За даними Полтавського офісу УІНП в населених пунктах Полтавщини досі є чинними 54 топоніми на честь Горького, а пам’ятники йому дотепер бовваніють у місті Решетилівка (територія і власність ТОВ «Бурат-агро») та у с. Середняки Петрівсько-Роменської сільської ради Миргородського району та у с. Загребелля Чорнухинської громади Лубенського району Полтавщини. Чому для України, яка бореться за власну свободу, демократію, незалежність із російським імперіалізмом, ця особа є одним із символів духовного та фізичного рабства? Чому очищення топонімічного і меморіального простору від цієї постаті так важливо?

У межах декомунізації з ініціативи регіонального представника Українського інституту національної пам’яті Олега Пустовгара та депутатів міської ради Катерини Кулик й Валерія Нижника у Гадячі з’явилися нові назви вулиць, площ, провулків. Згідно з рішенням сесії Гадяцької міської ради увічнено особистості та події епохи Гетьманщини.

Історики і краєзнавці підготували пропозиції з перейменування 195 вулиць і провулків Полтави, але список не публікують на широкий загал, поки влада міста не визначиться сама

Бібліотека-філіал № 7 (мікрорайон «Половки») Полтавської міської централізованої бібліотечної мережі спільно з громадськістю провела патріотичну годину «Конституція — оберіг нашої державності». Захід присвятили 26-ій річниці ухвалення Конституції України.

Науковці, студенти і громадськість зібрались у Національному університеті «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» з нагоди 125-річчя від дня народження видатного полтавця і всесвітньо відомого вченого Юрія Кондратюка (Олександра Шаргея), ім’я якого рівно чверть століття носить університет. Вперше в Україні презентовано фотодокументальну виставку про Шаргеїв-студентів — батька і сина.

21 червня 2022 року виповнилося 125 років від дня народження всесвітньовідомого вченого у галузі теорії підвалин космічного польоту, інженера, винахідника — полтавця за народженням Юрія Васильовича Кондратюка (Олександра Гнатовича Шаргея) (1897 ~1942). Полтавський музей авіації і космонавтики з цієї нагоди провів днями низку урочистих заходів.

Ініціатор створення музейного простору на Полі Полтавської битви Олександр Біленький обговорив ідею з колегами

Нещодавно у видавництві «Гадяч» побачила світ історично-краєзнавча книга «Полтавська діаспора. Велика енциклопедія–Лохвиця, Полтавщина, Україна, Европа, Австралія, Америка. — Українці, московити, євреї… Біографічні інформації, нариси, статті, рефлексії, есеї, довідки, листи». Автор й упорядник Олександр Панченко — доктор права, приват-доцент Українського Вільного Університету (Мюнхен, ФРН), член Національної спілки журналістів України, Національної спілки краєзнавців України, Асоціації українських письменників, науковець, дослідник, письменник, автор 20-ти книг політичної публіцистики та україністики, упорядник 22-ох книг споминів і збірок статей про визначних діячів українського національно-визвольного руху.

З радянських часів комуністичного діяча й воєначальника Михайла Кирпоноса (12 січня 1892 — 20 вересня 1941 року) звикли шанувати як героя: командувач великим військовим округом і найпотужнішим фронтом, Героя СРСР отримав за вдалу військову операцію, загинув у боротьбі з нацистським агресором. Так, неподалік Лохвиці, в урочищі Шумейкове йому присвятили величезний меморіал, у Лохвицькій, Сенчанській та Заводській громадах Миргородського району на честь цього військовика названо низку вулиць, площ, провулків. Проте, не все так просто й трафаретно.

Евакуйованих з-під Ізюму кіз оселили в раніше закинутій господарській будівлі на території колишньої садиби хірурга Миколи Скліфосовського у Полтаві. Сусідні будівлі планують і далі ревіталізувати.