Остаточний варіант топонімічної групи щодо декомунізації полтавських вулиць
Комісія підготувала свій варіант перейменування полтавських вулиць, який передасть на рівень області
Депутат Полтавської міськради, керівник фракції ВО «Свобода» Юліан Матвійчук повідомив, що комісія, яка готувала пропозиції щодо перейменування 110 полтавських вулиць та провулків, які підпадають під дію закону про декомунізацію, будуть передані на рівень обласної влади для прийняття остаточного рішення.
Нагадаємо склад цієї комісії:
- Юліан Матвійчук, депутат Полтавської міськради від ВО «Свобода», історик, випускник ПНПУ ім. В.Г. Короленка.
- Тарас Пустовіт, заступник директора — начальник відділу інформації та використання документів Державного Архіву в Полтавській області.
- Оксана Коваленко, кандидат історичних наук, доцент, археолог, автор книги «Полтава XVII — XVIII ст.».
- Олександр Ластовецький, координатор громадського руху «ЗЛАМ стереотипів».
- Володимир Мокляк, історик, бібліограф, музейник, нагороджений почесними грамотами Полтавської міської ради, Полтавської облдержадміністрації, Міністерства культури і мистецтв України, лауреат обласної премії ім.Самійла Величка (2007).
- Юрій Волошин, доктор історичних наук, професор, науковець, викладач ПНПУ ім. В.Г. Короленка.
- Олег Пустовгар, представник товариства «Просвіта» на Полтавщині.
- Вадим Ямщиков — голова ГО «Асоціація ветеранів та учасників АТО Полтавщини», депутат ПМР ВО «Свобода».
Пропозиції щодо перейменування полтавських вулиць та провулків:
Назва вулиці (стара) | Історична довідка | Нова назва |
Артема вул. | комуністичний діяч теоретик сеператиського руху | Симона Петлюри вул. |
Бакинських комісарів вул. | 26 керівних комуністичних діячів м. Баку й Азербайджану, більшовиків Азербайджану за встановлення радянської влади | Січових Стрільців вул. |
Бакинських комісарів пров. | 26 керівних комуністичних діячів м. Баку й Азербайджану, більшовиків Азербайджану за встановлення радянської влади | Родини Русових пров. |
Баумана вул. | Діяч комуністичної партії, учасник встановлення радянської влади в Україні. Член організаційного бюро ЦК ВКП(б) у 1928-1932 рр. | Олеся Гончара вул. |
Боженка вул. | Діяч комуністичної партії, командир більшовицьких військ під час війни з УНР в 1917-1919 рр. | Данила Апостола вул. |
Войкова пров. | лен ВКП(б), член Єкатеринбурсзьковго воєнно-революційного комітету. Заступник голови Колегії Народного комісаріату зовнішньої торгівлі | Академіка Євгена Федорова пров. |
Володарського вул. | Діяч комуністичної партії. Член Президії ВЦВК. Комісар друку, пропаганди та агітації Союзу комун Північної області. | Академіка Володимира Вернадського вул. |
Волочаєвська вул. | назва пов’язана зі встановленням радянської влади на Далекому Сході Росії. 5-14 лютого 1922 р. в районі ст. Волочаївка Амурської залізниці проходили завершальні бої громадянської війни в Росії. | Віктора Носова вул. |
Воровського вул. | Діяч комуністичної партії. Завідувач Державного видавництва РСФРР, ініціатор переслідування Церкви. Делегат І Конгресу Комінтерну. | Михайлівський Яр вул. |
Вороніна вул. | Петро Федорович Воронін (1880-1919) – голова ревкому в Кривохатках (зараз сел. Вороніна). | Колійна вул. |
Вороніна пров. | Петро Федорович Воронін (1880-1919) – голова ревкому в Кривохатках (зараз сел. Вороніна). | Степана Рудницького пров. |
Гайдара Аркадія вул. | Діяч комуністичної партії, член ЧК. | Євгена Сверстюка вул. |
Героїв Сталінграду | Місто назване на честь Іосифа Сталіна, організатора репресій та голодомору в Україні (В Росії перейменоване на Волгоград) | Героїв Крут вул. |
Галана Ярослава пров. | Письменник, журналіст, громадський і політичний діяч, член Комуністичної Партії Західної України (з 1924 р.), учасник встановлення радянської влади в Західній Україні (1939-1940); автор пропагандистських фальсифікаторських публікацій, у яких піддавав цькуванню УГКЦ, український визвольний рух, звеличував сталінський режим. | Івана Миколайчука пров. |
