Розмір тексту

«Складно вести дискусію з самими собою». У Полтаві обговорили архітектурні виклики перед містом

Ганна Бондар Ганна Бондар

24 вересня в рамках фестивалю «Майстерня міста» заступниця головного архітектора Києва Ганна Бондар прочитала лекцію про планування міського простору. Після неї пройшла дискусія про архітектурні виклики, які постали перед Полтавою.

Нагадаємо, що з 22 по 25 вересня по вул. Соборності, 11 (біля Полтавського музучилища ім. М.В. Лисенка) проходить фестиваль «Майстерня міста». У його рамках проводять заходи, покликані згуртувати громаду на вирішення важливих питань. Наприклад, там проходили дискусії, які стосувалися майбутнього будівлі Кадетського корпусу та набережної Ворскли.

Хвилинка теорії для неархітекторів

У суботу ж дискусія стосувалася просторового розвитку міст та основних принципів сучасного урбанізму. Захід складався з двох частин — спочатку виступала заступниця головного архітектора Києва Ганна Бондар, а потім було обговорення саме щодо особливостей Полтави.

Гостя з Києва розпочала свій виступ з лікбезу. Вона пояснила, що таке містобудівне проектування та планування (урбаністика) і яка між ними різниця.

Базис урбаністики Базис урбаністики

Основою урбаністики є відповідь на питання: як зробити комфортне для людей місто? Для цього потрібно вирішити проблеми із забудовою (будинки та будівлі), просторами (площі та рекреації) та зв’язками (дороги та транспорт). Це досягається завдяки прогнозованому розвитку міста, який полягає у зборі статистики, аналітиці, прогнозуванні, плануванні, проектуванні, реалізації та експлуатації і знову у зборі даних.

За словами Ганни Бондар, є формальне планування (генплан і детальний план території) та неформальне (розробка стратегій розвитку, концепцій). Останній, на її думку, повинен впливати на прийняття рішень у формальному плануванні, і це показує роль громадянського суспільства.

Урбаністичні виклики перед Україною

Після теоретичної частини фахівець перейшла до практичної. Вона показала, наскільки відрізняються риторика, яка була у містобудуванні при СРСР і зараз. Так, у часи Радянського Союзу головною ідеєю про природу було її підкорення, економіки — промисловість і військовий комплекс, а люди сприймалися як робоча сила. Зараз же в Україні риторика змінюється: громада намагається берегти природу, основою економіки є надання послуг, а основою проживання людей — соціалізація. Ці зміни важливі для цивілізованого міського планування.

Пані Ганна порадила прочитати звіт Світового Банку «Україна. Огляд урбанізації». У ньому наводиться статистика до 2013 року, і за словами Бондар, це дуже сумні дані. 

Загалом, виклики, які стоять перед країною за цим документом, такі:

  • Зупинити загальне скорочення і старіння населення;
  • Знизити бар’єри, що перешкоджають рухові населення всередині країни;
  • У сфері містобудівного планування потрібно шукати рішення цих проблем.

Так, аналізуючи демографічний зріз населення, можна побачити, що українці працездатного віку їдуть з регіонів до Києва. В той же час серед населення України мала кількість підлітків, яка вступає до працездатного віку. Це може призвести до зменшення податкових надходжень до бюджетів. Таких фактів доволі багато у звіті.

Ганна Бондар зазначає, що в СРСР щільність забудови була штучно занижена. Зараз же відбувається її ущільнення, що не подобається частині мешканців територій, біля яких її проводять.

Різниця між плануваннями міст при СРСР і зараз Різниця між плануваннями міст при СРСР і зараз

Переваги квартальної забудови Переваги квартальної забудови

Можливим варіантом вирішення цієї проблеми може стати саме квартальна забудова. Вона має більшу щільність, привабливіша для інвестора. Для мешканців вона створює комфортніше середовище і європейський формат життя. Водночас місто несе менші витрати. Така забудова створює місце для життя, а не тільки для сну, як це є у спальних районах.

Про переваги такої забудови «Полтавщина» вже писала раніше.

Громада, влада і забудови

Але хто будує наші міста? Відповідь на це питання дає статистика. У Києві тільки 1% складають капітальні вкладення з бюджету, а 74,1% — приватні інвестори, кошти підприємств та організацій. І це означає, що минув період, коли влада будувала міста, тепер за цим стоїть приватний сектор.

