Усунення з публічного простору Полтавщини споруд звеличення «руского міра»: з брифінгу в ОВА

Спікер брифінгу озвучив інформацію робочої групи ОВА: у 2022-2024 роках знято з обліку 95 російських імперських та комуністичних об’єктів. Олег Пустовгар поінформував ЗМІ: на недавньому засіданні робочої групи з виконання деколонізаційного закону при Полтавській ОВА під головуванням заступника начальника Полтавської ОВА Антона Чубенка прийнято важливі рішення, а саме:

• доручити Департаменту культури і туризму обласної військової адміністрації вжити заходів у відповідності з нормами чинного законодавства та процедур щодо документального та організаційного забезпечення усунення з публічного простору матеріальних об’єктів російської імперської політики та підготувати проєкт розпорядження голови ОВА щодо демонтажу/усунення з публічного простору об’єктів, які є символікою російської імперської політики і щодо яких Міністерство культури та інформаційної політики України прийняло накази про вилучення з Державного реєстру нерухомих пам’яток України; пропонувати Департаменту культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації під час отримання звітності щодо демонтажу, переміщення чи реконструкції об’єктів вимагати від виконувачів робіт фото- та/або відеозвітності щодо виконаних робіт, цю норму закласти до відповідного розпорядження начальника Полтавської обласної військової адміністрації щодо демонтажу об’єктів.

Олег Пустовгар зауважив: деімперіалізація на Полтавщині стартувала задовго до ухвалення деколонізаційного закону. Нагадав журналістам, що з ініціативи УІНП3 лютого 2022 року з території Полтавського музею важкої бомбардувальної авіації — філії Національного військово-історичного музею України було прибрано пам’ятник російському військовому злочинцю Олександру Суворову. Вже 21 лютого диктатор держави-окупанта путін у своєму відеозверненні до російського народу висловився про демонтаж так: «Нещодавно в Полтаві знесли пам’ятник Олександру Суворову. Що тут скажеш? Відмовляєтеся від свого минулого, від так званого колоніального спадку Російської імперії? Ну, тоді будьте тут послідовними!», — заявив очільник Кремля. Про Суворова путін згадав у контексті того, що російський фельдмаршал нібито посприяв Україні в отриманні виходу до моря. Зрозуміло, що це була маніпуляція, чергова кремлівська побрехенька, очільник держави-терориста просто вкотре вихлюпнув чергову порцію псевдоісторичної пропаганди. А ще тоді, два роки тому, після засідання Радбезу РФ путін вкотре озвучив російські пропагандистські штампи, свій брехливий варіант «історії» України та Росії. «Той телевиступ кривавого диктатора путіна вкотре вияскравив масштаб ведення росіянами війни пам’ятей проти України, в тому числі й шляхом нав’язування ідеології імперіалізму, „руского міра“ в інформаційно-культурному просторі. Чітко з’ясувалося наскільки важливим для ворога є пропаганда, ідеологічна складова, мета їхньої геноцидної війни — вбивства не лише фізичні, але перетворення українців на малоросів, нищення української ідентичності. Тодішня телепропаганда дала змогу тисячам полтавців усвідомити всю огидну сутність, брехливість російської історичної пропаганди. Зрештою, збагнути: сам факт присутності російських імперських діячів, таких, як Суворов та йому подібних — це не про їхні здобутки, а про ідеологічне поневолення українського народу з боку Москви, з боку російських імперіалістів», — наголосив Пустовгар.

Він акцентував на тому, що протягом двох останніх років народної російсько-української війни за незалежність України Полтавщина активно очищалася від російського комуністичного мотлоху. Зокрема, було демонтовано споруди звеличення:

• фельдмаршала Російської імперії Івану Паскевичу у Полтаві (дошка);
• військових комуністичних діячів СРСР Ляхова, Лідова, Зигіна (дошки) у Полтаві; учасника встановлення радянської влади Данила Шингірія у селі Яхники Лохвицької громади;
• герб СРСР на фасаді Південного вокзалу Укрзалізниці Полтави;
• російську імперську символіку з фасаду готелю «Палаццо»;
• герби Російської імперії на фасаді Хрестовоздвиженського монастиря у Полтаві;
• організатора і натхненника агресії червоної росії проти УНР Владіміра Леніна-Ульянова у санаторії «Сосновий бір» (с.Власівка, Зіньківська міська громада), на території Котелевського закладу загальної середньої освіти №2 1-3 ступенів (скульптура «Молодий Володя Ульянов») й горельєф у селі Лиман перший Решетилівської громади;
• 1-го секретарю ЦК КПУ, брєжнєвського холуя Миколи Підгорного у місті Карлівка;
• болгарських комуністів Цвятку Радойнову та Дмитру Благоєвуу селі Коломацьке Полтавського району;
• Івана Третяка у Хоролі (особа, яка обіймала керівні посади у вищих органах державної влади СРСР (у 1976–1984 роках — командуючий військами Далекосхідного військового округу, 1986–1987 роках — заступник міністра оборони СРСР — головний інспектор МО СРСР, у 1987–1991-му — заступник міністра оборони СРСР — головнокомандуючий Військами протиповітряної оборони);
• піонерів СРСР у селі Погребняки Оболонської громади (розташовувалися поруч із школою);
• російської диверсантки і діячки комсомолу Ленізі Бугорській (бюст і дошка)у селищі Чорнухи;
• Олександра Коваленка у селищі Нові Санжари (1-й секретар Бєлгородського (1960-1964) і Оренбургського (1964-1980) обласних комітетів комуністичної партії);
• «Борців за радянську владу» у містах Кременчук, Кобеляки та селищі Шишаки;
• трубадура росіян Пушкіна: у Березовому сквері та біля готелю «Палаццо» у Полтаві; у Кременчуці, Лубнах та селі Біленченківка Гадяцької громади;
• російсько-комуністичного військового злочинця Ватутіна у Полтаві та селі Ціпки Краснолуцької громади;
• російсько-комуністичного військового діяча Алєксєя Зигіна у Полтаві;
• російського сталінського трубадура, голови спілки письменників СРСР Максіма Горького (Пєшкова) у селах Крячківка Пирятинської громади, Загребелля Чорнухинської громади Лубенського району; Середняки Петрівсько-Роменської громади Миргородського району, Мануйлівка Козельщинської громади Кременчуцького району й місті Решетилівка Полтавського району;
• сталінського російського помологу Іванові Мічуріну у селах Веселий Поділ Семенівської громади та Михнівці Лубенської.

Полтавський офіс УІНП