Дніпропетровський пров. | петровський кат, комуніст | Саші Путрі пров. |
Дундича вул. | Діяч комуністичної партії, учасник війни проти УНР. | Петра Болбочана вул. |
Дундича 1-й пров. | Діяч комуністичної партії, учасник війни проти УНР. | Миколи Лемика пров. |
Дундича 2-й пров. | Діяч комуністичної партії, учасник війни проти УНР. | Івана Липи пров. |
Дундича 3-й пров. | Діяч комуністичної партії, учасник війни проти УНР. | пров. Івана Прийми |
Енгельса вул. | ідеолог, теоретик комунізму | Кирила Осьмака вул. |
Жовтнева вул. | на честь революції комуністів | Київська вул. / Соборна вул. / Успенська вул. |
Жовтневий пров. | на честь революції комуністів | Опанаса Сластіона пров. |
Затонського вул. | Брав активну участь у захопленні більшовиками влади в Україні. Завзято боровся проти Української Центральної Ради. | Єврейська вул. |
Космодем'янської Зої вул. | символ тоталітарно-комуністичної пропаганди, комсомолка | Олени Теліги вул. |
Інтернаціональний пров. | на взнак одвічного прагнення комуністів захопити світ і здійснити світову комуну | Братів Шеметів пров. |
Калініна вул. | Голова ЦВК СРСР та Президії Верховної Ради СРСР. | Степана Бандери вул. |
КІМ вул. | від абревіатури Комуністичний інтернаціонал молоді – назва пов’язана із діяльністю комуністичної партії | Катерини Скаржинської вул. |
Кінноармійська вул. | назва пов’язана з Першою кінною армією на чолі з С. Будьонним, що відіграла важливу роль у встановленні радянської влади під час збройної більшовицької інтервенції 1918–1921 рр. в Україну. | Волонтерська вул. |
Клари Цеткін вул. | Засновниця Комуністичної партії Німеччини, член виконкому Комінтерну. | Оксани Мешко вул. |
Клари Цеткін пров. | Засновниця Комуністичної партії Німеччини, член виконкому Комінтерну. | Катерини Білокур пров. |
Комінтерну вул. | Комуністи́чний інтернаціона́л (скорочено Комінте́рн), або ж тре́тій інтернаціона́л — міжнародна організація комуністичних партій, яка керувалась Кремлем і знаходилась під повним контролем Іноземного Відділу НКВС | Василя Тютюнника вул. |
Комісарівський пров. | комісари ЧК- каральний орган | Свято-Макаріївський пров. |
Комсомольська вул. | молодіжна комуністична організація | Стрітенська вул. |
Комсомольський майдан | молодіжна комуністична організація | Холодноярська вул. |
Комунарів пров. | Комунар — член комуни | Хрестовоздвиженський пров. |
Кондратенка вул. | Степан Федорович Кондратенко (1906-1942) – З 1939 р. — секретар Полтавського обкому КП(б)У. | Василя Симоненка вул. |
Корчагінська вул. | Літературний герой роману М.Островського «Як гартувалася сталь», який пропагував боротьбу за встановлення радянської влади в Україні. | Григорія Грабянки вул. |
Красіна вул. | Голова надзвичайної комісії з постачання Червоної армії (1918), член Президії ВРНГ, нарком торгівлі і промисловості РСФРР (1918-1920), нарком шляхів сполучення РСФРР (1919-1920), нарком зовнішньої торгівлі РСФРР та СРСР (1920-1925). | Героїв АТО вул. |
Красіна пров. | Голова надзвичайної комісії з постачання Червоної армії (1918), член Президії ВРНГ, нарком торгівлі і промисловості РСФРР (1918-1920), нарком шляхів сполучення РСФРР (1919-1920), нарком зовнішньої торгівлі РСФРР та СРСР (1920-1925). | Братів Зерових пров. |
Красноградське шосе | приставка «Красно» додавалась саме в радянські часи,аби посилити вплив радянської Комуністичної тоталітарної системи | Князя Ігоря Святославича вул. |
Краснодонська вул. | приставка «Красно» додавалась саме в радянські часи,аби посилити вплив радянської Комуністичної тоталітарної системи | Григорія Китастого вул. |
Кротенківський пров. | Голова Семенівського сільревкому у 1919 році. На честь нього село Семенівка Полтавської області перейменоване на Кротенки. | Сем`янівський пров. |
