Лікарня у Ковалівці: питання життя і смерті
Останнім часом у Ковалівці точаться гострі дискусії про долю місцевої лікарні. Рішення керівництва Полтавської райради закрити заклад обурила громаду. Чи є насправді підстави для того, щоб лікувальний заклад припинив існування?
Як усе починалось
Ознайомившись з роботою Ковалівської лікарні депутати Полтавської райради захотіли припинити роботу лікувального закладу. Підстави для цього, начебто є — і МОЗ здійснює реформу, скорочуючи кількість сільських лікарень, натомість створюючи Центри первинної медико-санітарної допомоги. І обладнання медичного закладу далеке від сучасних стандартів. І грошей у районному бюджеті мало — от і економлять на всьому.
Але простим механічним закриттям закладу неможливо залатати дірку в бюджеті. Тим більше — покращити надання медичних послуг на селі. Ті хто приймають такі рішення, мають розуміти, що таким чином вони «ламають через коліно» волю громади та її усталений уклад життя.
Мешканець Ковалівки, депутат Полтавської райради Дмитро Івін говорить, що саме зараз лікарню закривати ніяк не можна:
— Покладаю великі надії на децентралізацію: об’єднана громада, сподіваюсь, матиме бюджет, який дозволить не лише утримувати, а й модернізувати місцевий лікувальний заклад.
Якби на місці старої лікарні з’явився новітній медичний центр — можливо, тоді громада й погодилася б. Але це неможливо — організація у Ковалівці Центру первинної медико-санітарної допомоги — процес не одного дня і навіть місяця. І якщо навіть тих 10-15 хворих, котрі фактично доживають віку, відправлять до геріатричного пансіонату у Горбанівку, громада матиме ще ряд проблем. Наприклад — приміщення.
Закривши лікарню, громада одержить будівлю, котра не опалюватиметься і валитиметься, а потім — взагалі стане «без вікон, без дверей». Ця історія вже спіткала не одну будівлю. Наприклад, дитячий садок, котрий зараз відновлюють. Втрачається логіка: доводити до занепаду приміщення, а потім його реконструювати. А при закритті лікарні так і буде.
Хто винен?
Здавалося б, при сучасних процесах децентралізації, все більше повноважень набуває сільська рада, яка і мала б піклуватися про місцеву лікарню. Але об’єднання громад у Ковалівці ще не відбулося. А отже, до завершення об’єднавчого процесу на величезні кошти для потреб громади сподіватися не варто. Тому наразі надавати фінансування на такі заклади, як ковалівська лікарня — повноваження райради.
А чому у Ковалівці не працюють молоді медики? Бо призначати фахівців — не компетенція сільради, як може дехто думати, а зовсім інших, районних структур. Тому й працюють у лікарні пенсіонери, а «молоду кров» тут не бачили вже досить давно. А, можливо, це чийсь цілеспрямований хід, щоб потім був ще один аргумент закрити медичний заклад?
Олександр Бублик
Ковалівський сільський голова Олександр Бублик говорить, що особисто проситиме депутатів продовжити фінансування лікарні ще на рік:
— Маючи цей час, ми поступово реорганізуємо роботу лікарні або залучимо для неї додаткове фінансування.
Дійсно, за рік ситуація може діаметрально змінитися. Децентралізація, яка принесе утворення громади з центром у Ковалівці, набагато збільшить бюджет громади, а отже — з’являться кошти на утримання лікарні. Очікуються нові вибори до місцевих органів самоврядування, і новий склад депутатів райради вже може оптимістичніше бачити долю лікарні у Ковалівці.
Юрій Бублик
Юрій Бублик, народний депутат України зізнається, що кілька років тому ця лікарня врятувала йому життя:
— Завжди прагнув, щоб у Ковалівці було гідне медичне обслуговування. І закриття лікарні — не є шляхом до поліпшення ситуації.
Мешканці Ковалівки з ситуації, що склалася, винесли один урок: за свої переконання треба боротися — без істерії, розумно, послідовно. Тоді лікарня у Ковалівці працюватиме й надалі. І якби голова Полтавської райради Михайло Кононенко мешкав не на полтавській вулиці Пушкіна, де до найкращих лікувальних закладів два кроки ступити, а у селі — він би розумів, наскільки для сільських мешканців важливі ті ж школа, дитсадок, лікарня. Завдання громади — йому це дохідливо пояснити.