Медреформа: які послуги пацієнт оплачуватиме самостійно та що гарантує держава безкоштовно

У медицині вводиться поняття «тариф». Раніше під цим словом усі розуміли платні послуги, які затверджувались за постановою Кабміну. Але медична реформа змінює це поняття. Тепер «тариф» — це послуги, які оплачує держава за програмою медичних гарантій. Про це розповіла начальник відділу фінансово-економічної роботи Департаменту охорони здоров‘я Полтавської ОДА Алла Бредіхіна.

Така програма буде затверджуватися щороку, в складі Закону України «Про державний бюджет». Для того, щоб такий послуг був дійсно безкоштовним, держава гарантує цим же Законом, що не менше 5% ВВП буде направлятися державі для оплати цих тарифів.

З 1 січня така система запроваджена для первинної медико-санітарної допомоги. Протягом 2018-2019 року реалізація державних гарантій буде відбуватися в пілотному режимі для інших закладів охорони здоров‘я. І вже з 1 січня 2020 року зазначена система має запрацювати на всіх рівнях надання медичної допомоги.

— Програма медичних гарантій оплачується НСЗ (Національна служба здоров‘я) — це екстрена медична допомога, первинна медична допомога, вторинна спеціалізована медична допомога, третинна високоспеціалізована медична допомога, паліативна меддопомога, медична реабілітація, медична допомога дітям до 16 років, медична допомога у зв‘язку з вагітністю та пологами, — пояснила Алла Бредіхіна.

Держава передбачає окреме фінансування програм коштом держбюджету. Це програми громадського здоров‘я, заходи боротьби з епідеміями, проведення медико-судових експертиз та інші програми, що забезпечують виконання загально-державних функцій.

Куди мають вкладатися кошти місцевих бюджетів? На розвиток та підтримку комунальних закладів охорони здоров‘я, оновлення матеріальної бази (капітальний ремонт, реконструкція), підвищення оплати медичним працівникам, місцеві програми громадського здоров‘я, оплата медичних послуг понад норму.

Джерела фінансування

Заклад охорони здоров‘я матиме чотири джерела наповнення бюджетів — фінансування. 

• Перший метод отримання коштів — договори. Уклавши договір з пацієнтом, НСЗУ оплачує за єдиними тарифами гарантований пакет послуг пацієнта.
• Другий — фінансування буде здійснюватися органами місцевого самоврядування, якщо рішеннями рад будуть затверджені місцеві програми.
• Третій шлях фінансування — оплата за послуги, які надаються понад гарантований пакет. Таких послуг не більше 20% від обсягу усіх послуг. Тарифи на такі послуги також будуть чітко визначені.
• Четвертий метод — окреме фінансування програм (пряме) з державного бюджету. Воно стосується соціально-небезпечних хвороб, медико-соціальних та інших експертизи.

— Тарифи на послуги, які оплачуватиме НСЗУ за гарантованим пакетом, будуть єдиними на всій території. Наприклад, лікарня А оперує грижу за 5 тис. грн, а поряд лікарня Б, яка проводить таку ж операцію за 3 тис. грн. У тарифах затверджено, що така операція коштує 4 тис. грн, то обидві лікарні отримають по 4 тис. грн. Тому лікарня А буде змушена переглянути затрати на таку операцію або прибрати її зі списку власних послуг. Пацієнт не повинен нічого доплачувати, — пояснила начальник відділу фінансово-економічної роботи Департаменту охорони здоров‘я Полтавської ОДА Алла Бредіхіна.

Кабінетом Міністрів вже затверджена методика встановлення тарифів. Згідно з інформацією, яка розміщена на Урядовому порталі, за послуги, які отримуватиме пацієнт від медзакладу, платитиме держава. Вартість цих послуг визначатиметься на основі єдиних національних базових тарифів.

Також Урядовий портал інформує, що вищезгадані послуги екстреної, первинної, вторинної, третинної та паліативної допомоги будуть фінансуватися державою в межах програми медичних гарантій. Самостійно пацієнт оплачуватиме неекстрену стоматологію, звернення до лікаря без направлення, естетичну медицину тощо.

Нагадаємо, що, станом на 2 квітня, на Полтавщині до Національної електронної системи охорони здоров’я приєдналися 41 медичний заклад та 634 лікарі, з якими пацієнти підписали 8,6 тисяч декларацій. Наразі ж у 43 медзакладах області 710 лікарів підписали 22,3 тисячі декларацій.

Анастасія НЕДОГОРСЬКА, «Полтавщина»