На вебсайті Державного архіву Полтавської області з нагоди 120-річчя виходу у світ першої україномовної газети «Хлібороб» (м. Лубни) презентовано виставку: «Потужна сила рідного слова: «Хлібороб». На виставці використано документи Державного архіву Полтавської області та Центрального державного історичного архіву України. Серед документів: часопис «Хлібороб», який брати Володимир та Микола Шемети випустили «без пред’явлення законом встановленого дозволу, явочним порядком» у Лубнах 12 листопада 1905 року; рапорти повітових справників Полтавському губернаторові про вихід першого україномовного видання на наддніпрянській Україні; політичну неблагонадійність лубенських видавців-редакторів та протизаконну діяльність місцевої друкарні Іцковича; акти про обшуки у політично підозрілих осіб; окремі публікації часопису рідною мовою.

У новому випуску подкаста «Стара Полтава» говорили про жахливі історичні періоди в місті — радянські репресії. У ті часи в Полтаві були залиті кров’ю підвали, де утримували репресованих, а також вулиці міста, на яких їх розстрілювали співробітники НКВС. В урочищі Триби поховали десятки тисяч жертв репресій. Про ці події розповіла завідувачка науково-дослідного експозиційного відділу новітньої історії Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Наталія Кузьменко.

4 липня о 18:00 в артпросторі «Культура» на вулиці Котляревського, 2 відбудеться відкриття виставки архівних фотографій Полтави періоду Другої світової війни. Світлини зробив американський військовий Дональд Борбі. Ці знімки, які раніше не публікувалися, зберігалися в родинному архіві за кордоном і до теперішнього часу були недоступні широкому загалу. Вхід на виставку — за донат від 150 грн на підтримку артпростору «Культура».

Державний архів Полтавської області має на обліку 46 фондів (це 7 525 справ) особового походження, із них 15 фондів дорадянського періоду, 30 фондів радянського періоду і один фонд періоду незалежності України. Задля забезпечення збереженості документів та їх доступності для широкого загалу, справи фондів оцифровують для розміщення на сайті американської генеалогічної корпорації FamilySearch International. Наразі кількість оцифрованих фондів особового походження державного архіву складає 27 (3750 одиниць зберігання).

У Полтаві презентували електронний ресурс платформи ARCHIUM на базі Міжархівного пошукового порталу. Ця платформа забезпечує онлайн доступ до оцифрованих документів Державного архіву Полтавської області. Більшість завантажених оцифрованих документів — це інформація про походження, родинні зв’язки й родовід жителів Полтавщини.

В обласному Держархіві збирають документи про події на Полтавщині, які пов’язані з повномасштабною війною Росії проти України, що почалася 24 лютого 2022 року. Зокрема, окрім офіційних документів, фіксують спогади жителів області й переселенців, які проживають на Полтавщині. Про це в ефірі Українського радіо «Полтава» розповіла головна архівістка відділу інформації державного архіву Полтавської області Тетяна Воскобійник.

12 вересня 1903 року у Полтаві відбулось ВІДКРИТТЯ ПАМ’ЯТНИКА ІВАНУ КОТЛЯРЕВСЬКОМУ. Попри те, що кошти на пам’ятник було зібрано українською громадськістю ще у 1895-98 рр., російська імперська влада всіляко відтерміновувала надання дозволу на його встановлення. Та завдяки наполегливим спільним зусиллям українських інтелектуалів-патріотів заборони здолали. Стаття про початок робіт по зведенню пам’ятника Котляревському — один з перших журналістських дописів Симона Петлюри, надрукованих у «Літературно-науковому вістнику». (Через цензурні заборони української преси на підросійськіій Україні тоді не існувало, тому часопис, що виходив у Львові, був виданням, яке об’єднувало авторів Галичини, Буковини та Наддніпрянщини). Далі стаття журналіста і літературного оглядача та майбутнього голови Директорії Української Народної Республіки Симона Петлюри.

Центральний державний історичний архів України з партнерами презентував онлайн-виставку архівних документів та матеріалів на відзначення 150-річного ювілею ідеолога української державної самостійності Миколи Міхновського, метою життя якого було визволення України від московського панування та відродження української нації. Про це повідомляє офіційний сайт Українського інституту національної пам’яті.

Голодомор ґеноцид на історичній Полтавщині в джерельних інформаціях та споминах уродженки села Глинське Тетяни Черевань (в шлюбі — Волинець): «…Бог мене залишив на світі, щоби я могла про Голод розповідати, … вчити своїх дітей любити родину, українські звичаї, Бога й Україну…»

Розсекречення архівів комуністичних репресивних органів суттєво збільшило кількість історичних джерел ХХ ст. Водночас такий крок зменшив простір для історичної міфотворчості, активно впроваджуваної пропагандистською машиною СРСР.З іншого боку, ми самі звикли спостерігати за історією крізь призму великих структур. Якщо Русь, то князя Володимира, а не якого не будь Вишати з Переяслава; Визвольна війна — Богдана Хмельницького, а не козака Убийконя з Кобеляцької сотні… Насправді ж, історія — це сума родоводів конкретних людей. Якщо говорити через призму німецької окупації Кобеляцького району, то історія це не таємний протокол до пакту Молотова-Рібентропа, не 22 червня і не Гітлер зі Сталіним. Історія — це лінія фронту, яка перетинала хутір Порубаї у 41-му навпіл, це колони евакуйованих тракторів, покинуті вже у Харківській області, це підірвані мости через Ворсклу, могили німецьких солдат на Горі у Біликах, це поліцай Валявський, який після мобілізації заслужив медалі «За бойові заслуги», «За взяття Будапешту» та… 16 років таборів…

Корпус джерел, які відтепер відкриті у архівних відділах СБУ, можна назвати велетенським. У справах зберігаються особисті документи, листи, вірші, рецепти страв, подекуди репертуари театрів та щоденники. Один із таких — щоденник старости Білицької управи, який зберігається у архівному відділі УСБУ Полтавської області, у справі № 4405, хочемо представити читачам.