Куйбишева вул. | Радянський державний діяч, член Політбюро ЦК ВКП(б) (1930–1935), член Оргбюро ЦК ВКП (б) (1922–1923, 1934–1935), секретар ЦК ВКП (б) (1922–1923), член ЦК ВКП (б) (1923–1927). | В'ячеслава Чорновола вул. |
Лагоди вул. | Учасник встановлення радянської влади на Луганщині. Голова Лисичанської ради робітничих депутатів у 1919 р. (Луганська обл.). | Бориса Мартоса вул. |
Леніна вул. | Голова Ради Народних Комісарів СРСР з 1923 р. | Миколи Міхновського вул. |
Лихачева вул. | Нарком машинобудування СРСР. | Ореста Левицького вул. |
Лібкнехта Карла вул. | Діяч Комуністичної партії Німеччини, організатор комуністичного заколоту в Німеччині у 1919 р. | Патріарха Мстислава вул. |
Лібкнехта Карла пров. | Діяч Комуністичної партії Німеччини, організатор комуністичного заколоту в Німеччині у 1919 р. | Колісниківський пров. |
Луценка вул. | Учасник встановлення радянської влади. У 1926-1928 роках заступник народного комісара земельних справ УСРР. На честь нього село Жабки перейменували на Луценки (Полтавська область, Лохвицький район). | Олени Пчілки вул. |
Луценка пров. | Учасник встановлення радянської влади. У 1926-1928 роках заступник народного комісара земельних справ УСРР. На честь нього село Жабки перейменували на Луценки (Полтавська область, Лохвицький район). | Гетьманський пров. |
Люксембург Рози вул. | Діяч комуністичної партії Німеччини | Раїси Кириченко вул. |
Мате Залки вул. | Учасник встановлення радянської влади в Україні. У 1921-1923 рр. у складі військ ВЧК брав участь в придушенні селянських повстань Нестора Махна. | Михайла Гаврилка вул. |
Мате Залки пров. | Учасник встановлення радянської влади в Україні. У 1921-1923 рр. у складі військ ВЧК брав участь в придушенні селянських повстань Нестора Махна. | Ганни Старицької пров. |
Менжинського вул. | Радянський державний і партійний діяч, учасник Жовтневого перевороту, нарком Робітничо-селянської інспекції (1919), один із засновників ЧК, голова ОГПУ (1926-1934) | Вояків УПА вул. |
Морозова Павлика вул. | легенда пропаганди, піонер що свідчив проти рідних які «розкрадали» держмайно в результаті батьків стратили | Костя Гордієнка вул. |
Муранова вул. | Радянський партіний та державний діяч. У 1917 р. заступник наркома внутрішніх справ РСФРР. З 1923 по 1934 рр. член Верховного суду СРСР. | Павла Горобця вул. |
Нариманівська вул. | Радянський державний та партійний діяч, Голова Презиції ЦВК СРСР від ЗРФСР; Голова Ради Народних Комісарів Азербайджанської РСР; Народний комісар закордонних справ Азербайджанської РСР, брав участь у встановленні радянської влади у Закавказзі. | Підмонастирська вул. |
Ногіна пров. | Радянський партійний та державний діяч. Нарком у справах промисловості та торгівлі у першому радянському уряді, учасник встановлення радянської влади в Росії. | Віри Холодної пров. |
Островського вул. | Радянський військовий та партійний діяч, письменник; учасник встановлення радянської влади в Україні та боротьби з повстанським рухом, служив у бригаді І. Котовського,1-й кінній армії та Частинах особливого призначення Чевоної армії (ЧОН), співробітник Ізяславської ЧК (1919-1921) | Петра Дорошенка вул. |
Островського пров. | Радянський військовий та партійний діяч, письменник; учасник встановлення радянської влади в Україні та боротьби з повстанським рухом, служив у бригаді І. Котовського,1-й кінній армії та Частинах особливого призначення Чевоної армії (ЧОН), співробітник Ізяславської ЧК (1919-1921) | Павла Бобровського пров. |
Панфілова вул. | Німецька вул. | |
Панфілова пров. | Литовський пров. | |
Паризької Комуни вул. | на честь Паризької Комуни – революційного уряду, який захопив владу після укладення перемир’я під час франко-прусської війни в Парижі Символ радянської пропаганди, Відношення до Полтави та України не має | Івана Мазепи вул. |
Петровського вул. | Був одним із ініціаторів організації Голодомору 1932–1933 років | Віктора Андрієвського вул. |
