Реновація, а не реставрація. У Полтаві пройшла публічна дискусія щодо майбутнього будівлі Кадетського корпусу

Нагадаємо, що з 22 по 25 вересня по вулиці Соборності, 11 (біля Полтавського музичного училища ім. М.В. Лисенка) проходить фестиваль «Майстерня міста». У його рамках відбуваються заходи, покликані згуртувати громаду на вирішення важливих для неї питань. Одним з таких стала публічна дискусія, присвячена Кадетському корпусу.

Саме обговорення було поділене на дві частини: презентація і обмін думками.

Блок презентацій розпочав архітектор Артур Ароян, який вже багато років цікавиться цією будівлею. Він розповів про історію Кадетського, важливі дати в «житті» споруди і причини, які призвели до її нинішнього стану. Частина розповіді Артура стосувалася створення Комітету порятунку Кадетського корпусу, який різними заходами намагався привернути увагу громадськості до проблем цієї будівлі.

Виступ другого спікера — художниці Нато Мікеладзе — стосувався соціально-мистецького проекту «Кадетаріум», який проходив у стінах корпусу весною 2014 року. Разом з Артуром вона розповіла про весь процес організації цих заходів і їхнього продовження вже поза стінами Кадетського.

До речі, корпус став місцем для відвідин митцями, які були гостями у Полтаві, наприклад, архітектора Віктора Зотова, художників Федора Александровича та Адама Ніклєвіча.

Краєзнавець Борис Тристанов, який багато років бере участь у порятунку Кадетського, описав судові процеси, що відбувалися з корпусом впродовж останніх років. Наразі Кадетський корпус є пам’яткою культури національного значення (охоронний номер 577/5).

Нато Мікеладзе розповідає про проект Кадетаріум

Частина аудиторії дискусії

Представники урбан-платформи «Citylab» Дмитро Козиренко і Дмитро Верьовкін пояснили, що серед можливих шляхів пошуку фінансування порятунку будівлі найбільш імовірнішим є залучення приватного інвестора. У такому випадку є 2 виходи: довгострокова оренда (можливо, навіть не з одним інвестором) і продаж будівлі. В обох варіантах є плюси як для громади, так і для представника приватного бізнесу.

Будівля має деякі особливості, які чітко визначають її можливості при реновації. Так, існує думка, що там варто розмістити всі суди в місті, або зробити готель. Це є вкрай складно для реалізації, оскільки висота приміщень у Кадетському — 6 метрів. Через це, зробивши перегородки для кабінетів чи номерів, частина приміщень не отримуватиме необхідного для інсоляції сонячного освітлення.

Обидва Дмитра показали проект реновації Кадетського, розроблений «Citylab». У ньому передбачаються виставковий простір, коворкінг, кіноконцертний зал і багато іншого. Молоді архітектори пропонують не використовувати шпаклювання внутрішніх стін — навпаки дати людям доступ до цієї старої 170-літньої цегли. Вони також наголосили на тому, що необхідно робити саме реновацію, а не реставрацію будівлі. Адже в останньому випадку все просто повернуть до того стану, в якому корпус функціонував як військовий навчальний заклад.

— Це не тільки проблема, а й можливість. Це дорогий і цінний ресурс для міста, — підсумував презентацію проекту реновації Дмитро Верьовкін.

На обговоренні була не тільки громадськість, а й представники міської влади Полтави — екс-заступник Полтавського міського голови з питань діяльності виконавчих органів Юрій Левченко та нинішній заступник мера з юридичних питань Віталій Нікіпелов.

Віталій Нікіпелов

Юрій Левченко наразі є директором КП «Інститут розвитку міста». Він цілком погодився з баченням «сітілабівців» у питанні бажаного майбутнього Кадетського. За його словами, наразі «Інститут розвитку міста» розробив комерційну пропозицію для інвесторів щодо цієї будівлі. Левченко хотів би, щоб на пропозицію відгукнулося кілька інвесторів, з яких уже громада обиратиме кращого.

Віталій Нікіпелов на початку висловив захоплення такій громадськості ініціативі. Заступник міського голови зазначив, що зараз можливості і попиту ринку, щоб такий проект вже завтра приносив інвестору прибуток, мабуть, немає. Проте він пояснив деякі юридичні моменти щодо продажу цієї будівлі й інвестиційного конкурсу.

Борис Тристанов зробив коментар щодо бездіяльності міської влади. Свого часу (у 2013 році) він мав домовленості з компанією з Києва, яка за 4 тис євро могла зробити аналіз рентабельності того чи іншого функціонального наповнення для визначення інвестиційної привабливості будівлі.

Також він розповів, що свого часу у Полтаву приїздив син колишнього головного архітектора Лева Вайнгорта. Наразі він проживає у Естонії і був готовий привезти спеціалістів для допомоги у розвитку туристичного потенціалу міста. Проте це виявилося нікому не потрібно.

Презентація Артура Арояна

Частина аудиторії дискусії

Представники «Citylab» ще показали кілька новинних матеріалів за останній час стосовно Кадетського. У них фігурує один інвестор, якого спочатку не називали (ним виявився нардеп Костянтин Жеваго). Остання його заява про бажання інвестувати у будівлю вийшла 11 вересня, тобто менш ніж 2 тижні тому. Проте все ж, на думку молодих архітекторів, було б краще, якби це був не один інвестор, а конкурентне середовище.

Наприкінці дискусії модератори попрохали представників місцевої влади виносити у публічну площину новини і проекти, пов’язані з Кадетським корпусом, щоб громадськість мала можливість знати про них.

Вже сьогодні о 18:00 в рамках фестивалю на Соборній, 11 відбудеться інша дискусія. Її тема — «Майбутнє набережної річки Ворскла».

Частина фото — зі сторінки «Integrated Urban Development in Ukraine».

Роман ПОВЗИК для «Полтавщини»