Цими днями з ініціативи Полтавського офісу Українського інституту національного пам’яті (УІНП) й Управління культури і мистецтв виконавчого комітету Лубенської міської ради у Лубенській міській бібліотеці ім. Володимира Леонтовича відбувся просвітницький вечір «Американка з українським серцем», присвячений 70-річчю співачки Квітки Цісик. Гості книгозбірні завдяки бібліотечним працівникам та спікерці заходу Тамарі Бірюковій по-новому відкривали для себе образ талановитої вокалістки, ювілей якої урочисто відзначається на державному рівні та ім’ям якої у межах процесів деколонізації/дерусифікації названо одну з вулиць Лубен.

125 років тому, 10 квітня 1898 року в Полтаві народився Степан Іванович Скрипник (Мстислав), патріарх Київський і всієї України. Розповідаємо штрихи біографії, 10 цікавих фактів життя, увічнення пам’яті та оприлюднюємо просвітницьке відео «ІстФакт» Українського інституту національної пам’яті (УІНП).

У подкасті «Стара Полтава» археолог Олександр Супруненко розповів, для чого використовували підземелля в Полтаві та чому їх активно почали будувати у місті.

Історичний клуб «Холодний Яр» (ініціатор), Національний університет «Києво-Могилянська академія», ГО «Український студент», видавництво Марка Мельника та благодійний фонд «GloryUA» у культурно-мистецькому центрі Національного університету «Києво-Могилянська академія» (НаУКМА) провели вечір пам’яті ідеолога українського націоналізму Миколи Міхновського. Його життя і діяльність нерозривно пов’язані з Полтавським краєм.

31 березня виповнилося 150 років від дня народження Миколи Міхновського — ідеолога самостійницької течії в українському русі початку ХХ століття. З ініціативи Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та згідно з Постановою ВР пам’ять Міхновського цьогоріч вшановується на державному рівні. Життя і діяльність Миколи Міхновського пов’язані з Полтавою і Лубнами. Саме у Полтаві він публічно озвучив маніфест «Самостійна Україна» з якого розпочався новітній український націоналізм. У маніфесті вперше сформульована політична вимога утворення самостійної Української держави. Пам’ять про нього попри замовчування і дискредитацію, попри морок російсько-комуністичної окупації в часи СРСР, поступово відновлюється. А його настанови говорити українською, проганяти з рідної землі чужинців-гнобителів, зневажати перевертнів-відступників особливо актуальні нині, коли ЗСУ разом із всім українським народом чинять героїчний опір російським окупантам.

Центральний державний історичний архів України з партнерами презентував онлайн-виставку архівних документів та матеріалів на відзначення 150-річного ювілею ідеолога української державної самостійності Миколи Міхновського, метою життя якого було визволення України від московського панування та відродження української нації. Про це повідомляє офіційний сайт Українського інституту національної пам’яті.

Назву вулиці «Червонофлотська» в Полтаві декомунізаційна хвиля змила ще у 2016 році. Тоді згідно з розпорядженням облдержадміністрації вулицю перейменовано на честь оперної та блюзової співачки, виконавиці українських народних і популярних пісень Квітки Цісик. А торік, у 2022 році у межах процесів деколонізації у Лубнах пішла у небуття й назва вулиці Надєжди Курчєнко. Депутати громади схвалили ініціативу секретаря міської ради Маргарити Комарової перейменувати на пошану видатної співачки, тож рішенням сесії міської ради у Лубнах теж з’явилася вулиця Квітки Цісик. Так на Полтавщині увічнили пам’ять співачки з українським корінням. 4 квітня виповнюється 70 років від дня народження Квітослави-Орисі Цісик, так звучить її повне ім’я.

Громадський та політичний діяч, учасник боротьби за незалежність України в XX столітті, основоположник українського самостійницького руху й ідеолог української державної незалежності, автор «Креда молодого українця» та маніфесту «Самостійна Україна» Микола Міхновський народився 1873 року у селі Турівка, що належало до Прилуцького повіту Полтавської губернії. Нині Турівка у складі Згурівської селищної громади Броварського району Київської області. Тож пошановували видатного Українця не лише у Києві, Полтаві, Лубнах, але й на його малій батьківщині.

Український національно-визвольний рух 1940-50-х рр. потужно задіював не лише зброю, а й слово, пропаганду, гумор. Навіть у важких екстремальних умовах повстанці не забували жартувати. Зокрема, упівці активно використовували гумор як агітаційний матеріал.

Інформаційні матеріали Українського інституту національної пам’яті до 150-річчя від народження Миколи Міхновського