Тривалий час процеси декомунізації у Гадячі дехто штучно стримував: протягом восьми років лишалися комуноназви вулиць, які мали бути перейменовані ще навесні 2016 року, декомунізували ж їх лише у квітні 2022 року, коли за наполяганням Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті (УІНП) було перейменовано 32 вулиці, провулки і площу, в тому числі й такі одіозні, як Дзержинського, Калініна, Комсомольську, Крупської, Радянську, Чапаєва. А старт деколонізації був зумовлений ухваленням Закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії». Тож у липні, серпні і вересні відбулося громадське обговорення нових назв першої черги, згодом засідання топонімічної комісії, а потім депутати міської ради на сесії затвердили 17 нових назв вулиць Гадяча. До другої черги перейменувань увійшли 23 об’єкти топонімії, які звеличують росію і СРСР. Пропозиції щодо них прийматимуть по 30 грудня ц. р.

У Комишнянській громаді Миргородського району здійснили деколонізацію топоніміки, перейменувавши 27 вулиць і провулків, у назвах яких прославлялися діячі держави-окупанта росії та СРСР. Так вирішили місцеві депутати на сесії селищної ради.

Щоразу, коли російському імперському проєкту був потрібен символ великої мілітарної перемоги — Полтавська битва обростала новими міфами та урочистими святкуваннями чергових річниць. Серед іншого — міф про «оборону Полтаву від шведських загарбників». На своєрідній службі в цього міфу йспоруда, що звеличує прихвосня царя Петра I, військового діяча Московського царства полковника Алєксєя Келіна та його підлеглих — «оборонців Полтавської фортеці» на проспекті Першотравневому у Полтаві. Цей імперський маркер входить до комплексу споруд, які у межах виконання Закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» будуть переміщені з публічного простору обласного центру до музейного — на територію Державного музею-заповідника «Поле Полтавської битви». Там варто створити кластер, присвячений російській монументальній пропаганді. Чому демонтаж і що натомість? Про це далі.

У Гоголівській громаді Миргородського району здійснили деколонізацію топоніміки, перейменувавши 27 об’єктів топонімії, у назвах яких прославлялися діячі держави-окупанта росії та СРСР. Так вирішили місцеві депутати на сесії селищної ради.

Це зроблено на вимогу Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та згідно із розпорядженням облдержадміністрації за № 536 «Про демонтаж пам’ятних знаків (двох стел із назвою „Комсомольськ“ при в’їздах у місто Горішні Плавні Кременчуцького району Полтавської області)». Демонтаж відбувся на виконання законів «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» та «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки»

Згідно із Законом «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» та з ініціативи Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті (УІНП) виконавчі комітети Котелевської селищної і Чутівської селищної, Щербанівської і Нехворощанської сільської, Кобеляцької міської рад Полтавського району, Градизької селищної ради Кременчуцького району, Гребінківської міської ради Лубенського району, також Шишацької селищної й Петрівсько-Роменської та Сергіївської сільських рад Миргородського району проводять громадські обговорення з перейменування ворожих російських і комуністичних назв вулиць, провулків та площ на території населених пунктів цих громад. За участю представника УІНП в Полтавській області Олега Пустовгара відбулися засідання топонімічних Гребінківської, Кобеляцької, Петрівсько-Роменської, Сергіївської та Шишацької топонімічних комісій. На офіційних сайтах громад проводиться громадське опитування та здійснюється прийом пропозицій від установ та мешканців територіальної громади. Серед інших іншого, затверджено й низку ініціатив Олега Пустовгара. Більшість пропозицій Полтавський офіс УІНП запропонував задля виконання ст. 5 п. 4 «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті».

33-тя сесія Козельщинської селищної ради 8-го скликання перейменувала 72 вулиці і провулки у населених пунктах громади. «Села цієї громади очищено від тих назв об’єктів топонімії, які порушували мовний і деколонізаційний закони і були символікою російської імперської політики», — повідомили у Полтавському офісі Українського інституту національної пам’яті (УІНП). Ухвалі депутатів передувала робота місцевої топонімічної комісії, яку було створено 29 липня 2022 рішенням виконкому селищної ради №42. До комісії входили волонтер і вихованець Козельщинського гуртка «Юний журналіст», а нині студент Інституту журналістики Київського національного університету Захар Зіненко, депутати місцевих рад, старости старостинських округів, краєзнавці, співробітники виконкому, вчителі історії, журналісти, директори шкіл, бібліотекарі та представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар. Очолював комісію Козельщинський селищний голова Олександр Троцький.

З ініціативи Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті та ГО «Декомунізація. Україна» 13-та сесія першого скликання Шишацької селищної ради Миргородського району Полтавської області у межах виконання декомунізаційного та деколонізаційного законів схвалила рішення про демонтаж незаконного знаку «Борцям за радянську владу». Він розмішувався на території Шишак у вигляді скульптур трьох червоноармійців на тлі обеліска із радянською символікою та термінологією. Демонтували російсько-комуністичний імперський маркер працівники місцевого комунального підприємства «Техкомунбуд». А 18 жовтня споруду звеличення учасників встановлення радянської влади перевезли до філії Державного історико-культурного заповідника у м. Путивлі «Музей монументального мистецтва тоталітарної доби «Парк радянського періоду» в Спадщанському лісі.

44-та сесія восьмого скликання Сенчанської сільської ради Миргородського району прийняла рішення «Про перейменування вулиць та провулків у населених пунктах Сенчанської сільської територіальної громади». Відповідно до закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» та за ініціативи Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті (УІНП) у населених пунктах громади перейменовано 39 об’єктів топонімії. Ухвалі депутатів про деколонізацію топонімії передували тривала, наполеглива і копітка праця фахівців, Полтавського офісу УІНП та громадське обговорення нових назв на офіційному сайті громади. Адже рік тому, у вересні 2022 року, розпорядженням Сенчанського сільського голови Наталії Сліпухової було створено комісію з перейменування топонімів, що звеличують, увіковічують, пропагують чи символізують державу-окупанта або її діячів. До цього дорадчого органу увійшли місцеві депутати, співробітники виконкому та регіональний представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар. Комісія напрацювала перелік назв об’єктів топонімії громади, що звеличують російських та радянських і комуністичних військових діячів, політиків чи події й затвердила для ознайомлення власні напрацьовані пропозиції. Громадське обговорення відбулося на платформі «ЕДЕМ» та офіційному сайті громади.

Родини полеглих захисників Віталія Грицаєнка та Юліана Матвійчука не змогли домовитися: хто із них претендуватиме на перейменування вулиці Пушкіна, а хто на Першотравневий проспект