У Полтаві на пам’ятник Котляревському повернули оригінальний горельєф, викрадений 11 років тому

31 травня у Полтаві відбулося урочисте повернення на пам’ятник Івану Котляревському оригінального бронзового горельєфу. У 2008 році невідомі особи відірвали та викрали з пам’ятника горельєф, який показував сцену з п’єси «Наталка-Полтавка».

Після викрадення до 300-річчя Полтавської битви міська влада встановила гальванокопію горельєфу замість викраденого оригіналу. Про виготовлення копії із бронзи мови не йшло — не було коштів, а знайти грабіжників і повернути горельєф на пам’ятник — також було фантастичною ідеєю.

З грудня 2011 року на огорожі навколо пам’ятника встановлена охоронна табличка. На ній зазначено, що пам’ятник нашому талановитому землякові є пам’яткою монументального мистецтва.

30 серпня 2018 року редакція «Полтавщини» отримала оригінальний горельєф. До редакції звернувся полтавець і на правах анонімності повідомив, що випадково натрапив на горельєф, який був в іржі та бруді. На щастя, полтавець був обізнаний із творчістю Івана Котляревського і впізнав сцену із «Наталки Полтавки». За його словами, за цю його грамотність він вдячний своїй бабусі — вчительці української мови та літератури. Він викупив пам’ятку у людей, які навіть не розуміли її історичної цінності.

Пам’ятник Івану Котляревському у Полтаві

Після цього горельєф передали в поліцію Полтави, яка не закривала розслідування щодо викрадення історичної речі. Після юридичних формальностей горельєф передали КП «Декоративні культури», на балансі якого перебуває пам’ятник Івану Котляревському.

27 травня під час наради комунальних служб Полтавського міськвиконкому директор КП «Декоративні культури» Сергій Луценко анонсував відкриття горельєфа на пам’ятнику Івану Котляревському.

Мрії збуваються

31 травня на урочистому відкритті горельєфа «Наталка-Полтавка» були присутні заступник міського голови з питань ЖКГ Олексій Чепурко, директор КП «Декоративні культури» Сергій Луценко. Також запросили директора літературно-меморіального музею Івана Котляревського Руслана Яременка, провідного наукового співробітника музею Євгенію Стороху, старшого наукового співробітника музею Валентину Скриль, приватного підприємця Ігоря Касіча, який здійснював встановлення горельєфу та майстра з експлуатації парків Ольгу Діденко.

Директор літературно-меморіального музею Івана Котляревського Руслан Яременко

Підприємець Ігор Касіч, який встановлював оригінал горельєфу, розповів, що на демонтаж гальванокопії із склопластику витратили 1,5 дні. Ще 2,5 дні пішло на встановлення оригінального горельєфу. Над встановлення оригіналу працювало 4 людини.

Сергій Луценко зауважив, що демонтували копію в понеділок і вже у вівторок встановили оригінал. Окрім цього КП «Декоративні культури» пофарбувало огорожу навколо пам’ятника та висадило квіти, а представники «Міськсвітла» відремонтували ліхтарі.

Під час урочистого відкриття слово надали провідному науковому співробітнику музею Котляревського Євгенії Сторосі:

— Хотілося вірити, що Позен знайдеться. Що знайдеться горельєф «Наталка-Полтавка». Символічно, що саме до ювілею виходу твору горельєф повернули, — зауважила Євгенія Стороха.

Наприкінці урочистого відкриття Сергій Луценко вручив подяку інтернет-виданню «Полтавщина» за сприяння в поверненні горельєфу на пам’ятник.

Довідково: Пам’ятник Івану Котляревському був встановлений 30 серпня 1903 року. Проект погруддя Котляревському належить Леоніду Позену, постамента — архітектору О.Ширшову. Його виконав з дніпровського граніту архітектор П. Певний. У роботі над пам’ятником брали також участь художник В. Волков і архітектор О. Зінов’єв. Пам’ятник декорований трьома горельєфами, які відтворюють епізоди з творів Івана Петровича — з «Енеїди», «Наталки-Полтавки» та «Москаля-чарівника».

Пам’ятник збудували на громадські кошти, які збиралися в 1895-1898 роках. Всього було зібрано 11 768 карбованців 67 копійок. Урочисте відкриття пам’ятника перетворилось на велику національну акцію, через те, що за часів російської імперії пам’ятник взагалі забороняли відкривати. На відкритті були присутні численні діячі української інтелігенції та культури: Дмитро Багалій, Христина Алчевська, Микола Аркас, Дмитро Багалій, Панас Мирний, Сергій Єфремов, Леонід Жебуньов, Надія Кибальчич, Михайло Комаров, Михайло Коцюбинський, Микола Лагодинський, Микола Лисенко, Олександр Олесь, Олена Пчілка, Василь Стефаник, Леся Українка та інші. Зауважимо, що цей витвір мистецтва пережив громадянську війну та окупацію.

Анастасія НЕДОГОРСЬКА, «Полтавщина»