Демонтажні роботи здійснено вранці 25 лютого на виконання розпорядження Полтавської обласної військової адміністрації Дмитра Луніна №75 «Про демонтаж пам’ятника–погруддя герою Радянського Союзу, герою соціалістичної праці І.М.Третяку в місті Хорол Полтавської області».

Через ігнорування опозицією сесії міськради у Полтаві не затвердили нові назви для 71 вулиці, які підлягають перейменуванню. Також не повернули законні назви 7 вулиць у Тахтауловому і Жуках

У селі Біленченківка, що належить до Гадяцької міської територіальної громади Миргородського району ворожий імперський маркер — пам’ятник трубадуру російської імперії Алєксандру Пушкіну демонтували і цивілізовано перемістили з публічного простору до дворика Гадяцького історико-краєзнавчого музею.

У Кременчуці оприлюднили переліки зупинок громадського транспорту на тролейбусних та автобусних маршрутах. Про це повідомили у Кременчуцькій міській раді 15 лютого. Також з ініціативи ГО «Декомунізація. Україна» Управління ЖКГ Кременчуцької міської територіальної громади Полтавської області активно демонтує старі вуличні покажчики на будинках тих вулиць і провулків, які були перейменовані згідно з декомунізаційним законом ще у 2016 році.

Резонансним став круглий стіл на тему «Реалізація державної політики подолання наслідків русифікації та тоталітаризму в місті Полтаві та Полтавській області», який відбувся у 4 лютого в Полтаві. Обговорення організували Міністерство культури та інформаційної політики, Експертна рада з питань подолання русифікації та тоталітаризму при МКІП, Інститут нацпам’яті та Полтавська обласна військова адміністрація. Окрім питання усунення з публічного простору російських маркерів, встановлених на честь перемоги Московського царства над союзними військами шведського короля Карла XII та гетьмана Івана Мазепи в Полтавській битві 1709 року, йшлося й про важливі сенси національної пам’яті, які мають неодмінно бути відображені у вигляді пам’ятників.

Ще одна територіальна громада Полтавщини долучилася до процесу деколонізації топоніміки. Ухвалою 29-ої сесії восьмого скликання Білицької селищної ради Полтавського району за № 17 цими днями перейменовано 90 об’єктів топоніміки, які звеличували СРСР і державу-агресора — росію. Рішенню місцевих народних обранців передувала копітка чотиримісячна праця комісії з найменування вулиць, провулків, площ на території Білицької селищної територіальної громади. Комісію створено торік, 29 вересня з ініціативи Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті. До складу комісії увійшли перший заступник селищного голови Ігор Федь, регіональний представник Українського інституту національної пам’яті (УІНП) в Полтавській області Олег Пустовгар, історик, краєзнавець, директор Білицького краєзнавчого музею Євгеній Калашник, очільники старостинських округів громади, співробітники виконкому, керівники місцевих освітніх комунальних закладів.

54-річна жінка продала кепку та футболку із символікою забороненої КПУ

До другої черги перейменування полтавських топонімів увійшли 102 вулиці та провулка, які названі на честь російських та радянських подій, військових, партизанів, політиків. Збір пропозицій від громадян завершився наприкінці минулого року, тепер робоча група з перейменування поступово затверджує нові варіанти.

Голова Полтавської обласної військової адміністрації Дмитро Лунін видав розпорядження №75 «Про демонтаж пам’ятника – погруддя герою Радянського Союзу, герою соціалістичної праці І.М.Третяку в місті Хорол Полтавської області». Міський голова Сергій Волошин має вжити заходів з проведення демонтажних робіт та поінформувати про це облвійськадміністрацію.

Такий підсумок обласного круглого столу з проблем деколонізації публічного простору Полтави. У зібранні взяли участь міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко, співробітники обласної військової адміністрації, міськвиконкому, Українського інституту національної пам’яті, громадські активісти, нардеп Андрій Боблях, полтавські науковці Юрій Волошин, Людмила Бабенко, Ірина Петренко, Леонід Булава, Віра Мелешко та директорка музею «Поле Полтавської битви» Наталія Білан. Також до зібрання долучилися учасники експертної ради Міністерства культури та інформаційної політики з питань подолання наслідків русифікації та тоталітаризму.