Патрони ЗСУ: бригада «Чорні Запорожці» на честь полку Армії УНР, який очолював уродженець Полтавщини

Історики стверджують, що вояки полку відзначалися неабиякою хоробрістю та винахідливістю. 

Історія полку починалася з невеликого кінного розвідувального підрозділу, створеного в Житомирі в лютому 1918 року при одному з куренів (батальйонів) Окремої Запорізької бригади, на той час – найбільш боєздатного формування Центральної Ради. Загін воював проти російських більшовиків на Житомирщині, звільняв Полтаву, Харків, Олександрівськ (нині – Запоріжжя), Маріуполь, був серед учасників Кримського походу Петра Болбочана у квітні 1918-го.

Свою назву Чорні запорожці отримали на початку 1919 року, коли в одному з боїв із махновцями, які в той момент підтримали більшовиків, захопили вагон із чорним та сірим сукном та шовком і пошили для всіх однакові черкески-однострої. Чорний шовк пішов на шлики, якими прикрашали козацькі шапки. Тоді за козаками закріпилася ще одна назва – «чорношличники». 

Кінну сотню розгорнули в дивізіон, а згодом – у полк. Його очолив уродженець села Березова Лука на Полтавщині (нині підпорядковане Петрівсько-Роменській сільській раді Миргородського району). Більше у статті на державній агенції «Укрінформ» тут. Посилання на статтю про Дяченка від Сил спеціальних операцій ЗСУ тут.

Вулиці з новою назвою «Чорні Запорожці» названо у Києві, Вознесенську, Білій Церкві, Броварах, Борисполі, Гостомелі та ін. містах. Вулиці на честь Петра Дяченка з’явилися у багатьох селах і містах України: серед них - Вознесенськ (він звільняв це місто від російських загарбників), Біла Церква (там перейменовано вул. Леваневського); 15 лютого 2023 року у місті Золотоноша вулицю комсомольця Кошового перейменували на вулицю Петра Дяченка. 

Полк «Чорні Запорожці» Армії УНР мав свій прапор: обшите сріблом чорне полотно, на якому було зображено череп із двома перехрещеними кістками й напис: «Україна або смерть». 

Полк відзначився в багатьох боях у часи Української революції. Чорні запорожці були на вістрі атаки під час наступу під Кам’янцем-Подільським та Проскуровим (нині – Хмельницький) влітку 1919-го, звільнили Київ. Вони ж були непримиренними в національних питаннях – саме сотник Чорних запорожців Федір Божко 31 серпня зірвав на міській думі в Києві встановлений білогвардійцями російський триколор, що призвело до відкритого протистояння. 

Чорні запорожці були одним із найбоєздатніших підрозділів під час Першого зимового походу, в який вирушили повним складом. Найбільшою воєнною перемогою походу стало взяття Вознесенська, яке ввійшло в історію як «бій під аплодисменти». Керував операцією важко хворий на тиф Петро Дяченко, який знайшов у собі сили сісти на коня й повести козаків у бій. Йому було 24 роки. Чорні запорожці не програли жодного бою, однак УНР не змогла захистити здобутки революції. У листопаді 1920-го Чорні запорожці разом з іншими частинами Армії УНР відступили за Збруч і були інтерновані на території Польщі. У 1929 році полк остаточно розформували, однак багато його бійців продовжили збройну боротьбу в лавах інших армій. 

Бійці 72-ї бригади з честю несуть ім’я бойових попередників. Їхні шеврони також прикрашають слова: «Україна або смерть». З початком російської агресії у 2014-му бійці бригади контролювали кордон Донецької та Луганської областей, звільняли Маріуполь, були серед перших оборонців Донецького аеропорту, захищали Авдіївку. В лютому 2022 року – в Мощуні, під Ірпенем, Бучею, Гостомелем та під Броварами зупинили наступ ворога на Київ. Вони й далі б'ють ворога на Донецькому напрямку. 6 травня 2022 року бригаді вручили почесну відзнаку «За мужність та відвагу».

За матеріалами офіційної ФБ-сторінки УІНП