Лікарню на Нікітченка ще раз перевірять на предмет використання ресурсів

У наступному блоці відповідей директора Департаменту охорони здоров’я Полтавської ОДА Віктора Лисака мова піде про довіру до лікарів, забезпечення дитячої лікарні на Нікітченка та медобслуговування студентів у Полтаві.

На Вашу думку, що необхідно зробити щоб повернути довіру людей до лікаря? І чому зараз процвітають шарлатани які «лікують» людей не в лікарнях? /Проти/

— Питання про довіру я би розділив на три складові. Це саме відношення лікаря до пацієнта. Тим більше, якщо він сімейний лікар, то тільки повинен бути доброзичливим, етичним, з вислуховуванням пацієнта. Тоді останній повірить лікарю. Друга складова — це суспільне відношення та розповсюдження інформації, що лікарі — це тільки поборники і хабарники. Я хочу сказати, що не всі такі лікарі. Просто на одиничних прикладах робляться сенсації. І по-третє, це престиж професії в плані оплати праці. Хоча зрозуміло, що у держави зараз немає ресурсу, але, наприклад, працівники фтизіатричною служби, невідкладної допомоги — вони ризикують життям. Я тут додав би ще один фактор — кадрову роботу, основна маса медиків старіє, а молода заміна не поспішає, в Україні не вистачає 20 тисяч медиків. Тобто, «кадры решают все».

Что это за реформы, если с ребенком маленьким идешь в поликлинику на Никитченко сдать кровь, а мне говорят купите перчатки и скарификатор для того, чтоб взять кровь. У нас нечем брать отвечают. Ни на что денег нет в бюджете, ни на это, ни на лекарства, которыми детей-инвалидов должны обеспечить бесплатно. Зато поборы врачей продолжаются, и в общем жизнь у них не плоха, не жалуются. Куда пойдут 40 млн. из Всемирного банка? По карманам... Улучшения произойдут у некоторых чиновников. /Кивалов/

— Є запитання до цієї лікарні, але по їхнім довідкам, скарифікаторами вони забезпечені. Думаю, що тут є організаційне недопрацювання. Я дякую за це запитання, ми ще раз подивимось, чому саме там виникають такі проблеми. Хоча міське управління вже перевіряло їх, але перевіримо ще раз, з приводу організаційних питань. Наскільки правильно вони використовують ресурс. Щодо 40 мільйонів, то тут багато підготовчої роботи, а щодо самих грошей, то це відбувається в рамках національного проекту, будемо поліпшувати кардіодіагностику. І контроль за використанням буде з боку Світового банку.

В 2013 году в Полтаве реорганизовали, т. е. закрыли студенческую поликлинику и студентов перенаправили по месту прописки. Те, кто не прописан в общежитии, вынуждены обращаться за мед. помощью по месту регистрации — в другие населенные пункты. Большинство студентов этой зимой к врачам не обращались из-за неразберихи с поликлиникой, а сидели на занятиях больные, с кашлем. Как Вы можете прокомментировать эту ситуацию? И еще. Оформление справки 086-У для поступления. Это реально сложно. Ребенку оформляли в течении 2,5 месяцев!!! Где в Полтаве можно такую справку оформить хотя бы в течении недели? /тихий лев/

— Ми відпрацювали це питання і з ректоратами і з студентським самоврядуванням. Були складені графіки прийомів сімейних лікарів. Є у них медичні пункти, санаторії-профілакторії... Тут є дві цікаві речі, під час існування студентської поліклініки, студенти проходили лікаря за місцем проживання, а потім просили, щоб студентська поліклініка тільки підтвердила діагноз. Тепер, коли закріпили за сімейними лікарями, за місцем фактичного проживання, знову не так. Ця тема постійно на контролі, тому не бачу особливого питання. Є телефони лікарів, записи на прийом, студенти цю інформацію знають, адже вона не прихована. Щодо довідки, то виникла проблема з тим, що її потрібно копіювати в 15 екземплярах (на різні вузи, факультети) і на кожному ставити мокру печатку.

Ян ПРУГЛО, «Полтавщина»