90-річчя Вадима Гетьмана у Лубенській громаді Полтавщини відзначили благодійним ярмарком для ЗСУ та футбольним турніром
Ярмарок-продаж виробів майстрів народної творчості, турнір з міні-футболу на Кубок імені Героя України Вадима Гетьмана, просвітницьке зібрання та виставку літератури організували у Лубенській міській громаді Полтавської області з нагоди 90-річчя від дня народження видатного українського фінансиста і банкіра, одного із авторів концепції валютно-фінансового ринку України й системи електронних платежів Вадима Гетьмана. Більшість заходів відбулися у селі Снітин, де й народився Вадим Гетьман - соратник Віктора Ющенка, один із тих, хто відновлював в сучасній Україні наш тисячолітній грошовий знак гривню. 90-річчя від дня народження Вадима Гетьмана за ініціативи Нацбанку та Українського інституту національної пам’яті та згідно із Постановою Верховної Ради «Про відзначення пам’ятних дат та ювілеїв у 2024-25 рр» цьогоріч відзначається на державному рівні.
Мешканці Снітина і довколишніх сіл активно долучилися до організації ярмарку-продажу виробів майстрів народної творчості. Його провів благодійний фонд «Спільні Справи». На прохання захисника, воїна російсько-української Війни за Незалежність Миколи Войтенка на торжищі вдалося зібрати кошти 3 тис.527 грн. для 127 бригади ЗСУ.
Староста Литвяківського старостинського округу Лубенської міської ради Валерій Ночовний розповів: «турнір міні-футболу на Кубок імені Героя України Вадима Гетьмана вже є спортивною традицією села Снітин, адже проводиться 16 років поспіль, починаючи з 2010-го. На малій батьківщині свого земляка, державного діяча, фінансиста і політика, не забувають. З цієї нагоди земляки, мешканці інших сіл Лубенської громади збираються не лише для того, щоб вболівати за свої команди. Але і вшанувати пам'ять Вадима Гетьмана, поспілкуватися, відпочити, посмакувати козацьким кулішем». Турнір організував сектор з питань фізичної культури і спорту відділу сім’ї, молоді та спорту виконкому Лубенської міськради. Взяли участь 13 футбольних команд (9 – дорослих і 4 – юнацьких). Хвилиною мовчання присутні вшанували пам'ять полеглих на російсько-українській Війні за Незалежність, а потому капітани футбольних команд урочисто підняли Державний прапор. Переможцем стала команда «Лідер» (Лубни). Змагалися не лише дорослі спортсмени-аматори, але й підлітки та юнаки. У юнацькому турнірі на Кубок імені Героя України Вадима Гетьмана виборола почесне перше місце і здобула Кубок команда Засульського ліцею «Сула» (тренер Андрій Загоруйко).
Спортивному змаганню передувала культурно-просвітницька програма, яку влаштували працівники Снітинського сільського будинку культури (директор Світлана Бучака). А у Снітинській бібліотеці відбулося просвітницьке зібрання «Не забувайте це світле ім'я» та облаштовано тематичну виставку літератури.
Довідково, за матеріалом з офіційного сайту Українського інституту національної пам’яті https://uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/lypen/12/1935-narodyvsya-vadym-getman-eksgolova-nbu-batko-ukrayinskoyi-gryvni
90 років тому, 12 липня 1935 в селі Снітин (нині належить до Лубенської міської територіальної громади Лубенського району Полтавської області) народився Вадим Гетьман – майбутній відомий фінансист і банкір, депутат Верховної Ради України двох скликань, один із авторів концепції створення вітчизняної платіжної системи на основі електронних платежів та валютно-фінансового ринку України. А ще Вадим Гетьман був серед тих, хто відновлював в сучасній Україні давній український грошовий знак гривню. Нагадаємо, гривня - це грошова одиниця в часи середньовічної древньої Київської держави -України-Русі. А згідно із законом Української Центральної Ради від 1 березня 1918 року, з огляду на тисячолітню традицію державотворення за ініціативи Михайла Грушевського грошовою одиницею Української Народної Республіки було оголошено гривню.
