Навіщо у Полтаві від імені Президента презентували міські проекти без необхідного фінансування

В ході засідання Ради регіонального розвитку, на якому головував Президент України Петро Порошенко, присутнім презентували брошуру «Напрямки перспективного розвитку Полтави на 2019-2021 роки (проект)». На її титульній сторінці вказано, що цей проект розроблено на виконання Указу Президента України від 6 грудня 2018 року «Про додаткові заходи щодо забезпечення реформ із децентралізації влади».

Документ складається з двох частин: звіту за 2014-2018 роки та з перспективних об’єктів на 2019-2021 роки. Досить цікавим є другий розділ, однак детально із його змістом ознайомимось трохи нижче.

На третій сторінці від імені Петра Порошенка міститься пояснення: «Ви тримаєте у руках дорожню карту позитивних змін, що очікують нас у найближчі три-чотири роки». У тексті ці плани перспективного розвитку, ініційовані згаданим президентським указом, пов’язані із процесом децентралізації. У тексті також міститься думка, що дані плани повинні бути прозорими: «Люди повинні знати, як змінюватимуться їхні громади в наступні три роки, куди підуть зароблені ними кошти».

То що натомість знають люди про ці проекти?

Згаданий Указ від 6 грудня 2018 року передбачає, що ОДА мають підготувати «плани заходів з реалізації регіональних стратегій розвитку» визначені у статті 7 Закону «Про засади державної регіональної політики» на другий етап реалізації стратегій — 2019-2021 роки. Прив’язка до 2020 року зумовлена тим, що до місцевих виборів восени 2020 року має завершитись добровільна децентралізація.

Указ також рекомендує органам місцевого самоврядування розробити та затвердити плани перспективного розвитку відповідних міст, селищ та сіл на 2019-2021 роки. Хоча до цього, в рамках процесу децентралізації ОМС розробляли плани розвитку територіальних громад, а не міст, селищ чи сіл. Що маємо з цих двох вказівок?

Щодо стратегії розвитку, то 21 грудня 2018 року Полтавська обласна рада затвердила рішення «Про внесення змін до Плану заходів з реалізації Стратегії розвитку Полтавської області на період 2018 — 2020 років № 956». Втім, у додатках цього рішення немає переліку об’єктів у Полтаві, які представлені у згаданій брошурі.

Значить, «Стратегія» — це інший, більш розлогий документ. А ось перелік «перспективних об’єктів» у розданій брошурі, можливо, є тільки прототипом рекомендованих президентським указом планів перспективного розвитку. Якого Полтава ще не має.

До слова можна згадати і затверджену Концепцію інтегрованого розвитку міста «Полтава-2030». Яка по змісту нагадує Стратегію розвитку області, але є іншим документом. Взагалі тема переплетінь різноманітних планів, генпланів, програм, стратегій та концепцій обласного та міського рівня — окрема історія і наразі аналізувати її не будемо.

Як пов’язані децентралізація і «Напрямки перспективного розвитку Полтави»

Це цікаве запитання, адже хоча ці ілюстровані «напрямки» і прив’язані до децентралізації, як і згаданий указ «Про додаткові заходи щодо забезпечення реформ із децентралізації влади», однак як це пов’язано із додатковими фінансовими можливостями територіальної громади Полтави? Як відомо, ОТГ області разом із додатковими повноваженнями отримали й додаткові фінансові можливості. Що отримала Полтава?

Полтавська облрада 21 грудня 2018 року прийняла рішення «Про Перспективний план формування територій громад Полтавської області (в новій редакції)». Відповідно, у плані з’явилася й Полтавська територіальна громада. До її складу мають увійти: Гожулівська сільська рада, Супрунівська сільська рада, Ковалівська сільська рада.

Однак у січні 2019 року секретар Полтавської міськради Олександр Шамота не зміг відповісти, на якому етапі перебуває розуміння цього проекту владою міста. Тому поки що Полтавська територіальна громада і додаткові фінанси — паралельні теми. Тому й ілюстровані перспективні об’єкти Полтави до децентралізації, як і до стадії втілення в життя, стосунку поки що не мають. Хоча, в цілому, Полтава відчула позитив від реформи. На цьому ще у вересні 2016 року зазначав міський голова Олександр Мамай.

По-друге, більшість із них стали реалізувати ще до президентського указу 6 грудня 2018 року. Але тут ми нарешті, як і обіцяли, дійшли до самого переліку об’єктів.

Перспективні об’єкти Полтави до 2021 року без децентралізації (список)

У цьому розділі нарешті перелічимо список перспективних об’єктів, які подані у якості «нових точок зростання на мапі міста».

1. Реставрація Палацу дитячої та юнацької творчості (18 млн грн)

Роботи на вул. Пушкіна, 30 розпочалася ще на початку 2017 року. Згодом вартість реконструкції змінилася в бік збільшення. Ні область, ні додаткові кошти від децентралізації тут не фігурують.

