Як працюватиме система електронного квитка у Полтаві: інтерв’ю з представником ПП «Укр-Спец-Софт»

Сьогодні у Полтаві відбулося засідання виконавчого комітету. Серед інших питань члени комітету розглянули введення в дію рішення конкурсного комітету з обрання підприємства, яке запровадить у громадському транспорті Полтави систему електронного квитка.

Розгляд цього питання пройшов без обговорень. Більшість членів виконавчого комітету погодилися надати підприємству із Дніпра «Укр-Спец-Софту» право встановлення автоматизованої системи оплати проїзду. Утримався тільки представник «Самопомочі» Іван Сватенко. Далі — є 30 днів, протягом яких місто має укласти договір із підприємством на встановлення валідаторів у транспорті та на запуск самої системи.

Проект рішення міськвиконкому

Реалізація проекту має стати революцією у сфері транспортних перевезень Полтави. У майбутньому в автобусах, «маршрутках» і тролейбусах зникнуть кондуктори, автоматично фіксуватиметься кількість пасажирів і стане нарешті відомо скільки саме заробляють полтавські перевізники.

«Полтавщина» вже писала про те, як буде працювати ця система. Детальніше про це розповів представник компанії «Укр-Спец-Софт» Євген Кривенко.

— Євгене, скільки коштуватиме запровадження електронного квитка у Полтаві: закупка валідаторів, терміналів, транспортних карток і всі інші витрати?

— Наразі це питання вирішується. Ми не маємо точну кількість приватних перевізників. Обговорюється питання скільки потрібно представництв (місць де будуть продаватися транспортні квитки). Підрахунок буде основним предметом договору. Приблизно встановлення системи коштуватиме місту до 1 млн доларів.

Євген Кривенко (представник ПП «Укр-Спец-Софт»), Олег Терлецький (представник субпідрядника з ТОВ «Сімбол Системс»), Олена Уварова (власниця ПП «Укр-Спец-Софт»)

— У вас є дані по пасажиропотоку за 2018 рік у тролейбусах та автобусах Полтави?

— Ці дані нам повинно надати управління транспорту. Ми розуміємо, що на різних маршрутах — різний пасажиропотік. Обрахунок пасажиропотоку проводився, згідно з ним проводилася і компенсація перевізникам.

— За скільки років ви плануєте «відбити» витрати на встановлення цієї системи?

— Наразі про це рано говорити. Все залежить від фактичних витрат.

— Раніше ви говорили, що «Укр-Спец-Софт» може безкоштовно поставити на полтавський транспорт GPS-трекери й вести диспетчеризацію. На частині транспорту уже є GPS-датчики і є міська диспетчерська. Тобто, якщо треба, «Укр-Спец-Софт» докупить трекери й весь транспорт міста буде обладнаний GPS?

— Ці витрати не входять в інвестиційний договір. Ми це зробимо власним коштом, щоби було зручно мешканцям і гостям міста. Транспорт обладнаємо GPS, чи приведемо у відповідність — стару систему. Зробимо нормальний GPS-моніторинг вашого транспорту і запустимо онлайн-трансляцію на карті. Скільки потрібно трекерів — ми ще не знаємо. Щоб гарно працював електронний квиток, GPS — важлива складова.

— Пільговики отримають безкоштовні персональні соціальні картки для проїзду. Які потрібно мати із собою документи, щоб посвідчити право на пільгу?

— Це запитання не до нас, ми можемо виступати, як консультанти. Будемо надавати свої пропозицій міськвиконкому. Правила будуть затверджуватися на рівні місцевого самоврядування.

— Раніше ви говорили, що мешканці міста мають право платити за проїзд менше, ніж гості міста. Як можна налаштувати таку систему?

— Та вартість проїзду, яка існує у Полтаві, значно менша від розрахункових. Пропонуємо місту розглянути можливість диференційованого тарифу. Право проїзду буде підтверджуватись пластиковою карткою. Різниця за проїзд в мешканців і гостей міста буде в тому, що купити поїздки на місяць буде дешевше, ніж придбати на день, бо сама транспортна карта буде коштувати певну ціну.

— Після валідації проїзду контролери перевірятимуть квитки у пасажирів. Контролерами стануть колишні кондуктори? В кожному транспорті буде контролер? На кого будуть працювати контролери?

— Ми не можемо відразу відійти від кондукторів. Контролери це навантаження на інвестора, це зона відповідальності оператора. Обговорюватиметься чи будуть вони в кожному транспорті та на кого вони будуть працювати. Потрібно переходити до європейського прикладу, а там не їздять в кожному транспорті контролери. Ви можете їхати й не побачити, що вони працюють. Вони вибірково ходять по транспорту. В Європі дуже великі штрафи й мешканці бояться не сплатити за проїзд. У нашій відповідальності налаштувати таку систему.

Валідатор у житомирському тролейбусі

— Якщо я загубив квиток, який видрукував валідатор, а до мене підійшов контролер, що робити?

— Це відповідальність пасажира. Якщо ви розрахувалися транспортною карткою, а у контролера буде сканер, він може просканувати картку на ній буде видно останню поїздку. На якомусь етапі ми відійдемо від друку білетів взагалі.

— На презентації ви говорили, що валідація банківською картою проходить довше ніж транспортною. В першому випадку термінал зв’язується з банком, адже якість і швидкість залежить від мобільного покриття. У другому випадку валідатор працює автономно. То якщо буде поганий мобільний інтернет, банківською карткою можна заплатити за проїзд?

