У Полтаві зупинився процес перейменування зупинок. З близько 500 зупинок перейменували лише 28, хоча впорядкування потребують майже в десять разів більше

Протягом 2023-2024 років історик написав 4 книги про мікрорайони Полтави. Йому потрібна допомога для написання решти книг

«Співробітник НКВС, радянський педагог Антон Макаренко: публічний чи науковий і музейний простори?» — таку назву мав «круглий стіл», який 13 червня провели Полтавська обласна військова адміністрація, Український інститут національної пам’яті (УІНП) та Полтавська академія неперервної освіти.

«Відновлення національної пам’яті через очищення топонімічного простору населених пунктів Полтавщини від назв і символіки, пов’язаних із державою-агресором» — таку назву мав «круглий стіл», який відбувся за ініціативи ОВА й Українського інституту національної пам’яті (УІНП).

Монографія авторства відомого українського науковця-краєзнавця, кандидата географічних наук, доцента, професора — Леоніда Булави є узагальненням результатів авторських досліджень трьох частин Сінної площі — історичного району міста, що виокремився на самому початку ХІХ століття. Книга ілюстрована картами, планами, фото і фотомонтажами, виконаними або відібраними автором монографії. Побачити нове видання та поспілкуватися з Леонідом Булавою зібралися відомі науковці, працівники музеїв, бібліотек, представники громадського сектору, співробітники та студенти університету. Адже для Полтави вихід такої книги — подія знакова.

Ще у 2018 році ВР проголосувала за нову редакцію закону «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років». Навіть сама назва цього закону засвідчує часові рамки злодіянь комуністів та той беззаперечний факт, що безбожна антилюдська репресивна машина СРСР працювала на повну не лише при Сталіну… Концентраційні табори… Хтось вважає їх винаходом нацистів. У когось вони асоціюються із безкрайніми просторами Півночі рашистської імперії. І далеко не всі полтавці знають, що в їхньому місті теж існував комуністичний концентраційний табір — задовго до приходу до влади диктаторів Гітлера і Сталіна, задовго до війни між СРСР і Німеччиною. Тож з нагоди Дня пам’яті жертв політичних репресій, який в Україні щороку на державному рівні відзначається згідно з Указом Президента у третю неділю травня, сьогодні розповімо про ленінський, більшовицький концтабір неподалік Полтави, на Шведській могилі (згідно з дослідженнями Леоніда Булави, цей населений пункт до 1929 року існував як окремішний, і не входив ні до складу Полтави, ні Яківців). Жертвами політичних репресій того часу, в’язнями цього концтабору стали понад три сотні осіб.

На виконання Законів України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» та «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» публічний простір громад Полтавщини звільняють від незаконної символіки. Про це повідомили у Полтавському офісі Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та ГО «Декомунізація. Україна».

Катерина Ямщикова розпустила робочу групу, яка наполягала на перейменуванні вулиці Кукоби. Причиною для розпуску могла стати зміна механізму перейменування на честь військових

Відповідно процедурі деколонізаційного закону Катерина Ямщикова, як виконувачка обов’язків міського голови, отримала повноваження щодо одноосібного ухвалення розпорядження про перейменування вулиць Полтавської громади. Серед топонімів, які підлягають перейменуванню є вулиця Анатолія Кукоби. Зміну назви цього топоніму «затягують» майже рік: влада міста йде на зустріч проханню родичів покійного колишнього мера Полтави щодо збереження чинної назви. Тепер до 27 квітня перейменувати вулицю можна за розпорядженням секретаря міської ради.

22 лютого завершилося 10-денне онлайн-опитування щодо найкращого варіанту для Полтавського міського парку — дендропарку.