«Наказано не знати: українські археологи в лещатах тоталітаризму»: у Полтаві до Дня пам’яті жертв політичних репресій презентували книгу УІНП
У межах заходів до Дня пам’яті жертв політичних репресій у читальній залі наукової бібліотеки імені Михайла Жовтобрюха Полтавського національного педагогічного університету (ПНПУ) відбулася презентація книги-брошури Українського інституту національної пам’яті (УІНП) «Наказано не знати: українські археологи в лещатах тоталітаризму». У презентації взяли участь студенти та викладачі вишу, бібліотекарі, декан історичного факультету ПНПУ, кандидат історичних наук Юрій Вільховий; представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар; кандидат історичних наук, заступник голови правління Всеукраїнської громадської організації «Спілка археологів України», спеціаліст в галузі слов’янської археології Дніпровського Лівобережжя Юрій Пуголовок; кандидатка історичних наук, доцентка кафедри історії України ПНПУ Оксана Коваленко.
Вони розповіли, що видання присвячене археологам, які, попри страшні злодіяння кремлівського російсько-комуністичного режиму у СРСР, попри утиски й репресії, здійснили важливі наукові відкриття. Ці люди репрезентують цілі покоління репресованих українських учених-археологів, які налічують сотні імен. Тривалий час українська археологія перебувала в умовах жорсткої цензури з боку політичних режимів держав, до складу яких входили українські землі. Тому як галузь, що впливала на національний наратив та усвідомлення власної ідентичності, мала бути не лише підконтрольною, а й відповідати певній ідеології. Репресії проявлялися у створенні несприятливих для роботи й життя умов, забороні займатися професійною діяльністю, переслідуваннях за етнічною приналежністю чи за політичним мотивами, ув’язненні, ізоляції в психіатричних лікарнях, таборах та фізичному знищенні.
Автори текстів: Олександр Бонь, Наталя Булик, Світлана Іванисько, Вікторія Колеснікова, Володимир Колибенко, Сергій Павленко, Віра Павлова, Наталя Хамайко, Ірина Черновол, Катерина Чуєва, Оксана Юркова, Анна Яненко. Над виданням працювали: Наталя Слобожаніна, Наталя Хамайко. Завантажити брошуру у електронному варіанті можна на офіційному сайті УІНП.
Представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар поінформував, що серед іншого до брошури УІНП вмістили й оповіді про археологів, життя і діяльність яких пов’язані з Полтавщиною. «У межах деколонізаційних процесів в Полтаві у назві вулиці увічнили Миколу Макаренка. Він належав до Полтавської вченої архівної комісії та Полтавського церковно-археологічного комітету (1908–1919), Всеукраїнського археологічного комітету (1924–1929), очолював Музей західного та східного мистецтва імені Богдана Ханенка (1920–1924). Проводив не лише археологічні дослідження, але й культових споруд. Захистив від руйнування комуністичними безбожниками Софійський собор у Києві. 1934-го єдиний із членів державної комісії не підписав акт про знесення Михайлівського Золотоверхого собору у Києві. У січні 1938-го Макаренка розстріляли. Так російсько-більшовицький режим вчинив розправу над вченим, який боровся проти знесення культових пам’яток», — розповів Пустовгар. Він зауважив, що більшовизм — це один із проявів ширшого поняття, яке має назву «російський імперіалізм»: «У сучасній росії Сталіна офіційно названо „ефективним менеджером“. Нещодавно, у день 9 мая як „побєдобєсія“ російські окупанти у Мелітополі встановили погруддя Сталіну. Кривавий диктатор путін — послідовник Сталіна. Нині росіяни не лише маркують загарбані території, але й застосовують ті ж геноцидні практики, що і в часи СРРС, переслідуючи все українське — мову, культуру, віру, історію, нашу еліту. Розстріляне українське відродження — це не лише справа СВУ, не лише вбивства і висилання до комуністичних концтаборів українських поетів, письменників, археологів. Це і створення нестерпних умов на роботі аж до доведення до самогубства, це зацькована українська еліта, серед них мистецтвознавці, археологи, вчені-дослідники. Це історичний урок, нагадування, до чого призвело загарбання УНР і що чекає нас, якщо путінські російські головорізи тепер, через сто років матимуть успіх».
Серед авторів брошури й представники Всеукраїнської громадської організації «Спілка археологів України». Юрій Пуголовок наголосив: «Автори брошури — відомі українські археологи, фахівці своєї справи, які не один рік працюють над анотаціями, біографіями. У виданні оприлюднено біографії дослідників, археологів, і певна кількість з них пов’язана з Полтавщиною. Вони або народились тут, або проводили дослідження».
«Зібрані в книзі біографії стануть у пригоді і викладачам, і студентам для розуміння шляху, який пройшла українська археологія. Щоб уявити собі величезну трагедію, яка трапилася з наших інтелектуальним археологічним потенціалом у 30 роках. Це той час, коли накопичувалась джерельна база, це вчені-титани», — звернулася до учасників презентації Оксана Коваленко.
А студент факультету історії та географії педуніверситету Григорій Усик у коментарі журналістам висловив сподівання, що це видання відкриє приховані до цього сторінки історії України: «Проведення цього заходу є важливим для розуміння, як археологія проживала свій час у тоталітарну епоху. На мою думку, популяризувати саме такі тематики на сьогоднішній день є досить-таки цікавим для студентів».
Представництво УІНП в Полтаві
