Просвітницько-меморіальне зібрання «День пам’яті Героїв Майдану» відбулося у Полтаві. Його організували Департамент культури обладміністрації, обласна асоціація фермерів і приватних землевласників імені Героя Майдану Віктора Чміленка, Полтавський офіс Українського інституту національної пам’яті, Полтавський державний аграрний університет за підтримки обласного краєзнавчого музею імені Василя Кричевського та Національного музею Революції Гідності.

Рішенням двадцять четвертої сесії Полтавської міської ради восьмого скликання від 10 березня 2023 року вулицю Хасанівську перейменовано на честь Миколи Макаренка -видатного археолога та мистецтвознавця, життя якого пов’язане з Полтавщиною. Він народився 16 лютого 1877 року. Тож, сьогодні Полтавський офіс Інституту нацпам’яті розповідає про цю непересічну постать української культури.

Будівлю загальною площею 474 м², яка розташована в Полтаві на площі Павленківській, 6 викупила орендарка — підприємиця Оксана Хардіна. Ціна продажу — 2 467 567 грн (разом з ПДВ у 411 261 грн). Про це повідомила пресслужба Полтавської міської ради.

«Час вибрав нас!» — так назвали фотовиставку, представлену до 35-ої річниці виводу військ із Афганістану в народному музеї історії ПДМУ її організатори.

У Полтаві відкрили анотаційну дошку на честь Президента Чеченської Республіки Ічкерія Джохара Дудаєва. Це перша інформаційна дошка в Україні, яку присвятили лідеру визвольного руху за незалежність Чечні від Росії у 1990-х роках. Відкрили її 15 лютого – у день народження військового та політика Джохара Дудаєва. 

З 23 серпня 2017 року 72-га окрема механізована бригада Збройних сил України з ініціативи особового складу та командування має назву імені Чорних запорожців. Кінний полк Чорних запорожців – це найвідоміше елітне збройне формування Армії Української Народної Республіки, яке існувало в 1918–1923 роках. 

Рішенням сесії Полтавської міської ради від 19 травня 2023 року вулицю Куликова у Полтаві перейменовано на пошану Євгена Мишковського — генерал-хорунжого Армії УНР. Як автор цієї ініціативи висловлюю вдячність усім полтавцям, які підтримали мою пропозицію увічнити діяча УНР, а також усім депутатам міськради, котрі проголосували. Сьогодні розповідаю про цього борця за незалежність України у XX столітті, життя якого пов’язане з Полтавською духовною семінарією.

11 лютого відзначали Міжнародний день жінок та дівчат в науці. Ця пам’ятна дата затверджена Генеральною асамблеєю ООН у 2015 році для сприяння повному та рівному доступу та участі жінок у галузі технологій, інженерії та математики. Тож у сьогоднішньому просвітницькому слайдері Інституту нацпам’яті представляємо полтавський вимір трьох видатних українських науковиць. 

Державний архів Полтавської області має на обліку 46 фондів (це 7 525 справ) особового походження, із них 15 фондів дорадянського періоду, 30 фондів радянського періоду і один фонд періоду незалежності України. Задля забезпечення збереженості документів та їх доступності для широкого загалу, справи фондів оцифровують для розміщення на сайті американської генеалогічної корпорації FamilySearch International. Наразі кількість оцифрованих фондів особового походження державного архіву складає 27 (3750 одиниць зберігання).

Його творчість у школі вивчали побіжно. Його літературна праця не посідала в нашій уяві такого помітного місця, як Тараса Шевченка, Лесі Українки чи Івана Франка, хоча під впливом шевченкових поезій він почав писати українською, знався з Лесею та її родиною, а Франко відгукувався про нього: «Се просто благотворно — смакувати духовні плоди такого поета». Хтось досі пам’ятає «Колискову» з «Вечірньої казки» («Тихесенький вечір на землю спадає…»), а хтось неодмінно пригадає «Ельдорадо», що в 90-х лунало у виконанні культового тоді рок-гурту «Кому вниз». Та й досі далеко не всім відомо, що тексти цих пісень належать перу видатного уродженця Полтавщини Володимира Самійленка.