Виростав у вчительській родині, тож інтерес до знань формувався змалку. Власне, фінансистом він став долею випадку, але це справді був знак долі. Народився в родині вчителів, тому завжди намагався «тримати марку». Школу закінчив зі срібною медаллю (єдину четвірку з української мови поставив батько). Як згадувала дружина Гетьмана Валентина Панасівна, він більше любив географію і мріяв об`їздити весь світ, тому спершу подав документи на географічний факультет КДУ. Але один іспит склав на 4 і його не взяли (тоді був пріоритет для дітей робітників і селян, а батьки-вчителі Вадима вважалися інтелігенцією). Щоб добитися справедливості, він пішов на прийом до міністра освіти, довго чекав, доки той вийде, і таки добився зустрічі. Щоб якось розрадити ситуацію, той запропонував вступити до Київського фінансово-економічного інституту (КФЕІ). Вадим погодився – і тут же почав просити про свого друга, у якого була аналогічна ситуація. Так з протекції міністра освіти обох і прийняли до КФЕІ. Це стало долею - світ фінансів захопив юнака ще зі студентської лави. Ходить легенда про те, що під час практики в Запорізькому обласному сільгоспбанку Вадим знайшов у балансі «Укрводбуду», який фінансувався банком, небезпечний кредит.
До 1975 року працював у різних фінансових органах Запоріжжя. А потім його запросили до Києва на посаду першого заступника голови Державного комітету УРСР з цін. Пізніше він очолив Агропромбанк СРСР, з якого виріс банк «Україна», а в 1992 році був обраний головою правління Національного банку України, який зміг перетворити на незалежну фінансову установу, що відповідала міжнародним стандартам, а через рік очолив створену ним же Українську міжбанківську валютну біржу.
Це був період крутих змін і в економічному, і в політичному житті України, тож Вадим Гетьман поринув у них з головою. В березні 1990 року він обирається народним депутатом Верховної Ради. Уже в липні була проголосована «Декларація про національний суверенітет України» – порушене питання щодо запровадження національної валюти. Вадим Гетьман стояв на позиції виходу із совєтської рубльової зони СРСР й запровадження власної української грошової одиниці, але намагався це робити чітко та виважено.
Вадим Гетьман був справжнім архітектором фінансової незалежності України, його реформи стали фундаментом сучасної банківської системи. У 1996 році він став одним із «батьків» української гривні, його підпис стояв на перших українських купюрах. З іменем Вадим Гетьмана пов’язані вступ України до МВФ, Світового банку та ЄБРР. Також як депутат він брав активну участь в розробці та прийнятті Конституції України.
Його двічі, в 1990 і 1994 році, обирали депутатом українського парламенту. У 1998 році Гетьман також балотувався на Черкащині по виборчому окрузі №198. Він набрав 21,8% голосів виборців, поступившись Михайлу Онуфрійчуку, який на той момент був першим заступником міністра інформації України.
Гетьман вважав, що в ході виборчої кампанії були допущені фальсифікації і збирався оскаржувати результати. Але не встиг – 22 квітня 1998 року його шістьма кулями застрелили в ліфті власного будинку, коли той повертався додому. Можна тільки гадати, скільки всього він міг зробити, якби не цей страшний злочин. Вбивця – Сєргєй Кулєв, член злочинного угруповання, відомого як «Банда Кушніра», був затриманий у 2002 році і засуджений на довічне. Замовника вбивства так і не знайшли. Похований в Києві на Байковому кладовищі.
На честь Вадима Гетьмана названо одну з вулиць Києва, його ім’я присвоєно Київському економічному університету та щорічному футбольному турніру у рідному селі Снітин. Також встановлено меморіальні дошки на фасаді будинку № 13 по вулиці Омеляновича-Павленка в Києві, де проживав, і на фасаді Української міжбанківської валютної біржі. Пам`ять про Вадима Гетьмана живе. І сьогодні, тримаючи в руках українську гривню, згадаймо добрим словом людину, яка стояла біля витоків її відновлення в сучасній Україні.
Представництво Українського інституту національної пам’яті в Полтаві
Світлини: сектор з питань фізичної культури і спорту відділу сім’ї, молоді та спорту виконкому Лубенської міськради