— Це як немає інтернет-покриття в магазині й вам повідомляють, що термінал тимчасово не працює. Це питання не до нас. Наша система єдина в Україні, яка може працювати в режимі онлайн і офлайн. Дійсно, банківська картка — це не завжди зручно. У нас в країні — 4G, а по факту в деяких місцях добре, якщо буде 2G.

— Якщо валідатор зламається або його зламає водій, хто заплатить за його заміну?

— Коли ми отримуємо інформацію, що валідатор не працює в транспорті, ми протягом 2 годин проводимо заміну, а далі з’ясовуємо причину. Якщо це провина водія, то, вибачте, ми не будемо платити за кожний зламаний водієм валідатор. Ми розуміємо, що приватні перевізники не зацікавлені у встановлення валідатора, їм прийдеться виходити з тіні. Водії можуть навмисно ламати валідатори. Якщо їм прийдеться компенсувати вартість зламаного валідатора, то вони будуть ставитись до них, як до своєї речі.

— Що робити пасажиру/перевізнику, якщо зламався валідатор?

— Ми будемо укладати з перевізниками договори й все це передбачимо. Ми надаємо перевізникам за власні кошти недешеве обладнання. Тому ми будемо страхуватися.

— В яких містах ви вже поставили систему електронного квитка?

— Це Житомир, Тернопіль, Чернігів, Харків, Хмельницький і Луцьк. Львів на етапі обговорення. Ми єдині ставимо в Україні таке програмне рішення.

— У містах, де поставили систему, часто трапляються випадки що водії ламають валідатори?

— На першому етапі такі випадки будуть. Я наведу в якості прикладу місто Харків. Мер Геннадій Кернес прийняв рішення про обладнання валідаторами усього транспорту. У них не інвестиційна модель, бо місто за власні кошти закупило валідатори та автомати для продажу транспортних карток. Водії монтажною піною, чим завгодно їх пошкоджували. При цьому це робили й водії комунального транспорту. Комунальні підприємства говорять, що немає коштів, вони не прибуткові, немає за що ремонтувати тролейбуси. А ми бачимо, що кошти є, а де вони поділися? Тому чиновникам встановлювати валідатори на транспорт також не вигідно.

Залитий клеєм термінал для продажу транспортних карток

— Ви говорили, що «Укр-Спец-Софт» через певний час віддасть валідатори місту. Через який саме час?

— Після спливу терміну інвестиційного договору (10 років), ми передаємо у власність міста за символічну суму валідатори.

— Компанія отримує 10% від кожної поїздки. Яка ставка в інших містах?

— У Вінниці оператором виступає комунальне підприємство. У них кошти кредитні від ЄБРР. Для покриття кредиту, утримання системи, приходиться сплачувати 25% від вартості одного проїзду. В інших містах ставка така ж сама. У Тернополі менше, але місто не пішло інвестиційною моделлю, влада купляла валідатори за власні кошти, на конкурсі обрали лише оператора. Київ вклав 720 млн в обладнання і шукає, хто би дав софт і оператора, який би запустив систему. Якщо інвестор свої кошти вкладає, то 10% ставки з кожної поїздки — це мінімум.

— Ви говорили, що за допомогою системи можна змінювати оплату на кілометрову, зональну. Як це працює?

— Це плани на майбутнє. Коли автобус буде отримувати кошти за пройдені кілометри, він буде ходити по графіку, хоч і о 2-й годині ночі. Перевізник все одно отримає кошти.

— Буде перехідний етап, коли можна платити і карткою, і готівкою?

— Цей період буде. У водія/кондуктора буде службова картка, він візьме готівку від пасажира, проведе карткою по валідатору і дасть пасажиру білет. Деталі будуть ще уточнюватися.

Портативний валідатор

— Змоделюємо ситуацію: вщент забитий тролейбус, один стаціонарний валідатор в салоні. Люди до нього «продиратися» не будуть. Єдиний вихід — обхід контролера/кондуктора.

— Кондукторів з автобусів і тролейбусів великої місткості ми нікуди не дінемо. Як вони зараз ходять, проштовхуючись через людей, так вони й будуть робити.

— Змоделюємо ще одну ситуацію. Маршрутка по типу «Рути». Де у салоні буде валідатор, як оплачувати в ньому проїзд?

— Валідатор буде на поручні, ззаду водія. Посадка буде через перші двері. Коли пасажир піднесе картку до валідатора, водій почує характерний звук і зрозуміє, що пасажир сплатив за проїзд.

— А якщо у пасажира готівка? У водія буде мобільний валідатор і стаціонарний?

— Наразі відповіді на це питання дати не можу, якщо це Рута, то навіщо там два валідатори? Водій може взяти від пасажира готівку, повернутися і прикласти свою картку до валідатора.

— На субпідрядника ТОВ «Сімбол Системс», який займається софтом системи, відкрили кримінальне провадження. Начебто засновник підприємства є громадянином Російської Федерації і є загроза витоку персональних даних мешканців Тернополя. Прокоментуйте ситуацію.

— Можливо це справа рук конкурентів. Ми працюємо і запитань у нас до «Сімбол Системс» немає.

Нагадаємо, керівництво Полтави розпочало впровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду у січні 2018 року. У серпні виконком затвердив рішення «Про впровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду в міському пасажирському транспорті м. Полтава». 12 лютого ПП «Укр-Спец-Софт» перемогло у конкурсі на впровадження системи «електронного квитка» як єдиний учасник.

Микола ЛИСОГОР, «Полтавщина»