Розмір тексту

Віктор Лисак: «Кращий лікар не той, хто лікує імператора, а той, хто не дає йому захворіти»

Віктор Лисак Віктор Лисак | Фото: Ян Пругло

Тисячолітня китайська мудрість актуальна й зараз і саме у нас

Одним із центральних запитань в інтерв’ю з директором Департаменту охорони здоров’я Полтавської ОДА Віктором Лисаком стала тема доцільності медичної реформи в Україні, яка стала однією із складових соціальних ініціатив Президента України Віктора Януковича.

Шановний, Ви взагалі буваєте на прийомі у лікаря? Зараз, завдяки реформі (розформування деяких лікарень), навантаження на лікарів підвищилося, підвищились черги до них. Сімейних лікарів добавили - так, а хірургів, а травматологів, а лорів, невропатологів? Залишили так. Тому стоїмо ми в чергах. Завдяки реформі (дуже складно це дійство так називати), ні умов в лікарнях не поліпшили, ні корупцію не прибрали, ні безоплатним лікування не зробили, нічого. Схема нової корупції - це створення фондів. Цих фондів зараз розплодилось не тільки в медичних закладах, а і в судах, в прокуратурі. Суть: Вас просять заплатити у фонд через Банк (+ комісію банку), потім ці кошти керівник фонду перераховує куди завгодно, тільки не на загальні потреби лікарні. /тук тук/

— Можливо, це запитання від лікаря, якого лякає реформа. Так, ми збільшили кількість сімейних лікарів, і це добре, але потрібно збільшувати ще. Ми хочемо збільшити до нормативу навантаження, це 1500 населення — у місті, і 1300 — у селі. Це на одного сімейного лікаря. І ми, як область-пілот у цьому, ведемо мову, щоб йому доплачували за кількість. І якщо зробимо, то і слава Богу. Бо головний акцент наразі — профілактичний. Є стародавній китайський вислів “Кращий лікар, це не той, який лікує імператора, а той, який не дає змоги йому захворіти”. І саме на це зорієнтований сімейний лікар. Тому я дещо розумію запитання, бо зараз статистика свідчить про те, що кількість пацієнтів у вузькопрофільних спеціалістів зменшилася. На первинному контакті повинно залишатися 80%. При цьому ми нікого і ніде не скорочували.

І якщо у запитаннях стверджували, що за 20 років нічого не створено, то скажу, що тільки у Полтаві наблизили лікарську допомогу 29 амбулаторій, в тому числі і в віддалених мікрорайонах, наприклад, у Ліску. А зміни в обласній лікарні, а перинатальний центр, дитяча обласна лікарня, потім беремо нові реанімації у Хоролі, Гадячі, Лохвиці, Козельщині... 330 об’єктів сільської мережі отримають кошти. Тому інколи такі голослівні звинувачення демотивують, ображають.

Віктору Петровичу, ви підтримуєте цю реформу в медицині? Розкажіть про всі плюси та мінуси реформи. Larisa Ivanovna

— Я реформу в медицині підтримую і є одним із прибічників її активного впровадження у регіоні. На всіх щаблях своєї лікарської діяльності я думав про запровадження більш якісного рівня послуг. Що в цих реформах перше бачу: ми, як платники податків, повинні відчувати якісні зміни у галузі. Це можливо зробити через профілактичну складову, потрібно не на словах розмежувати первинну, вторинну ланки, і вкласти ресурс саме у первинну ланку. Адже нікого не задовольняла якість у стаціонарах і таке інше. Тому нам потрібно переконати не тільки пацієнтів, але й медичних працівників. Або взяти іншу складову — партнерські пологи — це також частина змін.

Краще зменшити кількість ліжок, але люди там будуть реально лікуватися. А якщо на ліжку півроку лежить бабуся, саме лежить, а не лікується, то це функція соціальних служб. Потім функціонально краще зробили те, що якщо раніше сільський голова керував амбулаторією, то тепер створений центр і є призначена людина. Щоб ми нарешті побачили зрушення у профілактичній складовій. Тобто сформувати групи ризику, провести освітню роботу, переконати людину вести здоровий спосіб життя.

Або взяти лікарні інтенсивного лікування. У світі доведено, що хірург повинен оперувати, робити визначену кількість операцій, щоб він був класним хірургом. І знову повторюсь — не пацієнт повинен обходити спеціалістів, у тому числі приватних, а лікар повинен скласти йому маршрут.

Також, якщо говорити про медичну реформу, то не можу не сказати за кілька її складових. Це, по-перше, реалізація Закону України “Про екстрену медичну допомогу”. Так, рішенням сесії Полтавської обласної ради від 14 листопада 2012 року створено єдину комунальну установу «Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», яка об’єднала 5 станцій, 23 відділення швидкої медичної допомоги та Територіальний центр екстреної медицини та медицини катастроф (санавіація). Центр налічує понад 2,5 тис. Працівників. Отримані ліцензії на придбання, використання наркотичних, сильнодіючих препаратів і прекурсорів та медичну практику. Розроблено ефективну схему розташування постійних та тимчасових пунктів базування бригад екстреної медичної допомоги. Функціонує 4 станції екстреної медичної допомоги, 23 підстанції та 28 тимчасових пунктів базування бригад. Розпочатий пілотний проект створення пунктів тимчасового базування на автозаправних станціях області. Встановлений єдиний корпоративний мобільний зв’язок між всіма підрозділами Центру. Рішенням сесії обласної ради 28.02.2013 року виділено 13,5 млн. грн. на закупівлю санітарних автомобілів класу «В» в кількості 25 одиниць. Структурні підрозділи екстреної медичної допомоги забезпечені лікарськими засобами у достатньому обсязі для надання екстреної медичної допомоги до кінця 2014 року, включаючи препарати для проведення термінового тромболізису.

По-друге, це впровадження пілотного проекту щодо ціноутворення на лікарські засоби для хворих на гіпертонію. Так, на Полтавську область в 2013 році виділено на рік 7243900 грн. за рахунок державних субвенцій. Станом на 29.07.2013 сума відшкодування по області складає 2193613,48 грн. Сума відшкодування на одну особу в середньому становить 15,92 грн. Далі хочемо реалізувати такі шляхи вирішення проблем проекту: розширити аптечну мережу, залучити фельдшерів до виписки рецептів за призначенням лікаря, розширити перелік препаратів з включенням комбінованих форм, збільшити відсоток реалізованих рецептів, залучити більшу кількість осіб до проекту.

Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»

Останні новини

Полтавщина:

Наш e-mail:

Телефони редакції: (095) 794-29-25 (098) 385-07-22

Реклама на сайті: (095) 750-18-53

Запропонувати тему