Сергій, позивний «Лелека», родом з Полтавщини. Військовий досвід він мав задовго до цієї війни. Проходив строкову службу у 2008-2009 роках у пожежній роті, згодом став командиром відділення пожежного танку. З самого початку повномасштабного вторгнення став добровольцем та потрапив у піхоту.

Гвардієць Станіслав із позивним «Сеня» водить медичну машину, що вже кілька років працює у фронтовому режимі. Машина колись була цивільною, виконувала звичайні побутові функції. Тепер її завдання — доставляти евакуаційну групу й забирати поранених.

Іван із позивним «Полтава» — стрілець, який у 2022 році залишив мирну професію будівельника й добровольцем пішов до лав Національної гвардії. Каже, що не міг залишатися осторонь, коли почалася велика війна: «Я все життя будував — хати, дороги, школи. А тепер треба було будувати оборону».

52-річний солдат Андрій Кольчевський зараз проходить військову службу на посаді водія-електрика відділення взводу охорони Другого відділу Миргородського районного ТЦК та СП. Та перед тим встиг отримати неабиякий бойовий досвід буквально у всіх стихіях ЗСУ.

Сергій, позивний «Інженер», технік роти безпілотних авіаційних комплексів мультироторного типу спеціального призначення батальйону безпілотних систем. Його історія — це шлях від стрільця до технічного командира, який поєднав досвід цивільної професії та служби в піхоті з сучасними технологіями війни.

— Я ж не професійний військовий, але строкову службу відслужив свого часу — мав ВОС зв’язківця. По мобілізації уперше призвали у 2015 році. Тоді працював на підприємстві, мене викликали до дирекції, де повідомили, що треба пройти ВЛК. За її результатами отримав моброзпорядження і поїхав у навчальний центр. Після навчання потрапив на службу в 128 горно-піхотну бригаду стрільцем — помічником гранатометника, — розповідає військовослужбовець взводу охорони Полтавського районного ТЦК та СП старший солдат Костянтин Назаренко.

Будівництво та введення в експлуатацію Полтавської ВЕС потужністю 650 МВт на території Глобинської громади дозволить покращити ситуацію з енергозабезпеченням області та сходу України загалом.

Глобинська громада зацікавлена пришвидшити будівництво ДТЕК Полтавської вітроелектростанції і тому хоче владнати всі питання щодо виділення земельних ділянок під об’єкти енергетичної інфраструктури.

— Можна сказати, що я особисто був дотичним до формування двох бригад. Так вже склалося, — починає свою розповідь інструктор відділення рекрутингу та комплектування П’ятого відділу Полтавського районного ТЦК та СП старший солдат Владислав Марченко, 54 роки.

Віталій, гвардієць із позивним «Лук’ян», родом з Ізюму. До війни хоч і мав військовий досвід, але працював у цивільній сфері, мав спокійне життя. Однак після початку повномасштабного вторгнення без вагань пішов до лав Національної гвардії.