Розмір тексту

Підземелля Полтави: де вони знаходились та як їх використовували?

У подкасті «Стара Полтава» археолог Олександр Супруненко розповів, для чого використовували підземелля в Полтаві та чому їх активно почали будувати у місті.

У 80-х роках XIX століття етнограф Іван Зарецький розпочав вивчення підземних споруд Полтави, які в той час після близько трьох сотень років існування почали провалюватися.

«Явища, які пов’язані з будівлями або спорудами під землею — це надзвичайно характерно для будь-якого лівобережного та правобережного міста. Річ у тім, що Полтава стоїть на лесоподібних суглинках в материковій своїй основі й дійсно, в них можуть утворюватися певні пустоти, певні порожнини, які людина могла б використовувати та використовувала в різні історичні часи», — говорить Олександр Супруненко.

Через майже сотню років вивчати підземелля свого міста почала полтавська краєзнавиця Віра Жук: вона записувала свідчення містян й зібрала інформацію про певні провали підземелля в Полтаві з їх місцем розташування.

«Одне з підземелля на початку 80-х років провалилося напроти сучасного ресторану «Лілея». Це підземелля збереглося на 20-30 метрів в напрямку від садиби Івана Котляревського в бік кондитерської фабрики: шматочок — це був вхід, як я вважаю, до підземної частини порохового погребу Полтавської фортеці.

Потім у 2012 році ми натрапили на провали кількох підземель — це вже вилазок або своєрідні конструкції для того, щоб полишити межі фортеці.

Потім ми натрапили на один з ходів на місті будівництва сучасного головного корпусу юридичної академії імені Ярослава Мудрого. І були окремі провали, до яких доводилося спускатися у межах розкопок», — розповів археолог.

Олександр Супруненко каже: під час археологічних досліджень за незалежної України науковці знаходили підземні погреби, зерносховища тощо.

«Масове будівництво підземне розпочалося в козацьку добу: починаючи з розбудови Полтавської фортеці після 1620-х років. Людина часу визвольної війни змушена була створювати підземні конструкції — це були схованки, це були великі погреби, де можна було пересидіти із сім’єю під час навали татар. Адже у нас 50-70 нападів було на Полтаву, які зафіксовані у джерелах.

Одну таку схованку для родини знайшли при розкопках поруч з Краєзнавчим музеєм: коли будувалася будівля сусіднього телеканалу — це був вузький лаз, який завершувався невеличкою кімнатою з лежанкою та деякими зручностями», — розповів науковець.

Які у Полтаві створювали підземні комунікації козацької фортеці у середині XVII століття та для чого вони були потрібні окрім випадків облоги міста? Як облаштовували підземелля та яка була їх довжина? Про це слухайте у подкасті «Старої Полтави»:

Крім Youtube, інші подкасти «Старої Полтави» доступні на Apple Podcast, Google Podcast, Spotify, PocketCast, RadioPublic чи за RSS-посиланням.

Ольга ГРИНЕНКО, «Полтавщина»

Останні новини

Полтавщина:

Наш e-mail:

Телефони редакції: (095) 794-29-25 (098) 385-07-22

Реклама на сайті: (095) 750-18-53

Запропонувати тему