Розмір тексту

Корупційний скандал у Полтавській ОДА: трансляція прес-конференції

У Департаменті будівництва, МІА та ЖКГ Полтавської ОДА зібрали прес-конференцію, аби прокоментувати закиди НАБУ щодо корупції керівництва

Сьогодні, 1 березня, директор Департаменту будівництва, містобудування і архітектури та житлово-комунального господарства Полтавської ОДА Тимофій Голбан зібрав прес-конференцію. Мета — відкрито прокоментувати підозри слідчих НАБУ щодо корупції в ОДА та відповісти на супутні питання журналістів.

Нагадаємо, 22 лютого детективи НАБУ провели обшуки за місцем роботи та проживання низки посадових осіб Полтавської ОДА. Слідчі дії провели на підставі судових ухвал в межах розслідування провадження за фактом вимагання та отримання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі службовими особами Полтавської ОДА (ч.4 ст. 368 ККУ).

26 лютого видання «Українська правда» оприлюднила знімки однієї з таких ухвал. Вона містить частину матеріалів відповідного кримінального провадження. Судячи з тексту, слідчі НАБУ підозрюють у корупції голову Полтавської ОДА Валерія Головка, його першого заступника Андрія Пісоцького, радника останнього Олександра Літвінова та начальника Департаменту будівництва, МіА та ЖКГ Тимофія Голбана. На думку слідчих, ті вимагали й отримували «відкати» від підрядників, за рахунок чого «жили на широку ногу».

Голова Полтавської ОДА Валерій Головко підтвердив, що обшуки дійсно проводилися, але назвав це «політичною провокацією опонентів. Після публікації ухвали суду він заявив, що не вчиняв жодного правопорушення і пообіцяв надати неспростовні докази цього. 

Наступного дня прес-служба Полтавської ОДА заявила, що не підрядник був жертвою керівництва, а навпаки — керівники ОДА стали жертвами аферистів з компанії «Алві Род». Зокрема, Альберта Уварова — фіндиректора консорціуму, який насправді є азербайджанським поетом на ім’я Гюльага Танха або Гюльага Гамбаров. Нібито його фірма неналежно виконувала роботи, з нею розірвали договір, а розслідування НАБУ є такою собі помстою. Втім до сьогодні, жоден фігурант не давав «живих коментарів».

