає фінансової змоги ремонтувати автошляхи. Степан Кубів обіцяв підтримати ініціативу мешканців Полтавщини на законодавчому рівні.

Відкрити ринки — поліпшити економічні показники

Міністр вважає, що треба відкрити ринки.

— Це ринок індустріалізації, інфраструктурної позиції, ринок IT-технологій. А також формування і проведення аудиту землі — це вимога громад. Політика оренди землі, коефіцієнтів на оренду. Розкриття для керівників громад інформації, хто скільки платить за використання тих чи інших ресурсів. Ми також порушували питання збалансованого бюджету, реформ освітньої та медичної галузей. Також говорили про міжнародних партнерів —Світовий банк і Європейський банк реконструкції та розвитку — щодо надання відповідних послуг малому та середньому бізнесу. Коли ми кажемо про програму «COSME», де 50 мільйонів євро, яка дозволяє використовувати кошти на урядування, навчання по малому і середньому бізнесу — а це йде мова про можливості для інвестиційного клімату, ведення бізнесу, формування на законодавчому рівні (як на рівні низовому, так і зміни в законодавстві). Головне — відкрити ринки, включаючи ті, які були зарегульовані, як от енергоефективності. 

А от щодо земельного ринку — не треба ухвалювати рішення кардинальне, яке люди не розуміють, вважає Степан Кубів. 

— Приміром якщо людина має пай, і кілька сусідів хочуть спільно купити маленький тракторець, інші знаряддя праці, то вони мають право заставити, купити тощо. А з точки зору інших процесів — нерозуміння, що буде в перспективі, тут треба бути дуже обережними. Воно зараз не на часі — продавати-не продавати, відкривати ринки чи ні — треба розуміти, для чого це, кому, який інструмент і які гарантії, — сказав Степан Іванович.

Цифрові технології в економіці — пріоритет

За цифрою майбутнє, переконаний віце-прем’єр Степан Кубів. 

— ЦНАПи — надання послуг дистанційних від народження дитини до спілкування з фіскальними службами. Ми максимально будуємо дистанційну систему, використовуючи цифрові продукти, промислові позиції IT-індустрії, які властиві для нас — віддалені робочі місця, комунікація, відкриття віконечка для системи послуг, де можна керувати електронними коштами, дистанційним зв’язком, маючи якість послуг та економію часу. Це все робить цифра. Україна повинна бути в цифровій програмі ЄС, адже це відкриває наші можливості щодо інвестицій, технологій і IT. Приклад — цей кардіоцентр у Полтаві, де закуплено обладнання за допомогою Світового банку. Це обладнання має гарантійний термін 3 роки. Ми запускаємо пілотний проект, навчаємо персонал, переходимо до промислового використання надання послуг і далі переходимо на трирічну гарантію відповідно із супроводом надання тієї чи іншої медичної послуги — це конкретний приклад на конкретному об’єкті, — вказав міністр. 

Степан Кубів подякував будівельникам та медичним працівникам, які показали приклад ефективної децентралізації. До кінця року, як мені пообіцяли, будівля буде готова, а в першому кварталі наступного промислове впровадження обладнання буде здійснено. 

Про зростання економіки та можливості для регіональних експортерів

Журналістів також цікавили питання зростання економіки, адже 50% ВВП формує експорт, це один із ключових пріоритетів для України. Міністр розповів, що держава робить, аби розширити можливості для регіональних експортерів.

— За ці роки ми маємо таке: 2016 рік 1 квартал — зростання ВВП — 0,1%. Коли говоримо про сумарне зростання ВВП більше ніж за 3 роки — то це 8,4%. Коли багато хто очікував провального першого кварталу, то нині бачимо, що він йде згідного з розрахунковим плановим показником, все гаразд, — зауважив Степан Кубів.

І додав: 

— За рік зростання економіки на рівні 3,5% — мало, але з іншого боку ми розуміємо, що жодна країна світу не витрачає більше 5% ВВП (а це понад 6 мільярдів доларів) не платить на оборону. Це найбільший показник серед країн світу, Україна інвестує ці кошти в оборону. Ми говоримо про модернізацію, інновації, ракетні проекти («Нетпун», «Вільха» та інші), про ті, які вже мають світове замовлення з точки зору запиту, бо ми будемо сильні, аби протистояти агресору.

Міністр Степан Кубів вважає, що якщо ми відкриємо ринки — енергетичний, агроринок, індустріальний, земельний, ми можемо покращити річний ВВП до рівня 7-8%.

У лютому 2014-го року Степан Кубів був головою Нацбанку, на рахунках держави після Майдану та втечі Януковича було 108 тисяч гривень. За ці роки разом із екс-президентом Порошенком Україна не лише розвинулась, а й посилила свій військовий потенціал. Міністр вважає, що ця стратегія була правильною і не варто забувати про здобутки 5 років, голосуючи 21 липня на виборах.

Довідково. Степан Іванович Кубів — український політик та громадський діяч, комендант Штабу національного спротиву під час Революції Гідності, Перший віце-прем’єр-міністр України та міністр економічного розвитку і торгівлі України з 14 квітня 2016 року, № 12 у списку партії «Європейська Солідарність».

Андрій ПЕТРОВ