Пряма мова із судового процесу над Вікторією Санжарівець

І цього разу з області відкомандирували нового прокурора, яка відразу заявила клопотання: «Розпорядження прокурора Полтавської області з метою забезпечення якісного підтримання державного обвинувачення по кримінальній справі по обвинуваченій Санжарівець Вікторії Іванівні за ст. 115 ч.1 ККУ, враховуючи складність та обсяг справи, створено робочу групу державних обвинувачувачів в складі старшого помічника прокурора відділу підтримання державних обвинувачувачів прокуратури області радника юстиції Дерягіної Людмили Миколаївни в моїй особі та помічника прокурора Кобиляцького району юриста першого класу Кліманова Олексія Олеговича. Керівником групи призначено начальника відділу підтримання державного обвинувачення радника юстиції Дерягіну Людмилу Миколаївну. Контроль за організацію дотриманням державного обвинувачення призначено начальника відділу підтримання державного обвинувачення Полтавської області радника юстиції Чергістан Андрія Миколайовича. Враховуючи те, що дане розпорядження відсутнє в кримінальній справі, прошу долучити його до справи».

Після цього суддя Голубенко зачитав висновок експертизи одягу обвинуваченої, яку зробив Харківський інститут Бокаріуса:

— Перше. На одязі потерпілого Звенигородського, текстильні волокна та нашарування, які походять від матеріалів від наданого одягу Санжарівець — відсутні. Друге. На одязі Санжарівець відкриті волокна та нашарування, які походять від одягу матеріалів, які належать Звенигородському — відсутні».

Далі після відповідно зачитаних медичних термінів та їх тлумачення суддя сказав, що «вирішити питання, чи був одяг Санжарівець в контакті з одягом Звенигородського, не вдалося встановити за слідуючих обставин».Такою обставиною, спираючись на висновок відомого інституту Бокаріуса, він назвав «можливий нещільний контакт» підсудної із померлим. Враховуючи той факт, що Санжарівець у ту рокову ніч була у стані сильного алкогольного сп’яніння, важко повірити, що вона душила Звенигородского, зовсім не торкаючись його. Просто Бетмен, а не дівчина.

Далі суддя Віктор Голубенко зачитав пояснення тих, хто разом із Санжарівець перебував в одній камері.

Суддя: Страшко Ірина. «28 березня 2010 року у відвертій розмові із нею вона пояснила, що вона знаходиться в СІЗО за вбивство чоловіка, яке відбулося на фестивалі «Вйо Кобеляки». Санжарівець чимось була збентежена. Приблизно в листопаді або в грудні місяці Санжарівець почала розказувати, що вона нікого не вбивала, що її примусили дати такі покази. Конфліктів із нею у мене ніколи не було. Мною прочитано. З моїх слів записано вірно. Допит провів слідчий Жовтяк». Санжарівець до вас запитання, ви утримувалися із цією людиною в одній камері?

Підсудна: Да.

Суддя: В який період?

Підсудна: Може, в грудні. Мабуть. Я не пам’ятаю.

Прокурор: Ви можете пояснити при яких обставинах ви це розповідали і чому?

Підсудна: Я не пам’ятаю.

Прокурор: А чому у такому віці у вас така погана пам’ять? Ви ж молода, гарна, добре розвинута людина?

Підсудна: У мене був струс мозку.

Прокурор: А у зв’язку із чим він у вас був?

Підсудна: Ми гуляли на вулиці і я просто впала.

Суддя: Є протокол допиту свідка Чупилко Вікторії Володимирівни. «В октябре 2010 года, я действительно две недели находилась в следственном Полтавском изоляторе вместе из Санжаривец около двух недель. Лично я, тесно никогда с Сажаривец не общалась и ни о чём её не расспрашивала. Но от тех, кто ранее сидел с ней в камере, я слышала, что сначала Санжаривец объясняла своё перебивание в СИЗО за совершение нею убийства какого-то мужика, который якобы пытался её изнасиловать. Но через неделю стала говорить, что никаких преступлений не совершала. Ни физического, ни морального давления на Санжаривец за время её нахождения в СИЗО как со стороны следователей, арестованных и осуждениях, а также работников СИЗО никто не применял. В разговорах Санжаривец жаловалась, что ещё до нахождения в СИЗО к ней применяли физическое и моральное давление со стороны милиции. После её задержания таким способом выбивали у неё показания. Протокол мною прочитан. Ни докого замечаний не имею».Ви утримувались із даною особою, пам’ятаєте таку Чупилко?

Підсудна: Так.

Суддя: Немає запитань?

Підсудна: Ні.

Суддя: Наступна була допитана Листорудченко Людмила Петрівна. «Перебивая в одной камере № 177 я познакомилась с Санжаривец Викторией Ивановной в конце 2010 года. Приблизительно более трьох месяцев. Санжаривец объяснила, что лишена свободы за убийство Звенигородского. Она находилась в подавленном состоянии и много плакала за происшествие, на контакт с сокамерниками шла мало. С её слов было понятно, что изЗвенигородским она познакомилась в городе Кобеляки во время фестиваля. На фестивале она была не одна, но и не уточняла, с кем именно. После выезда на КПЗ Санжаривец изменила свои показания и сказала, что не убивала Звенигородского, а была только свидетелем убийства. Причину изменения показания она не объясняла. Со слов Санжаривец она изначально была уверена, что ей дадут условный срок. Однак пробыв какое-то время в СИЗО она поняла, что ей предстоит длительное заключение в виде лишения свободы. Во время заключения она начала изучать уголовный кодекс и делать выписки из него. Обстановка в камере была дружелюбной, заключенные относились к ней лояльно, конфликтов не было ни с кем. Её посещал психолог, давали учебники, гуманитарную помощь. Всячески оказывали психологическую помощь. Никакого воздействия со сторонни сотрудников изолятора не было, морального и физического давления на неё не оказывали со стороны администрации. Факт воздействия сотрудников милиции на неёмне не известен. Средств морального и физического воздействия на меня не было». Підсудна Санжарівець, ви утримувалися із цією людиною в одній камері? Ви розповідали їй про таке, про те, що ви перебуваєте у камері за вбивство Звенигородського? Ви ж давали такі пояснення, ви ж казали таке?

Підсудна: Я точно не помню.

Прокурор: Вікторія, що ви мали на увазі коли говорили про те, що були свідком вбивства?

Підсудна мовчить.

Суддя: Повторюю, начебто ви були в одній камері, і розповідали про те, що були свідком вбивства. Ви розповідали про це, чи ні?

Підсудна: Ні!

Суддя: Ну так ви ж були свідком і бачили цей злочин! Литовченко чи Литвинеко такі пояснення дає. І каже, що ви бачили вбивцю. Спочатку ви сказали, що це ви зробили, потім, що ви бачили. Ви зрозуміли питання?

Під час допиту Санжарівець стало зле, їй викликали «швидку допомогу». У неї стався гіпертонічний криз, тиск був 180 на 140. Наступне слухання по справі перенесли на 14 вересня.

Далі буде.

Ірма КРАТ