Піонерський пров. | Символ комуністичної пропаганди серед молоді. | Просвіти пров. |
Плеханова вул. | теоретик і пропагандист марксизму, діяч російського і міжнародного соціалістичного рухів,символ тоталітарної пропаганди відношення до України не має! | Самійла Величка вул. |
Правди вул. | на честь газети «Правда» – головного щоденного друкованого засобу інформації КПРС до 1991 р., основного ідеологічного рупору компартії. | Пилипа Орлика вул. |
Примакова вул. | Радянський військовий діяч, один з організаторів та керівників «Червоного козацтва», учасник встановлення радянської влади в Україні та Середній Азії. | Володимира Челомея вул. |
Пролетарська вул. | Символ радянської пропаганди - влада пролетаріату, стала початком комуністичного терору. | Різдвяна вул. |
Пролетарський пров. | Символ радянської пропаганди - влада пролетаріату, стала початком комуністичного терору. | Родини Іваненків пров. |
Профінтерну вул. | червоний інтернеціонал профспілок | Аверкія Гончаренка вул. |
Путилівська вул. | В 1905 році був страйк на Путилівському заводі в Петербурзі, до Полтави та України відношення не має | Федора Жученка вул. |
П'ятирічки вул. | назва пов’язана з діяльністю комуністичної партії та плановою економікою СРСР. | Василя Білозерського вул. |
Радгоспівський пров. | ідеолог, теоретик комунізму | Миргородський пров. |
Радянський 1-й пров. | Провулок символізує Тоталітарний комуністичний режим в СРСР | Лева Вайнгорта пров. |
Радянський 2-й пров. | Провулок символізує Тоталітарний комуністичний режим в СРСР | Михайла Амвросимова пров. |
Радянської Армії вул. | Символізує тоталітарне минуле армії країни агресора, наразі є Українська армія, а свято 23 лютого замінене святом Української зброї 14 жовтня | Михайла Драгоманова вул. |
Радянської Армії пров. | Символізує тоталітарне минуле армії країни агресора, наразі є Українська армія, а свято 23 лютого замінене святом Української зброї 14 жовтня | Микитський пров. |
Сакко вул. | учасники анархо-куміністичного руху, вихідці з Італії, які народилися і проживали в США, відношення до України та Полтави не має | Євгена Коновальця вул. |
Свердлова вул. | Радянський політичний і державний діяч, член ЦК РСДРП(б), РКП(б). Голова ВЦВК, один з ініціаторів розгону Установчих зборів | Паїсія Величковського вул. |
Соколова пров | Радянський партійний діяч, перший секретар Орджонікідзевського райкому КПУ Харкова, з 1963 р. другий секретар, з 1972 р. — перший секретар Харківського обкому партії; з 1976 р. — другий секретар ЦК КПУ; з 1976 р. — член ЦК КПРС; з 1966 р. — кандидат у члени ЦК, з 1972 р. — член ЦК КПУ; з 1973 р. — кандидат у члени Політбюро ЦК, з 1976 р. — член Політбюро ЦК КПУ | Петра Ротача пров. |
Тевелєва вул. | Член обкому Донецько-Криворізької Радянської республіки, брав участь у встановлені радянської влади у Харкові. | Героїв Чорнобильців вул. |
Тельмана вул. | Діяч комуністичної партії Німеччини. Делегат 3 конгресу Комінтерну. | Леоніда Полтави вул. |
Ульянових вул. | На честь подружжя Ульянових, організаторів Тоталітарного Комуністичного режиму | Гліба Котельникова вул. |
Фадеева пров. | Учасник встанговлення радянської влади в Сибіру і на Далекому Сході, брав участь у придушенні Кронштадського повстання 1921 р. Голова Союзу письменників СРСР, учасник кампанії «боротьби з космополітизмом» у 1949 р. | Павла Загребельного пров. |
Федька пров. | Радянський військовий діяч, учасник бойових дій проти Армії УНР; брав участь в придушенні Кронштадтського повстання та селянського повстання в Тамбовській губернії (1921 р.) | Дмитра Балацького пров. |
Фрунзе вул. | Радянський військовий діяч, голова Реввійськради СРСР, нарком з військових і морських справ (1925). Учасник встановлення радянської влади в Україні. | Кобеляцька вул. / Святослава Хороброго вул. / Європейська вул. |