Тези прес-конференції

  • 20 червня 2017 року у нас відбувся візит посла Азербайджану до Полтави. Під час цього візиту посол представив нам людину, яка була презентована як крутий бізнесмен, засновник німецьких, азербайджанський та інших компаній, які хочуть тут працювати. Більше ця людина не з’являлася. У листопаді 2017 року, коли було прийнято рішення про передачу на баланс доріг і визнання Департаменту замовником, вже було розпочато тендерні процедури щодо робіт з утримання доріг.
  • Це реально важка робота, бо якщо порівняти попереднього утримувача доріг, то на цю відстань 8000 км доріг декілька десятків людей. Фактично 1 січня нам додали 2 людини і якимсь чином треба було з цим справлятися. Ви всі бачили ситуацію з тендерами — намагалися її описати. Фактично у нас не було вибору. Я декілька разів їздив на перемовини з багатьма компаніями, але нікому не була цікава робота із зимового утримання. Це дуже просто пояснити на цифрах. Контракт складає 80 млн грн на рік за 8000 км утримання. Це включає зимове прибирання, літнє утримання: розчищення порослі, бар’єрне огородження, знаки, прибирання трупів тварин, дорожня розмітка, ямковий ремонт. За таку суму ніхто цього не погоджується робити.
  • Вчора на одному з видань вийшов коментар, який його і підтверджує, і ні. Що немає реально компаній, які б захотіли у цьому брати участь. Якщо продовжувати подальшу роботу, то на тендер цього року заявився Полтавський облавтодор, який має 20-мільйонний борг перед податковою і просто не має права брати участі в тендерах. При всьому нашому бажанні ми не можемо з ним працювати.
  • Повертаємося до того періоду (кінець 2017 року — ред.). Пройшло 2 тендери, які не відбулися, бо було по 1 учаснику [1, 2]. В цей час людина, яку я вже називав, постійно з’являлася тут і намагалася переконати, що є крутим будівельником, має техніку тощо. У той час у Полтаві з’явилося шість уживаних Mercedes-Benz на німецьких номерах, на яких були піскорозкидувачі. Тобто на лютий ми мали єдиного учасника, який пропонував взяти участь і розчистити дороги. Це моє обґрунтування, а не пояснення. Я не виправдовуюся, а просто хочу пояснити, чому ми уклали угоду із цією людиною.
  • Після певного часу ми зіткнулися із тим, що фактично підрядник виявився компанією-прокладкою, яка просто найняла купу субпідрядників — місцевих фермерів, які продовжували цю роботу. Коли він перестав розраховуватися із субпідрядниками, після кількох скарг, ми подали до суду щодо розірвання договору. Я підготував величезну переписку щодо неякісного виконання робіт.
  • Були питання, чому ми оплачували роботи до травня. Вимога до підрядника була — це повне підтвердження робіт. Як я зазначав на початку, у нас фактично тоді було 2 особи, які не можуть бути одночасно у 20 районах і перевіряти, чи чиститься сніг, чи посипаються дороги. Це, зокрема, і стало причиною створення державного підприємства. Вимогою до підрядника у нас було підтвердження первинними документами. Це транспортні, подорожні листи, журнали чергування тощо. До травня ми намагалися з нього до травня зібрати ці документи, щоби він закрив хоча би зимове утримання.
  • Ви можете звернути увагу, що йому не перераховувався аванс. Ми вже мали негативний досвід із реставрацією філармонії. Тоді ми застрягли у судових рішеннях і нам допомагала прокуратура Полтавської області. Ми забрали частину коштів у підрядника, який просто отримав аванс і нічого не робив. Тому тут було прийнято рішення — оскільки компанія нова, ми аванс їй не платили. Тобто оплачували лише фактично виконані роботи.
  • Ми виплатили близько 13 млн грн [насправді 15,7 млн грн — Ред.]. Субпідрядників погоджували листом. На жаль, сучасне законодавство визначає вимогу погоджувати підрядників, але лише листом. Що буде, якщо не погоджувати? Нічого. Зараз ці роботи виконує ТОВ «БК «Старт-Інвест».
  • На питання щодо замовлення на утримання доріг у 2019 році: «Ми зараз спираємося на законодавство про державні закупівлі. На тендер з утримання доріг заявилося три особи: «Старт-Інвест», «Полтавської облавтодор» і якась третя. Після аукціону облавтодор не був допущений. «Старт-Інвест» запропонував ціну на 5 млн грн меншу. Я читав коментарі, про те, що ця компанія теж підозріла. У нас витримана та сама позиція: ми не платимо авансу, щоби не було шахрайства і маніпуляцій. Чому не буде компаній з технікою в області на ці роботи. Порахуйте: 80 млн грн на цілий рік. Це близько 8 млн грн на місяць. Для того, щоби утримувати усю область, потрібна компанія із не менше 2 одиницями техніки на 1 район. Порахуйте, який період часу вона має окупати, просто щоби зайти на тендер із утримання. Раніше це було у такому собі приказному порядку. ДП «Укравтодор» та його обласні філіали мали на балансі техніку ще радянських часів. Зараз такого немає і ми навіть не можемо їх залучити через заборгованість по податках. Приватні компанії, із якими ми спілкувалися, визначали вартісний показник ремонту 1 км дорогу не відповідає ніякому здоровому глузду. Якщо ви подивитеся, як утримуються експериментальні дороги на Львівщині, то це близько 100 тис. грн на місяць за 1 км дороги. Ми не можемо дати і в 10 разів менше.»
  • Ми розглядали можливість «розбити» замовлення на менші, аби запобігти замовленню лише в того учасника, який заявився. Тендерне законодавство визначає об’єкт закупівлі, виходячи з об’ємності або лінійності. Якщо ми розділяємо на лоти, то ми маємо провести закупівлю на кожну дорогу, а не район. Були невеликі замовлення на 200 тис. грн, які потім не були проплачені, бо нам їх відмовилися реєструвати у Держазначействі.
  • Чому субпідрядники прибирали дороги вже в січні? — Той, хто зазначений субпідрядником, частину робіт виконував за договорами із РДА. Коли не відбувся перший тендер, була домовленість із райдержадміністраціями, що вони власними силами, будуть прибирати ці дороги. Цей підрядник хотів отримати від генпідрядника ці кошти.
  • Наприкінці лютого у нас було кілька скандалів. Наприклад, на дорозі Зіньків — Охтирка у якусь ніч застряг автобус, ще машина. Ми телефонували відповідальним за район. Вони нічого не повідомляли. Ми додзвонилися до керівництва, яке сказало, що когось туди відправить. Там їздив «Москвич» чи 5-ка або «Жигулі» з причепом, який намагався розкидати пісок на 4-кілометровий підйом. Тоді ми намагалися розібратися, чому так виходить.
  • Чому раніше Ви публічно не заявляли, що «Алві Род» порушує умови договору? — Мета? У нас дуже часто бувають розірвання договорів. Це був наш перший в житті договір на утримання доріг. Нам треба було приймати рішення, як виходити з ситуації. Тоді ми прийняли рішення створити ДП, провести новий тендер. Коли стало відомо про шахрайську схему, я не ставив собі за мету працювати, а не скликали прес-конференції й озвучувати це.
  • Ми попередньо перевіряли «Алві Род». Яким чином? Стандартна перевірка — це перевірка через звичайний OpenDataBot. Компанія є у базі, вона не має боргів по податках, по ній немає судових рішень, вона мала підкріплену банківську гарантію. Щодо перевірки фотографій — ми не могли подумати, що це може бути настільки загальний фейк. Вони створили сайт 1,5 роки тому, приїхали на переговори з послом Азербайджану. Тому навіть таких думок не було.

