Олег Пустовгар: Не треба економити кошти на культурі

Ми продовжуємо інтерв’ю з директором департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Полтавської ОДА Олегом Пустовгаром. Цього разу піде мова про розвиток культури на Полтавщині. За словами чиновника, у цьому напрямі запланований великий пласт роботи — від книговидання до створення інтернет-сайтів.

— Згідно з положеннями розпорядження голови Полтавської ОДА «Про координацію інформаційної діяльності та захист інформаційної безпеки держави на території Полтавської області у 2014-2016 роках» передбачена підтримка ЗМІ та артистів шоу-бізнесу, які публічно виступили за єдність України. У чому вона полягатиме?

— Розпорядженням Віктора Бугайчука передбачено укладання списків тих діячів російського шоу-бізнесу, які підтримали російську агресію. Ці списки складатимуться на основі інформації з відкритих джерел та доводитимуться до відома гастрольних агенцій. Ми будемо рекомендувати не проводити гастролі таких гуртів і виконавців, наголошую, тільки рекомендувати, а не забороняти. Водночас, є ж не тільки імперська, а й демократична Росія, і для гуртів, які засудили дії Росії у Криму та східних областях України не може бути жодних перешкод у проведенні концертів.

Що ж стосується підтримки ЗМІ, то мова йде про популяризацію та передплату всеукраїнських газет і журналів проукраїнського патріотичного спрямування. Важливий акцент: мова йде про позапартійні видання. З облбюджету щороку виділяється сума у межах 200 тисяч гривень на передплату і доставку преси для обласної бібліотеки. Певні кошти спрямовуються і для районних бібліотек. І ми вважаємо, що неправильно витрачати ці кошти на газети і журнали держави, яка веде проти нас збройну й інформаційну війну. Краще передплачувати ту пресу, яка публікує якісний інформаційний продукт — український і за мовою написання, і за змістом. Зі списком цих видань можна ознайомитись у тексті розпорядження голови Полтавської ОДА.

— Як просувається видання енциклопедії «Полтавіка»? Коли буде видано новий том і якій темі він буде присвячений?

— Почнемо з того, що енциклопедія «Полтавіка» — це унікальний проект в Україні. Подібною справою у нас займались лише тернополяни, але їх крайова енциклопедія складається лише з 2 томів, проти запланованих наших 12. Більше того, навіть не кожна розвинена країна має свою енциклопедію, не кажучи вже про окремі регіони.

Пишаюсь тим, що разом із заслуженим вчителем України Олександром Білоуськом стояв біля витоків цього унікального проекту, що мені вдалося домогтися видати том «Релігія і церква», який є у багатьох бібліотеках області, передусім у обласній універсальній ім. Котляревського та у відкритому доступі на сайті «Центру досліджень історії Полтавщини». Приблизно через місяць буде оголошено тендер на видання ще одного тому у двох книгах, які присвячений образотворчому та народному мистецтву Полтавщини. Щоб читач усвідомив масштаб, зауважу: це понад 1100 сторінок. Зараз завершується верстка і макетування. На цю ініціативу закладено 210 тисяч гривень. Упорядковували ці книги на волонтерських засадах близько 100 полтавських науковців, краєзнавців, архівістів та художників. А роботу координував очолюваний Олександром Білоуськом «Центр досліджень історії Полтавщини». Наш департамент фінансує цю комунальну установу безперебійно, скажімо, на цей рік заплановано понад 300 тисяч (оренда, енергоносії, зарплати тощо), тож плануємо видавати по тому щороку. На культурі економити кошти не можна. Новий том так само передамо до бібліотек області. Але ще більш важливо, що він так само буде у вільному доступі в мережі Інтернет. Також у розробці зараз ще декілька томів різного ступеня готовності, зокрема майже завершений том, присвячений мові і літературі.

— Чи може облдержадміністрація певним чином вплинути на проблему постаменту пам’ятника Леніну у Полтаві?

— Управління освіти і управління культури Полтавської ОДА оголосили конкурс на найкращий проект меморіалу Небесної сотні у Полтаві. Наразі розглядається ідея розмістити його саме навпроти обласної бібліотеки імені Котляревського. Хоча особисто я волів би розмістити його біля облдержадміністрації, де відбувались основні події. Та, оскільки пам’ятники є у першу чергу комунальним майном, сподіваюсь, що наступним мером полтавці оберуть людину більш патріотичну та професійну, яка буде перейматися і соціально-економічними питаннями, і питаннями духовності та декомунізації. Настав час перейменувати усі вулиці Полтави, що досі носять назви злочинних російсько-більшовицьких верховод.

— Вже неодноразово у цій бесіді згаданим розпорядженням голови Полтавської ОДА щодо інформаційної безпеки передбачено виділення 800 тисяч гривень на оцифрування документів обласного архіву. Як саме будуть витрачені ці кошти? Також цим документом передбачено оцифрування фонотеки обласного радіо ОДТРК «Лтава»...

— Почну із останнього. Остання платіжка, яку підписував, йдучи з посади після нашестя біло-голубих регіоналів у 2010 році — це кошти в сумі 100 тисяч гривень на закупівлю спецустановки для оцифровки фонотеки. Нещодавно інспектував «Лтаву» на цей предмет, знайомився із колективом фонотеки. Установка є, навіть дещо оцифровано за останні роки, але потрібно пришвидшити темпи робіт. Щоб було зрозуміло: мова йде про ні мало, ні багато -збереження пісенно-музичної спадщини Полтавщини, адже у фонотеці облрадіо знаходиться понад 50 тисяч пісень на плівках радянських часів!

Щодо архіву. Наш департамент кілька днів тому вже перерахував державному архіву в Полтавській області понад 1 мільйон гривень, але це — не стратегічні капвкладення, а поточні витрати.

А це мова йде про придбання спеціальної установки для оцифрування. Такі установки закуплено в 11 обласних архівах Україні. Ця техніка дозволить навіть відновлювати стерті з часом рукописи. Наразі ми не маємо цих 800 тисяч, тому питання про таке капіталовкладення спробуємо винести на найближчу сесію Полтавської обласної ради, і долю ініціативи вирішать депутати. Зокрема, я говорив про це з Романом Чабановським і Петром Вороною — вони ніби підтримують цю ідею. Тож маємо такий план дій: винести пропозицію на сесію облради, отримати кошти, перерахувати кошти архіву, потім архів проведе тендер, закупить установку, навчить людей працювати на ній, а вже потім спільно — Департамент і ОДА мають створити сайт, щоб викладати у вільний доступ оцифровані документи. Це справа не одного року — приміром, свого часу у Німеччині чи Естонії реалізація подібної ініціативи тривала 5-6 років.

Також департамент започатковує ще один просвітницький проект. У червні перерахуємо 90 тисяч гривень на зйомки короткометражних фільмів про видатних уродженців Полтавського краю,що боролися за незалежність у різні історичні періоди — УНР, УПА, часи шестидесятництва. Цей просвітницький проект впровадить ОДТРК «Лтава». Він матиме назву «Поборники незалежності. Полтавщина».

Підсумовуючи нашу бесіду, Олег Пустовгар повідомив, що Департамент створить графік проведення прес-конференцій представниками департаментів та заступниками голови Полтавської ОДА та поверне практику проведення очільниками ОДА інтернет-конференцій.

Богдан АНДРЄЄВ, «Полтавщина»