1 січня 2024 року виповнюється 115 років лідеру Організації Українських Націоналістів, символу українського спротиву — Степану Бандері.

21-го грудня на засіданні виконавчого комітету Полтавської міськради ухвалили демонтаж інформаційних дощок присвячених пам’яті радянському військовослужбовцю Олексію Зигіну та секретарю Полтавського обласного комітету Комуністичної партії України Степану Кондратенку. 

З ініціативи Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті (УІНП) у селі Малі Кринки Глобинської міської ради Кременчуцького району Полтавської області відділ культури, сім’ї та молоді місцевого виконкому провів огляд технічного стану споруди звеличення російсько-комуністичного військового злочинця Ніколая Ватутіна. З’ясувалося, що погруддя росіянина відсутнє повністю, лишилися тільки рештки бетонного фундаменту. До Департаменту культури і туризму Полтавської ОВА направлено лист щодо вилучення неіснуючого пам’ятника з державного реєстру нерухомих пам’яток України. Про це повідомили представника УІНП в Полтавській області Олега Пустовгара у офіційній відповіді із виконкому Глобинської громади.

Цими днями під головуванням секретаря міської ради Маргарити Комарової відбулося чергове засідання комісії з реалізації державної політики відновлення та збереження національної пам’яті Українського народу на території Лубенської територіальної громади. У засіданні в режимі ZOOM-відеоконференції взяв участь член комісії, представник Українського інституту національної пам’яті (УІНП) в Полтавській області Олег Пустовгар. Комісія розглянула низку важливих питань виконання закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії».

3 листопада у стінах Полтавського державного медичного університету відбулася лекція із презентацією документальної експозиції «Тріумф людини. Мешканці України, які пройшли нацистські концтабори». Виставку підготували працівники Українського інституту національної пам’яті.

29 вересня Україна і світ вшановують пам’ять жертв Бабиного Яру. В обласному центрі представники влади та єврейської спільноти вшанували пам’ять жертв нацизму

З 15 по 17 вересня хасиди святкували Рош га-Шана — єврейський новий рік. Можливо, тому в останні дні мені в різних соцмережах трапляються публікації на тему хасидів. Частина з них має досить контроверсійну тональність, підкреслюючи як мінімум іншість гостей Умані. Деякі українські TikTok-блогери відверто насміхаються з хасидів або розганяють зраду щодо масових зібрань під час війни

На сайті міської ради є лише матеріал від УІНП, де пояснюється, що правильно писати не «визволення від фашистських загарбників», а «вигнання нацистських окупантів», а також згадка про Міжнародний день жестових мов

Дні вересня у календарі пам’ятних дат cповнені різних важливих подій. Серед 23 вересня-день вигнання нацистів з Полтави та інші дні вересня, коли із сіл і міст нашого краю було вигнано гітлерівських злочинців. Водночас згідно з ідеологічними канонами комуністів -це дні так званого «освобождєнія» Полтавщини. Так вирішили комуноідеологи ще в період радянської окупації червоною росією, тобто у СССР. Насправді, це дні вигнання націонал-соціалістичного режиму і повернення комуністичного. Перемогу режиму Колими над режимом Бухенвальду аморально тлумачити як «освобождєніє». На основі чинного законодавства у сфері державної політики національної пам’яті, даних з офіційних сайтів Українського інституту національної пам’яті (УІНП) й глосарію, що його затвердив секретар РНБО Олексій Данілов оприлюднюємо інформацію-роз’яснення.

У Полтаві рішеннями сесії міськради вулицю Лідова перейменовано на «Просвіти», сталініста Зигіна на капітана Кісельова (Герой російсько-української війни, захисник острова Зміїний), а російського військового діяча СРСР Ляхова на честь героя полку «Азов» Антона Грицая. Втім, досі на цих вулицях «красуються» старі, незаконні анотаційні дошки, на яких міститься неправдива інформація про назви вулиць. Тож наявність цих дошок у публічному просторі є порушенням декомунізаційного та деколонізаційного законодавства.