Обласна влада ініціювала перепоховання 88 могил червоноармійців та інших діячів, які допомогли у встановленні радянської влади в Україні

На виготовлення 3-метрової бронзової фігури націоналісту та керівнику УНР Симону Петлюрі планують закласти до 5 млн грн

Регіональний представник Українського інституту національної пам’яті (УІНП) в Полтавській області Олег Пустовгар надіслав офіційне звернення першому заступникові міського голови Полтави Валерію Пархоменку щодо необхідності усунути з центральної паркової зони Полтави незаконний російсько-комуністичний знак-надгробну плиту червоним окупантам.

Цьогоріч з ініціативи Українського інституту національної пам’яті (УІНП) згідно з Постановою парламенту на державному рівні відзначається така пам’ятна дата, як 140-річчя із дня народження Всеволода Петріва (2 січня 1883 — 10 липня 1948), військового і громадського діяча, генерал-хорунжого Армії УНР, історика, педагога. Організатор і командир полку імені Костя Гордієнка заслуговує на добру пам’ять полтавців, оскільки навесні 1918 року брав участь у військовій операції зі звільнення Полтавщини від російсько-більшовицьких загарбників.

На Полтавщині стартував процес позбавлення символьного публічного простору від імені одного із провідних ідеологів комуністичного режиму Максіма Горького.

Полтавський міський голова опублікував розлоге звернення стосовно чорного піару на свою адресу. Перефразовуючи фразу Симона Петлюри, він вважає, що наразі страшні не так московські гниди, як полтавські воші

3-го березня перестало битися серце доцента кафедри образотворчого мистецтва Полтавського національного педагогічного університету Олександра Кириловича Тарасенка. Він загинув унаслідок отриманих поранень, захищаючи Україну від російських окупантів.

У Полтавській обласній універсальній науковій бібліотеці імені Івана Котляревського з нагоди державного свята — Дня соборності й 103-ої річниці Акту Злуки між УНР і ЗУНР провели просвітницьке зібрання «В єднанні сила і міць держави».

Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека (ПОУНБ) імені І.Котляревського спільно із Полтавським офісом Північно-східного міжрегіонального відділу УІНП презентували книгу «Горе переможеним. Репресовані міністри української революції». Видання створено Галузевим державним архівом Служби безпеки України за сприяння Інституту історії НАН України, Українського інституту національної пам’яті, Центру досліджень визвольного руху, Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України і Центрального державного архіву громадських об’єднань України на основі розсекречених архівних документів комуністичних репресивних органів.

Другий Зимовий похід Армії УНР (Листопадовий рейд) — партизансько-повстанська операція Армії Української Народної Республіки (УНР), щоб підняти збройне повстання проти більшовицької влади та відновити українську державність. 100 років тому, 17 листопада 1921 року відбувся останній бій Армії УНР із російсько-більшовицькими окупантами. Трагедія поблизу містечка Базар завершила збройну боротьбу у період Української революції 1917-21 років. Проте тодішня поразка нашого регулярного війська не означала капітуляцію, адже антибільшовицькі повстання тривали аж до 30-х років 20-го століття. Упокорити масові виступи вдалося лише шляхом штучного голодомору-геноциду 1932-33 рр. Мрія воїнів Армії УНР збулася у 1991 році — 30 років тому, коли Верховна Рада 24 серпня проголосила Акт незалежності і 1 грудня, коли українці на всенародному референдумі проголосували за незалежність.