2. Капітальний ремонт скверів (6+ млн грн)

Міську Програму реконструкції парків та скверів затвердили у грудні 2017 року. За рік перелік початковий перелік зелених зон переробили. Але поки що жоден із об’єктів у повному об’ємі влада не реалізувала. Додаткові кошти — відсутні.

3. Відновлення історичної будівлі Малої академії мистецтв ім. Раїси Кириченко на Соборності, 35 (13 млн грн)

Реконструкція важко тривала з 2015 року. Її вартість із року в рік збільшувалась. І знову цю ношу «тягло» лише місто.

4. Капітальний ремонт парку ім. Котляревського 29 млн грн)

Не доведено до кінця. Згодом сам проект названо невдалим. Додаткові кошти на реалізацію відсутні.

5. Будівництво спортивних майданчиків у закладах освіти

Проекти спортмайданчиків та полів для міні-футболу реалізовуються більш вдало. Хоч і не без курйозів, але за допомогою коштів із обласного бюджету.

6. Реставрація Полтавської обласної філармонії (50 млн грн)

Об’єкт є обласним. У брошурі наведений лише дизайнерський проект.

7. Модернізація бібліотечних закладів міста

Проект описує плани з капремонту трьох бібліотек протягом 2019 року.

8. Будівництво закладу для безпритульних тварин

Необхідність такого закладу обговорювалась задовго до реформи з децентралізації. Поки що існує тільки проект.

9. Будівництво спортивно-видовищного комплексу (150+ млн грн)

Приклад неспроможності міського бюджету реалізувати такий масштабний проект. Тому завершувати його будуть обласним та державним коштом. Очікувана вартість завершення будівництва за півроку збільшилася з 60 млн грн до 100 млн грн.

10. Реконструкція міського парку «Перемога» (200+ млн грн)

Поки це тільки проект. Знову ж таки, у міста на його реалізацію не вистачає власних коштів.

11. Реконструкція музично-освітніх закладів

Проект передбачає протягом 2019 року реконструкцію та капремонт двох музичних шкіл.

12. Будівництво корпусу інтервенційної кардіології та реабілітації на вул. Макаренка (250+ млн грн)

Обласний проект, який планували здати в експлуатацію у грудні 2018 року. Однак процес триває.

13. Капітальний ремонт парку на Браїлках (17 млн грн)

Ініціатива депутата міської ради Вадима Ямщикова. Знову постає запитання з приводу наявного фінансування.

14. Будівництво корпусу невідкладних станів (розробка проекту 6+ млн грн)

Обласний проект. Напряму не пов’язаний із додатковими коштами територіальних громад.

15. Формування привабливого центру міста (170 млн грн)

Мається на увазі реконструкція вулиці Соборності, реалізація якої у 2019 році наразі під питанням.

16. Реалізація проекту «Полтава велосипедна»

Створення велоінфраструктури у Полтаві триває не перший рік. Поки що без особливих проривів в плані залучення додаткових коштів.

17. Реконструкція головного корпусу лікарні № 3 на площі Слави, 3 (15+ млн грн)

Об’єкт, який місто змусило «підібрати» після Укрзалізниці. Приклад якраз додаткового навантаження на міський бюджет.

18. Реконструкція залу боксу ДЮСШ № 4 на вул. Панянка, 36 (1,2 млн грн)

Вже реалізований проект за рахунок бюджету міста.

19. Реконструкція фонтана в парку на Майдані Незалежності (27 млн грн)

Міський проект, проілюстрований в брошурі попередніми ескізами, які вже втратили актуальність. Будівельні роботи розпочаті, в планах — відкрити об’єкт у 2019 році.

20. Будівництво центру надання послуг на вул. Соборності (27+ млн грн)

Обласний проект, відповідно, залучено кошти з обласного бюджету.

Навіщо Петро Порошенко презентував Напрямки перспективного розвитку Полтави?

Після аналізу законодавчих норм та списку об’єктів у Полтаві у нас з’явилася версія, що згадана брошура (накладом 5 тис. примірників) була сформована під візит Президента України Петра Порошенка, який наразі бере участь в активній фазі виборчої кампанії.

Із процесом децентралізації жоден із цих «перспективних об’єктів» напряму не пов’язаний. Перелік також не пов’язаний і з президентським указом, який рекомендує, у тому числі й Полтавській міськраді, створити плани перспективного розвитку міста, якого немає.

На нашу думку, це просто «збірна солянка» із обласних та міських проектів, які перебувають на різній стадії реалізації (від ескізу до введення в експлуатацію). І головне — який до засідання Ради регіонального розвитку ніде не публікувався і не обговорювався.

Тому ми усуваємо цей недолік. Тим більше, що сама брошура закликає надіслати пропозиції у спецконверті «Президенту України П.О. Порошенку», на електронну пошту [email protected] або на гарячу лінію: 0-800-21-46-46.

Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»