— Чому інформація про цю ситуацію з’явилася лише після публікацій щодо обшуків?

— На мій погляд, це якась помста чи провокація, тому я намагався пояснити цю ситуацію.

— Ви публікували фотографії з технікою, роботою підрядників. Потім один з керівників цих фірм завуальовано заявив, що без «відкатів» неможливо виграти конкурс. Можливо, не потрібно залучати фірми, які не мають техніки та досвіду?

— У нас в Полтаві не існує компанії, яку потім не назвуть прокладкою. Той підрядник, про якого Ви кажете — це досвідчений якісний дорожник. Але він так само, своєю компанією, не може утримувати всю область. А так — ми готові допустити будь-яку компанію.

— Чи вважаєте Ви доцільним збільшити програму перевірок компаній? Тобто доповнити перелік пунктів, аби не дати повторитися подібній ситуації?

— У законі «Про публічні закупівлі» є певні вимоги. Якщо ми додамо щось інше, нам «зріже» або АМКУ, або, як Ви бачили із тендером на вул. Соборності, КРУ. Тому є певний перелік того, що ми маємо право вимагати, а що — ні. Виходячи з досвіду, ми самостійно подаємо запити, але неофіційні. Таку потребу ми вже поставили собі як аксіому.

— Тобто хабарів ніхто не брав?

— У кого? Слава Богу, є камери і я вам покажу усе спілкування із цим..

— Неодноразово і Ви, і Валерій Головко, і Андрій Пісоцький заявляли, що це політична провокація. Від кого ця провокація?

— Не знаю. Це моя особиста суб’єктивна думка. Вона виходить з тієї ухвали, яка опублікована. Якщо там є певні факти, які не збігається у часовому просторі з реальними діями, то... Наприклад, посол Азербайджану привіз цю людину сюди в червні, а в ухвалі написано, що вони познайомилися у серпні на форумі, то щось тут не так.

— Ми писали минулого року про тендер, за результатами якого 4 одиниці техніки пішли на КАТП-1628. Знайшли аналогічний тендер того ж постачальника, за яким ціни у 1,5-2 рази дешевше. Замість Вас чомусь вирішив відповісти Олександр Шамота. Він сказав, що там є італійські комплектуючі і дешево — це не значить якісно. Як це можна перевірити? Там можна знайти лише російські двигуни у цих машинах.

— Наскільки я знаю, там гідравлічне обладнання все ж таки італійське. Щодо різниці у вартості. Починаючи з очікуваної вартості. Ці програми виходять всі з районів. Якщо район заявляє нам технічні вимоги по машинах, які зафіксовані у рішеннях комісій та сесій, ми це й акумулюємо, об’єднуємо у тендер і виставляємо. Якщо б я когось відхилив із пропозицією на мільйон дешевше, я би відчував себе не комфортно. Компанія брала там участь. Вони два дні мені розказували, у чому різниця. Можу показати їх таблицю порівнянь. З моєї точки зору, у мене відбувся тендер, на якому я жодної пропозиції не відхилив, виставив відповідно до заявленої замовниками очікуваної вартості і закупив машини.

— Можливо, проблема саме в очікуваній вартості? Наприклад, я постачальник — я погоджуся і на 100 млн грн. Яка мені різниця?

— Можливо. Якщо кожен район мені пише заявку, що він хоче стільки-то виділити, яким чином мені змінювати цю вартість? Якщо я відкрию сайт Iveco чи ще когось і пропишу, що я хочу машину за такою-то очікуваної вартістю, райони не погодяться і тендер не буде проведений.

— Вам не здається дивним, що на перший тендер заявляється лише один «Алві Род», а на наступний, за рік — уже три учасники?

— Мені вся країна здається дивною, розумієте, судячи з коментарів у Facebook? Тоді це був перший тендер, перший раз. Можливо, хтось не знав, що їх вже обласні адміністрації проводять. Це мої домисли. Як я поясню, що одні компанії не заходили тоді, а заходять зараз? Я вам скажу щось про них, а ви скажете, що я з ними знайомий і лобіюю.

— Вам не здається дивним, що дізналися інформацію про проведення тендера шахраї, а не нормальна компанія?

— Здається. Мені здається дивним, що цю людину привіз посол Азербайджану. Ще? Мені дуже багато чого здається дивним.

— Після цього скандалу Ви розмовляли з Валерієм Головком? Обговорювали, що сталося?

— Обговорювали.

— Висловлювали якісь свої думки стосовно айфонів, автомобіля?

— Я не лізу в якісь особисті речі. Ну будь-ласка. Мене спитали, яке я маю відношення і що в нас там було. Я розказав усю процедуру стосовно тендерів і все.

— Вони не говорили, чи не планують вони самі зібрати прес-конференцію?

— Ми цього не обговорювали.

Дарина СИНИЦКАЯ, «Полтавщина»

Матеріали по темі:

Останні новини

Полтавщина:

Запропонувати тему