Фурманова вул. | Комісар 25-ї стрілецької дивізії Червоної армії, учасник встановлення радянської влади. | Юрія Горліс-Горського вул. |
Фурманова пров. | Комісар 25-ї стрілецької дивізії Червоної армії, учасник встановлення радянської влади. | Братів Оголевців пров. |
Халтуріна Степана вул. | русский рабочий, революционер, осуществивший террористический акт в Зимнем дворце, увійшов в пантеон Комуністичної пропаганди | Гетьмана Петра Сагайдачного вул. |
Халтуріна Степана пров. | русский рабочий, революционер, осуществивший террористический акт в Зимнем дворце, увійшов в пантеон Комуністичної пропаганди | Братів Буніних пров. |
Чапаева вул. | Радянський військовий діяч, командир 25-ї стрілецької дивізії Червоної армії, учасник встановлення радянської влади в Росії. | Родини Герциків вул. |
Чапаева пров. | Радянський військовий діяч, командир 25-ї стрілецької дивізії Червоної армії, учасник встановлення радянської влади в Росії. | Всіхсвятський пров. |
Червоний пров. | символ встановлення радянської влади | Дмитра Ахшарумова пров. |
Червоний Хімік пр. | назва пов’язана зі встановленням радянської влади. | Хімічний пров. |
Червоних Партизан вул. | на честь червоних партизан, які брали участь у військовій агресії проти УНР у 1918–1921 рр. | Левка Мацієвича вул. |
Червоноармійська вул. | назва пов’язана зі встановленням радянської влади та є похідною від збройних більшовицьких формувань. | Небесної сотні вул. |
Червонозоряна вул. | на честь встановлення радянської влади | Гетьмана Івана Виговського вул. |
Червоної Зірки вул. | назва містить символіку комуністичної партії, є елементом герба СРСР та гербів союзних радянських республік та пов’язана з встановленням радянської влади | Івана Даценка вул. |
Червонополянська вул. | символ встановлення радянської влади | Хведора Вовка вул. |
Червонополянський пров. | символ встановлення радянської влади | Павла Бодянського пров. |
Червонофлотська вул. | на честь Робітничо-селянського Червоного флоту, який брав збройну участь встановленні радянської влади. | Джохара Дудаєва вул. |
Шліхтера вул. | Радянський державний і партійний діяч, учасник встановлення радянської влади в Росії та Україні, народний комісар земельних справ, народний комісар продовольства (1917-1918), член Тимчасового робітничо-селянського уряду України (1918-1919), народний комісар продовольчих справ УСРР (1919), голова Тамбовського губвиконкому (1920-1921), придушував селянський повстанський рух. | Дмитра Солов'я вул. |
Щорса вул. | Учасник встановлення радянської влади в Україні. Командир 1 Українського радянського полку ім. Богуна - 1918 р. | Василя Барки вул. |
23 з'їзду КПРС вул. | назва пов’язана з діяльністю комуністичної партії | Четвертого універсалу вул. |
70-річчя Великого Жовтня вул. | Річниця встановлення Комуністичної Тоталітарної влади | Сергія Уточкіна вул. |
Парк ім. Ленінського Комсомолу | на честь Всесоюзного ленінського комуністичного союзу молоді (ВЛКСМ) або комсомолу – комуністичної молодіжної організації, підконтрольної КПРС. | Парк Мазурівський |
Парк Воїнів-Інтернаціоналістів | назва пов’язана зі встановленням радянської влади в Україні (з діяльністю т. зв. більшовицьких «червоноармійських інтербригад», до особового складу яких входили китайці, угорці, чехи, німці, латиші та інші іноземці), діяльністю комуністичної партії та агресивною зовнішньою політикою СРСР (у складі т. зв. Інтернаціональних бригад у ході Громадянської війни в Іспанії 1936–1939 рр. на боці республіканського уряду з боку СРСР брали участь підрозділи Червоної армії та кадрові офіцери, які мали підроблені документи та офіційно називалися «добровольцями». Офіційним приводом для вторгнення радянських військ до Угорщини 1956 року, Чехословаччини 1968 року | Парк Воїнів-Афганців |
Октябрський район | на честь революції комуністів | Котляревський район |
Ленінський район | Голова Ради Народних Комісарів СРСР з 1923 р. | Подільський район |
, «Полтавщина»