Заступниця головного архітектора Києва говорить, що влада має зрозуміти два виклики:

  • Так, як було до Майдану вже НЕ буде;
  • Та міська влада, яка це усвідомить — стане успішною.

Причин громадського обурення, які ведуть до так званих «антизабудовних воєн» три. Його може викликати пряме порушення законодавства (з 1500 будівництв, які ведуть в Києві, третина має якісь порушення). Буває, що з документами у забудовника все ідеально, але майбутній об’єкт суперечить здоровому глузду. Або ж обурення громади виникає, коли приймаються рішення за закритими дверима («нас не питали!»).

Проте крім «антизабудовних воєн» існують менш конфліктні види участі громади. З того, що використовується: місцеві ініціативи, громадські слухання, ОСН (+ОСББ) і «бюджет участі».

Відповідаючи на питання «що робити зараз?» Галина Бондар пропонує вимагати від місцевої влади відкриття даних, засідань, максимального залучення представників громадськості до обговорення важливих питань, формування нормативно-правової бази для участі громади для міста. Також потрібно займатися неформальним плануванням і проектуванням.

Забудова 57-ого мікрорайону Полтави і його особливості

Друга частина заходу стосувалася саме викликів, які стоять перед Полтавою. Це було втіленням пропозиції пані Бондар стосовно відкритості міської влади та залучення громади. Його модерували представники урбан-платформи «Citylab» Дмитро Верьовкін та Дмитро Козиренко. Вони показали плани забудови 57-го мікрорайону та території колишніх артскладів. 

Одною з незрозумілих для молодих архітекторів деталей 57-го мікрорайону стало те, що поряд з рекреаційною зоною Пушкарівських ставків з’явиться шестисмугова магістраль. Вона цілком знівелює переваги зони, куди приїздять відпочити багато полтавців. Такі дії проектантів дивні, на думку «сітілабівців».

Складно вести дискусію з самими собою, — сказав Дмитро Козиренко, адже не було жодного представника Управління з питань містобудування та архітектури, як і головного архітектора Полтави Миколи Шевельова, хоча «сітілабівці» офіційно їх запрошували. Крім того, не було і представників «Міськбудпроекту», яке розробляє детальні плани територій.

Магістраль поряд з рекреаційною зоною Магістраль поряд з рекреаційною зоною (57-ий мікрорайон)

Також Козиренко зазначив, що в плані написано, що це квартальна забудова, але дивлячись на план зрозуміло, що вона — мікрорайонна. До речі, цікавий момент: надсилати зауваги до плану можуть тільки ті, хто проживає на цій території або ж провадить тут підприємницьку діяльність. Тобто решта полтавців не мають права висловити свої думки до проектантів з приводу майбутньої забудови.

Стадіон і пологовий поруч (артсклади) Стадіон і пологовий поруч (артсклади)

Також архітектори показали на території колишніх артскладів майбутній стадіон на 12 тис глядачів, який буде всього за 90 метрів від пологового будинку.

Обговорення громадськості без влади

Одна з порад від Ганни Бондар про ситуацію у Полтаві — проводити більше внутрішніх фахових обговорень і зрозуміти, яким полтавці хочуть бачити своє власне місто.

Варто зазначити, що з представників влади на дискусію завітали лише депутат Полтавської міськради Тарас Синягівський та колишній головний архітектор Полтави Вадім Вадімов. Останній частково пояснив недоліки тим, що потрібно змінювати чинне законодавство, оскільки воно є недосконалим. Вадімов наголосив, що у 2013 році на законодавчому рівні територіальні громади усунули від розгляду питань, пов’язаних із забудовами. 

Сьогодні ж фестиваль «Майстерня міста» закінчується. В його рамках о 15:00 представниця Львівської міськради Олександра Сладкова проведе презентацію результатів воркшопу з реорганізації житлових дворів.

Роман ПОВЗИК для «Полтавщини»

Останні новини

Полтавщина:

Наш e-mail:

Телефони редакції: (095) 794-29-25 (098) 385-07-22

Реклама на сайті: (095) 750-18-53

Запропонувати тему